Дипломна робота «Аналіз фінансового стану підприємства «супермаркет вантажної автотехніки автек»», 2009 рік

З предмету Фінанси підприємства · додано 24.03.2011 11:10 · від Вікторія · Додати в закладки
75 грн Вартість завантаження

Зміст

Вступ Розділ i. Теоретико-методичні засади фінансового стану підприємства та його оцінки 1.1. Економічна сутність фінансового стану підприємства 6 1.2. Необхідність дослідження фінансового стану підприємства 17 1.3. Методико-інформаційне забезпечення оцінки фінансового стану підприємства 26 Розділ ii. Дослідження фінансового стану підприємства на прикладі товариства з обмеженою відповідальністю «супермаркет вантажної автотехніки автек» 2.1. Загальна фінансово-економічна характеристика підприємства 38 2.2. Аналіз показників рентабельності і прибутковості господарської структури 43 2.3. Оцінка платоспроможності державного підприємства 47 2.4. Фінансова стійкість підприємства і методи її аналізу 53 2.5. Характеристика структури капіталу 58 2.6. Управління оборотним капіталом 63 Розділ iii. Шляхи поліпшення фінансового стану підприємства і вдосконалення його оцінки 3.1. Резерви підвищення прибутковості підприємства 69 3.2. Вдосконалення управління оборотним капіталом як засіб покращення фінансового стану підприємства 77 3.3. Фінансовий контролінг і можливість його впливу на фінансові показники підприємства 82 Висновки та пропозиції Список використаної літератури Додатки

Висновок

Результати проведеного нами дослідження дозволили сформулювати наступні висновки і пропозиції.

1. Фінансовий стан підприємства є результатом взаємодії всіх елементів фінансових відносин, що виникають у підприємства в процесі його господарської діяльності, і характеризується як розміщенням і використанням активів, так і джерелами їх формування. На противагу найбільш поширеному трактуванню фінансового стану як статичного поняття, вважаємо, що фінансовий стан за своєю суттю є динамічним. На нашу думку, фінансовий стан є складною, інтегрованою за багатьма показниками характеристикою діяльності підприємства в певному періоді, що відображає ступінь забезпеченості підприємства власними та залученими фінансовими ресурсами, ступінь їх співвідношення між собою та раціональності розміщення, забезпеченості власними оборотними коштами для своєчасного проведення грошових розрахунків за зобов’язаннями та здійснення ефективної господарської діяльності в майбутньому. Дана дефініція містить в собі ознаку динамізму, отже, фінансовий стан є характеристикою діяльності протягом певного періоду (а не комбінацією значень показників на певну дату); відображає як забезпеченість ресурсами, так і якість інвестиційної політики підприємства. При цьому пропонується поняття «фінансове положення» та «фінансова позиція» вживати для відображення рівня фінансового стану, зафіксованого на певний момент часу.

2. Вивчення фінансового стану підприємства дає керівництву підприємства картину його дійсного стану, а особам, що зацікавлені в його фінансовому стані, - відомості, що необхідні для незалежного висновку. Оцінка фінансового стану навіть найблагополучнішого підприємства є постійною необхідністю, оскільки неможливо вести господарство без аналізу його доходів і витрат. Систематичний аналіз фінансового стану підприємства, його платоспроможності, ліквідності та фінансової стійкості необхідний ще й тому, що дохідність будь-якого підприємства, розмір його прибутку багато в чому залежать від його платоспроможності. Аналіз фінансового стану підприємства є необхідним етапом для розробки планів і прогнозів фінансового оздоровлення підприємств. Кредитори та інвестори аналізують фінансовий стан підприємств, щоб мінімізувати свої ризики за позиками та внесками, а також для необхідного диференціювання відсоткових ставок.

3. Фінансовий стан підприємства потрібно систематично й усебічно оцінювати з використанням різних методів, форм та методик аналізу. Основними методами є горизонтальний (часовий) аналіз, вертикальний (структурний) аналіз, трендовий аналіз, коефіцієнтний аналіз та факторний аналіз. Щодо методів, то їх є два: неформалізовані методи (психологічні, побудови системи показників, морфологічні, порівняльні та інші) та формалізовані методи (арифметичних різниць, відсоткових чисел, дисконтування, ланцюгових підстановок, логарифмічний). Існують три основні типи моделей, які застосовуються в процесі аналізу фінансового стану підприємства: дескриптивні, предикативні та нормативні.

4. Основним методико-інформаційним забезпеченням оцінки фінансового стану підприємства є фінансова звітність (баланс, звіти: про фінансові результати, про рух грошових коштів, про власний капітал) та положення (стандарти) бухгалтерського обліку №1-6. У цьому розділі обґрунтовано доцільність уніфікації інформаційного забезпечення оцінки фінансового стану підприємств на міжнародному рівні. Бухгалтерський облік і звітність в Україні в результаті введення в дію П(С)БО наближено до міжнародних норм і правил. При цьому викладено своє бачення недоліків та переваг фінансової звітності: перелік недоліків, визначених закордонними економістами, доповнено позицією недостатнього ступеню деталізації статей балансу, проте запропоновано виключити з такого переліку позицію наявності суб’єктивізму бухгалтерів, що не є властивим для вітчизняних правил ведення бухгалтерського обліку.

5. Фінансовий стан підприємства був оцінений за допомогою показників рентабельності, платоспроможності, ділової активності та інші. Так, коефіцієнт оборотності активів значно покращився по відношенню до 2007 року у 2008 році збільшився на 75 %, а у 2009 році зменшився на 29 %, по відношенню до 2008 року. Нормативне значення таке, що показник має збільшуватись. У нашому випадку коефіцієнт коливається. Такої тенденції притримуються коефіцієнт оборотності матеріальних запасів та коефіцієнт оборотності власного капіталу. Тобто, у 2007 році збільшився на 90 % та 131 % відповідно; в 2008 році стрімко знизились на 37 % та 40 % відповідно. Позитивним є збільшення коефіцієнту оборотності кредиторської заборгованості у 2007 році на 119 %, а негативним – спад в 2008 році на 92 %. Але коефіцієнт оборотності дебіторської заборгованості більш задовільний, щодо нормативного значення. Цей показник має теж збільшуватись, що і відбувалося у 2007 році (збільшився на 85 %) та у 2008 році (збільшився на 4 %). Це відбилося на строках погашення дебіторської заборгованості : у 2007 році строк був 2769 днів; у 2008 році – 1500 днів; у 2009році - 1440 днів. Тобто, період, протягом якого дебіторська заборгованість обернеться у грошові кошти для підприємства становить 1440 дні у 2008р., що на 60 дні менше, ніж у 2007р – це, відповідно, означає покращення швидкості розрахунків підприємства з дебіторами, але незначне. Строки погашення кредиторської заборгованості дуже коливаються, тобто у 2007 році відбулося значне зниження її на 54 %, а от у 2008 році різко кредиторська заборгованість зросла на 1221 % (80 днів). Таким чином, порівнявши терміни погашення дебіторської і кредиторської заборгованостей можна зробити висновок про неплатоспроможність підприємства. Перевищення терміну погашення дебіторської заборгованості над кредиторською свідчить про її погіршення. Також негативною тенденцією є зниження коефіцієнта оборотності основних засобів: 2007 році – на 20 %, а в 2008 році – на 39 %. Таким чином, підприємство має незадовільні показники ділової активності. Особливо вони погіршились у 2008 році

6. Зробивши розрахунки рентабельності, можемо сказати, що ТОВ «СВА Автек» працює прибутково та рентабельно, щодо власного капіталу та продукції з помірним її зростанням., але нажаль є неплатоспроможним (неліквідним) і здатне погасити поточні зобов’язання за рахунок грошових коштів та очікуваних фінансових надходжень лише на 32 %. та є фінансово нестійким і залежним від зовнішніх джерел (інвесторів). Оцінюючи структуру капіталу цього підприємства та його зміни, можна зробити висновок про незадовільний фінансовий стан підприємства, несвоєчасне фінансування певних платежів, програм та інше, а також відсутність значного інвестування за рахунок якого підприємство працює і приносить прибутки. У 2009 році по відношенню до 2007року відбулось зменшення оборотних активів на 8,7 %, оскільки, в структурі оборотних коштів зросли виробничі запаси на 228,57 %, незавершене виробництво – на 545,89 % та інші оборотні активи – 1,01 % та зменшення дебіторської заборгованості на 75,38 % і грошових коштів – на 99,77 %. Склад дебіторської заборгованості за три аналізуючих роки дуже змінний. Так, у 2009 році найбільша сума заборгованості становить за товари, роботи та послуги (4827 тис. грн.), у 2008 році – інша поточна дебіторська заборгованість (18629 тис. грн.), а у 2007 році – розрахунки за авансами (19408 тис. грн.).

7. Резервами підвищення прибутковості ТОВ «СВА Автек» є зниження собівартості, шляхом зниження витрат, збільшення кількості заключних договорів на будівництво, а також, усунути причини виникнення перевитрат фінансових ресурсів на матеріальні та інші операційні витрати за допомогою:

 впровадження на підприємстві системи управлінського обліку витрат в розрізі центрів відповідальності;

 наданню достатню увагу навчанню і підготовці кадрів, підвищенню їх кваліфікації;

 розробки і ведення ефективної системи матеріального стимулювання персоналу, тісно пов'язану з основними результатами господарської діяльності підприємства і економією ресурсів;

 використання системи депреміювання працівників при порушенні трудової або технологічної дисципліни;

 здійснення постійного контролю.

8. Підвищення ефективності управління оборотним капіталом можна досягти за допомогою:

a) Збільшення власного оборотного капіталу за рахунок: збільшення довгострокового зобов'язання; зменшення вкладання ресурсів в необоротні активи, але не за рахунок зниження нормального функціонування; збільшення статутного капітал за рахунок зниження дивідендів.

б) Зниження поточних фінансових витрат: зниження дебіторської заборгованість; збільшення кредиторської заборгованість за рахунок збільшення строку розрахунку з постачальниками.

в) Оптимізації запасів у підприємстві.

9. Для покращення фінансових показників підприємства ефективним буде впровадження фінансового контролінгу в особі контролера, якому будуть підпорядковуватись такі служби є планово-економічний відділ, бухгалтерія та технічний відділ. Контролер не повинна приймати управлінських рішень, а тільки забезпечувати інформацію та давати оцінку і поради щодо ухвалення рішень. Контролінг повинен реагувати на слабкі сигнали, тобто контролер повинен отримувати завчасну інформацію, оперативно втручатися у процеси, які загрожують ТОВ «СВА Автек», виявляти та послаблювати вплив несприятливих тенденцій. Для ефективної діяльності служба контролінгу повинна інтегрувати свою систему з системою бухгалтерського обліку і звітністю. Для цього на досліджуваному підприємстві треба розробити систему внутрішньої звітності з визначання центрів збору інформації, показників, які необхідно зібрати, строки подання звіту і методику його складання, мету з якою збираються дані, адресат інформації.

Перед завантаженням, ви можете звернутися до адміністратора сайту, та ознайомитися з роботою через Skype (live:intellectnova)

Завантаження буде доступне після авторизації та поповнення балансу на 75 грн

Зайти на сайт

Забули пароль? Ще не зареєстровані?