Формування маркетингових стратегій - один з найсуттєвіших та найскладніших етапів процесу маркетингу. Маркетингова стратегія - основа дій фірми в конкретних ринкових умовах, що визначає способи застосування маркетингу для розширення цільових ринків та досягнення ефективних результатів. Основне призначення маркетингової стратегії полягає в тому, щоб взаємо узгодити маркетингові цілі фірми з її можливостями, вимогами споживачів, використати слабкі позиції конкурентів та свої конкурентні переваги. Маркетингова стратегія підпорядкована корпоративній стратегії діяльності фірми. По формі стратегія - це один з управлінських документів, що може бути представлений у вигляді графіків, таблиць, описань і т.п. За змістом стратегія - це сукупність дій для досягнення цілей організації. Складні умови господарювання, зміни в техніці та технологіях, зростаючі вимоги споживачів вимушують підприємства застосовувати маркетингові стратегії для ефективної боротьби у сучасному складному світі бізнесу.

Галузь консервного виробництва успішно розвивається, про що свідчить зростання виробництва та експорту. Певними обмежувачами розвитку галузі виступають традиційно великий обсяг виробництва домашньої консервації в Україні і країнах СНД, чітко виражена сезонність реалізації промислової консервації, повільний розвиток сировинної бази. Однак зростання платоспроможності населення в Україні і сусідніх країнах СНД, успішний розвиток експорту до країн далекого зарубіжжя, характер даного класу продукції має забезпечити успішний розвиток плодоконсервної галузі в Україні і в наступні роки.

Оцінка існуючої маркетингової стратегії ТОВ "Вікторія" показала, що: підприємство займає невелику частку ринку консервних виробів в масштабах України в цілому, хоч це не заважає йому мати успіх по всій країні та за її межами; підприємство недостатньо використовує первинну інформацію; використовує достатньо ефективну стратегію на корпоративному рівні, її можливо застосовувати і надалі; "Вікторія" достатньо ефективно використовує свої ресурси, що пов'язано з модернізації виробництва.

Можна виділити такі недоліки маркетингової стратегії ТОВ "Вікторія", як модернізація обладнання лише часткова, нездатність фінансування необхідних змін в стратегії, недостатнє формування уніфікованого інформаційного банку для розробки маркетингових стратегій, сезонність реалізації промислової консервації та повільний розвиток сировинної бази.

Стратегічний аналіз ринкової ситуації виявив, що на діяльність підприємства впливають такі фактори: макросередовище – соціально-демографічні, технологічні, економічні, політичні фактори та фактори природного середовища; мікроекономічні – саме товариство, маркетингові посередники, клієнти, головні конкуренти, контактні аудиторії; внутрішні – кадровий, організаційний, виробничий, маркетинговий і фінансовий фактори.

Методика вибору оптимальної маркетингової стратегії виявила, що найприйнятнішою стратегією для даного підприємства є стратегія активного маркетингу, або інакше кажучи, стратегію челенджера.

Оскільки консервна продукція перебуває на етапі зрілості життєвого циклу товару, то підприємство використовує товарну маркетингову стратегію. Ціна на продукцію встановлюється відповідно витратам. Розподіл товару більш інтенсивний, оскільки для реалізації такого завдання підприємства, як збільшення об’єму продукції, вимагає від нього створення більш широкого асортименту товарів для приваблення більшої кількості споживачів. Реклама продукції даного консервного заводу спрямована на підкреслення особливостей його торгової марки та її переваг. Стимулювання збуту при цьому є посиленим, для зацікавлення споживача іншими марками.

Система стратегічного контролю на підприємстві працює в основному на перспективу. Для його ефективності необхідно, щоб він носив не емоційний характер, а виражав свої результати в числах, ціна яких затверджується обраною шкалою оцінок. Контроль маркетингової стратегії на ТОВ "Вікторія" також містить оцінку ризиків тих чи інших стратегічних дій фірми.