Курсова робота «Соціальний розвиток села в умовах ринкової економіки», 2009 рік

З предмету Економіка підприємства · додано 10.05.2011 20:11 · від Мирослава · Додати в закладки
35 грн Вартість завантаження

Зміст

Вступ 3 Розділ І. Соціально-територіальні аспекти формування ринкових відносин на селі. 5 1.1. Сільська територія як ринкове середовище 5 1.2. Розвиток сільських територій і поселень в умовах багатоукладності. 5 1.3. Сільське поселення: суть, основні типи. 8 Розділ II. Соціальний розвиток сільських поселень як складова формування ринку в АПК. 9 2.1. Соціальний розвиток сільських поселень та формування фонду розвитку соціальної сфери. 9 2.2. Територіальна громада села, її функціональні обов’язки. 16 2.3. Нормативно - правові засади щодо соціального захисту населення. 19 Розділ. ІІІ. Організація оздоровлення соціальної ситуації на селі. 25 3.1. Організаційні проблеми оздоровлення соціальної і соціально- психологічної ситуації на селі 25 3.2. Розвиток сільського підприємництва і кустарних промислів. 30 3.3. Розбудова сільської соціальної інфраструктури. 33 3.4. Значення кадрового потенціалу для соціального розвитку села 37 Висновок 40 Література 42 Додатки 43

Висновок

Як відомо, однією з найважливіших особливостей соціально-економічного розвитку сучасної України є поступальна орієнтація на підвищення його соціальної спрямованості. У практичному відношенні серед інших складових цієї проблеми можна виділити наступне.

По-перше, якими б не були сучасні обставини, у яких перебуває Україна, і як важко не давалось би їх подолання, поступальна орієнтація на виведення соціальних аспектів розвитку країни на визначальне місце, освоєння ринкових відносин має бути не лише постійно утверджуваною соціально-економічною, але і політичною аксіомою. З огляду на низький соціальний рівень розвитку країни, незадовільну соціальну захищеність її громадян сподівання на утвердження соціальної орієнтації розвитку можуть здаватися недостатньо надійними. І все ж будь-яка інша постановка питання була б невиправданою, бо засвідчувала б зневіру в те, що врешті-решт економіка країни, весь її розвиток набудуть надійного соціального захисту. Невіра в це могла б стати одним з негативних чинників в соціально-економічному розвитку, чого не можна допустити у жодному випадку.

По-друге, поступальна орієнтація на невпинне підвищення соціальної гарантованості розвитку означає підпорядкованість вимозі соціально-ефективного функціонування усіх без винятку виробничих і невиробничих галузей, підгалузей та окремих виробництв, незалежно від їх важливості, розміру, цільового призначення, загальнодержавного, регіонального чи місцевого значення.

Це, у свою чергу, означає, що загальноекономічний розвиток буде ефективним лише за умови переважання в галузях, підгалузях, їх окремих виробничих та інших осередках позитивних процесів розвитку над негативними. Справа не змінюватиметься від того, що одні з них будуть розвиватися швидше і ефективніше, інші ж з різних причин можуть відставати у розвиткові і давати нижчу соціально-економічну віддачу. Головним же має бути те, що їх сумарний ефект повинен бути позитивний. І чим повніше він проявлятиметься, тим вищою буде його соціально-економічна віддача. Вона, крім усього іншого, зумовлюватиметься співвідносністю в такому рухові позитивних і гальмівних процесів і явищ. За будь-яких обставин проблема полягатиме у тому, щоб у процесі виробництва відкривати простір для перших з них і не допускати прояву інших.

По-третє, при оцінці рівня соціальної спрямованості розвитку одним з його найважливіших критеріїв має вважатися задоволення відповідних потреб (товарів, послуг тощо) як країни в цілому, так і кожного її громадянина зокрема. Це передбачає задоволення необхідними товарами і послугами інтересів і потреб не лише загальнодержавних, але і часткових інтересів громадян - усіх разом чи кожного з них зокрема. При цьому їх інтереси повинні вважатися первинними, визначальними, а задоволення їх має стати основним у діяльності органів державної влади. На це має спрямовуватися вся їх соціально-економічна політика.

По-четверте, соціальна орієнтація розвитку виконає своє призначення лише за умови, якщо буде розглядатися не як тимчасове чи локальне, а виключно як постійно діюче і всеохоплююче явище, у якому все - велике і мале, невідкладне і стратегічне - діятимуть узгоджено в стратегічно обраному напрямі і, навпаки, будь-яке відхилення від цієї більше ніж очевидної істини обмежуватиме можливості забезпечення соціальної орієнтації розвитку.

По-п'яте, соціальна орієнтація розвитку, крім виконання своєї основної функції щодо задоволення конкретних потреб громадян і підвищення їх соціальної захищеності, сприятиме формуванню їх світогляду в частині усвідомлення ними їх місця і ролі в утвердженні власного ж соціального захисту, у тому числі шляхом особистого внеску в загальний соціальний здобуток.

Отже, соціальна орієнтація розвитку села є об'єктивно необхідним великомасштабним і всеохоплюючим суспільним явищем, яке, у випадку її вмілого і ефективного здійснення, сприяє зміцненню державотворчих процесів і набуває у зв'язку з цим також політичного значення.

Перед завантаженням, ви можете звернутися до адміністратора сайту, та ознайомитися з роботою через Skype (live:intellectnova)

Завантаження буде доступне після авторизації та поповнення балансу на 35 грн

Зайти на сайт

Забули пароль? Ще не зареєстровані?