Дипломна робота «Правові аспекти розмежування адміністративної і господарської юрисдикції в Україні», 2007 рік

З предмету Право · додано 11.02.2007 23:39 · від alinka · Додати в закладки
75 грн Вартість завантаження

Зміст

Вступ Розділ і. Визначення категорії “публічно-правовий спір” в кодексі адміністративного судочинства україни Розділ іі. Матеріальний критерій розмежування юрисдикції адміністративних і господарських судів 2.1. Загальні питання розмежування юрисдикції адміністративних і господарських судів за матеріальним критерієм 2.2. Особливості розмежування юрисдикції адміністративних і господарських судів при вирішенні податкових спорів 2.3. Визначення судової юрисдикції щодо спорів, які виникають з договорів між суб’єктами владних повноважень та іншими особами. Розділ ііі. Суб’єктний критерій розмежування юрисдикції адміністративних і господарських судів Висновки Список використаних джерел та літератури

Висновок

Проведене дослідження, яке мало на меті аналіз певного кола правових питань щодо застосування норм процесуального законодавства України, зокрема тих, що виникають з приводу розмежування адміністративної і господарської юрисдикції, дало змогу зробити певні висновки, котрі полягають у наступному.

Відповідно до ст. 3 КАС України справа адміністративної юрисдикції визначається посередництвом використання поняття “публічно-правовий спір”. Застосування цього широкого за змістом і нового для українського законодавства терміна, без конкретизації жодних його ознак, створює умови для неоднозначного розуміння основоположних правових категорій, а отже, справляє негативний вплив на практику правозастосування. Тільки цим термінологічні розбіжності КАС України, на жаль, не вичерпуються. Вважаємо неможливим чітке окреслення обсягу компетенції (повноважень) адміністративних судів в ситуації, коли у визначенні справи адміністративної юрисдикції однією із сторін називається “орган виконавчої влади” або його “посадова чи службова особа” (ч. 1 ст. 2 КАС України), а вже в п. 7 ст. 3 КАС України до кола обов’язкових учасників публічно-правових спорів віднесено, “орган державної влади” та його “посадова чи службова особа”. Ще більш ускладнює ситуацію зафіксована така ознака суб’єкта владних повноважень, як здійснення ним владних “управлінських функцій”.

У науковій літературі, присвяченій проблемам цивільного і господарського процесу, можна зустріти два критерії, оперуючи якими, законодавець здійснює розмежування юрисдикції – матеріальний і суб’єктний. Використання матеріального (предметного) критерію передбачає, що певні суди розглядають спори по певних правовідносинах незалежно від їх суб’єктного складу.

Отже, при віднесенні окремих категорій справ до компетенції адміністративних судів застосовується виключно предметний критерій. Більше того, слід наголосити, що саме предметний критерій (публічний характер спору) є визначальним при вирішенні питання про підвідомчість, оскільки, наприклад, суб’єктний склад справ, що виникають з господарських або цивільно-правових та адміністративних договорів може бути однаковим, проте відповідні спори слід розглядати в порядку різного судочинства.

Таким чином, для того, щоб визначити підвідомчість спору, достатньо встановити характер правовідношення, з якого він виник. І ось на даному етапі ми стикаємося з проблемою існування правовідносин, що одночасно включають як елементи публічно-правових (адміністративних), так і приватноправових. З визначення підвідомчості справ адміністративних і господарських судів видно, що є точки зіткнення, а, отже, є можливості для вибору суду, в якому розглядатиметься справа з «спірною підвідомчістю», а це може спровокувати ухвалення різних рішень з аналогічних справ судами різної спеціалізації, що неприпустимо в правовій державі.

Одним із можливих шляхів вирішення проблеми розмежування юрисдикції господарських і адміністративних судів та забезпечення однозначного застосування законодавства (як процесуального, так і матеріального) при судовому розгляді цих справ є внесення змін в законодавство, щоб остаточно встановити межу між підвідомчістю спорів, зокрема, доповнити частину другу статті 17 КАС України і встановити, що компетенція адміністративних судів не розповсюджується на спори між суб’єктами владних повноважень і суб’єктами господарювання, що виникають з господарської діяльності. Це значить, що спори, які виникають з правовідносин, врегульованих нормами податкового, митного і земельного права, не розглядатимуться адміністративними судами.

Як бачимо, після ухвалення КАС України виникло більше питань, ніж відповідей. Втім, вступ у силу нових кодексів завжди супроводжується проблемами їх практичного застосування. Щоб внести ясність потрібна судова практика і час в напрацюванні тактики вирішення нових проблем адміністративного закону.

Перед завантаженням, ви можете звернутися до адміністратора сайту, та ознайомитися з роботою через Skype (live:intellectnova)

Завантаження буде доступне після авторизації та поповнення балансу на 75 грн

Зайти на сайт

Забули пароль? Ще не зареєстровані?