Дипломна робота «Вдосконалення механізму управління персоналом підприємства», 2010 рік

З предмету Економіка підприємства · додано 12.05.2011 18:57 · від Оксана · Додати в закладки
75 грн Вартість завантаження

Зміст

Вступ 3 РОЗДІЛ 1. Основи дослідження ефективності інвестицій у розвиток персоналу 6 1.1. Сутність розвитку персоналу підприємства 6 1.2. Економічний зміст та класифікація інвестицій у розвиток персоналу 17 1.3. Показники ефективності інвестицій у розвиток персоналу підприємства 28 РОЗДІЛ 2. Оцінка ефективності інвестицій у розвиток персоналу на промислових підприємствах Вінницької області 36 2.1. Сучасний стан та тенденції механізму управління персоналом на підприємствах України 36 2.2. Аналіз ефективності інвестицій у розвиток персоналу на промислових підприємствах Вінницької області (на прикладі ВАТ "Тростянецький спиртзавод" та ін.) 51 РОЗДІЛ 3. Напрями вдосконалення механізму управління персоналом підприємства 60 3.1. Державна підтримка процесів розвитку персоналу на підприємствах 61 3.2. Підвищення ефективності інвестицій у розвиток персоналу як результат вдосконалення управління (на прикладі ВАТ "Тростянецький спиртзавод") 65 3.3. Використання засобів соціального партнерства для підвищення ефективності інвестування розвитку персоналу 77 Висновки 93 Список використаних джерел 95 Додатки 101

Висновок

1. Обґрунтовано необхідність та з’ясовано економічну сутність інвестування в розвиток персоналу як важливої передумови формування та нарощення людського капіталу підприємства з метою отримання значного за обсягом і тривалого за часом економічного і соціального ефектів. Здійснено класифікацію інвестицій у розвиток персоналу підприємства за наступними ознаками: соціально-економічною сутністю (витрати на навчання, охорону здоров’я, виробничу адаптацію та атестацію працівників, на професійно-кваліфікаційне просування, посилення мотивації до праці); джерелами фінансування (власні та залучені); терміном інвестування (короткострокові та довгострокові).

2. Результати аналізу процесів інвестування у розвиток персоналу на промислових підприємствах України свідчать про те, що підприємства Вінницької області недооцінюють значення інвестицій у розвиток працівників як передумови формування високоякісної та конкурентоспроможної робочої сили. З огляду на це особливої ваги набуває доведення роботодавцям необхідності переорієнтації з матеріально-речового на людський чинник виробництва, реалізації підходу до працівника як до капіталу – об’єкту інвестицій з високою нормою віддачі.

3. Здійснено розрахунок показників ефективності інвестицій у заходи з розвитку персоналу на десяти підприємствах обробної промисловості Вінницької області, результати якого підтвердили доцільність здійснення таких вкладень. З’ясовано, що найбільш прибутковими та успішними на ринку є саме ті суб’єкти господарювання, які активно інвестують кошти у навчання своїх працівників. Такий висновок підтверджений на основі економіко-математичного обґрунтування, що описує залежність впливу частки навченого персоналу у загальній кількості штатних працівників на обсяг валового прибутку підприємства у розрахунку на одного працівника.

4. На вітчизняних підприємствах поки що не створено єдиної системи показників, які описують та прогнозують динаміку витрат на персонал та продуктивності використання людських ресурсів, що значно утруднює результативне управління процесами розвитку персоналу. Зважаючи на це, розроблено систему показників розвитку персоналу на мікроекономічному рівні. Також запропоновано узагальнену систему показників людських ресурсів підприємства, яка враховує характеристики не лише розвитку персоналу, але й його залучення, утримання та збереження, а також дозволяє відслідковувати вплив зміни одного параметра даної системи на усі інші. Акцентовано увагу на вартісних, кількісних та якісних показних з їх диференціацією за абсолютними та відносними величинами.

5. Суттєвим важелем активізації інвестиційних процесів та підвищення ефективності інвестицій у заходи з розвитку персоналу на підприємствах Вінницької області є використання засобів соціального партнерства, що передбачає поєднання зусиль держави, підприємств та найманих працівників. Обґрунтовано головні напрямки діяльності соціальних партнерів, зокрема: формування державної стратегії розвитку персоналу; створення регіональних та галузевих структур з питань професійної підготовки; мобілізація фінансових ресурсів для здійснення заходів з розвитку персоналу; укладання колективних угод, які містять положення про безперервну освіту працівників; створення національного стандарту якості, що буде відображати прогресивну практику підвищення ефективності діяльності підприємств за рахунок розвитку їх співробітників.

6. З’ясовано, що ефективність інвестицій у підготовку, перепідготовку та підвищення кваліфікації працівників підприємства значною мірою залежить від ефективності організації навчальних процесів, що досягається на проектній основі.

Перед завантаженням, ви можете звернутися до адміністратора сайту, та ознайомитися з роботою через Skype (live:intellectnova)

Завантаження буде доступне після авторизації та поповнення балансу на 75 грн

Зайти на сайт

Забули пароль? Ще не зареєстровані?

Подібні матеріали

Подібні визначення