Дипломна робота «Гендерні аспекти сфери зайнятості сучасної української молоді.», 2009 рік

З предмету Соціологія · додано 19.03.2011 18:35 · від Олечка · Додати в закладки
75 грн Вартість завантаження

Зміст

Вступ 3 Розділ 1. Теоретико – методологічні засади соціологічного аналізу зайнятості молоді 7 1.1. Праця та зайнятість як соціологічні категорії 7 1.2. Основні поняття гендерного аналізу сфери зайнятості. 28 Висновок до першого розділу 35 Розділ 2. Гендерна нерівність у сфері зайнятості: сучасний стан проблеми та роль соціальної роботи в її подоланні 38 2.1. Сучасний стан ринку зайнятості в Україні: гендерний вимір 38 2.2. Гендерна складова соціальної роботи у вирішенні проблем зайнятості молоді. 44 Висновок до другого розділу 60 Розділ 3. Ставлення сучасної молоді до проблеми зайнятості та безробіття: гендерний аспект 63 3.1. Програма дослідження 63 3.2. Аналіз результатів дослідження 64 Висновки до третього розділу 75 Висновки 78 Список використаних джерел 85

Висновок

Дослідивши працю та зайнятість як соціологічну категорію, можна сказати, що праця є фундаментом, на якому базуються соціальні процеси, формуються соціальні відносини. Вона змінює становище, формує соціальний та професійний портрет особистості.

Соціально-трудові відносини, які виникають у процесі праці, пов’язані, з одного боку, зі ставленням суб’єкта до праці, а з іншого — із впливом праці на формування і розвиток особистості. Таким чином, праця — не тільки економічна, а й соціологічна категорія. Особливості соціологічного вивчення праці полягають насамперед у системності та комплексності дослідження соціальних і соціально-психологічних явищ у сфері праці (з урахуванням способу життя, інших чинників, що впливають на трудову діяльність людини). Одним із таких явищ є гендерна нерівність у сфері праці та зайнятості.

Гендерна соціологія є важливою теоретичною передумовою розуміння соціального становища жінок та чоловіків на ринку праці. Плідними зокрема є такі її поняття, як гендер, гендерні стереотипи, гендерні ролі, гендерна сегрегація сфери праці та інші.

Гендер – це змодельована суспільством та підтримувана соціальними інститутами система цінностей, норм і характеристик чоловічої і жіночої поведінки, стилю життя та способу мислення, ролей та відносин чоловіків і жінок, набутих ними як особистостями в процесі соціалізації, що насамперед визначається соціальним, політичним, економічним і культурним контекстами буття й фіксує уявлення про жінку та чоловіка залежно від їх статі.

Отже, гендер є соціально- рольовим статусом, який визначає соціальні можливості жінок і чоловіків в освіті, професійній діяльності, доступі до влади, сімейній ролі та репродуктивній поведінці.

Культура кожного суспільства, як і уява соціалізованого в ній індивіда, містить узагальнені уявлення про те, якими є чоловіки й жінки та чим вони повинні займатися. Набір загальноприйнятих норм і суджень, які стосуються існуючого становища жінок і чоловіків, норм їхньої поведінки, мотивів і потреб називається гендерним стереотипом.

Іншим поняттям, яке зустрічається при гендерному аналізі ринку зайнятості є "сегрегація" ринку праці. Гендерна професійна сегрегація є найбільш вираженою в Україні формою гендерної нерівності у сфері зайнятості, негативним проявом якої є те, що жінки концентруються у тих секторах, де оплата праці є нижчою. Чоловіки ж навпаки, здебільшого займають ті сфери, де рівень оплати праці високий чи середній. Гендерна професійна сегрегація посилюється ще й тим, що збільшення обсягу "материнських" соціальних пільг і гарантій для жінок зачіпає економічні інтереси роботодавців. Тому виникає парадоксальна ситуація, коли посилення соціальної захищеності жінки як матері зводить нанівець гарантії її прав як працівника.

Дослідження ринку праці показали, що гендерна нерівність у сфері зайнятості в Україні має місце, проте вона не має яскраво вираженого дискримінаційного характеру, але зумовлює потребу у проведенні гендерної політики, яка має бути спрямована на подолання гендерної професійної сегрегації.

Аналіз сучасного стану ринку зайнятості в Україні показав, що в нашому суспільстві досі існує гендерна нерівність у сфері праці, яка характеризується:

 перевагою жінок у складі офіційно зареєстрованих безробітних;

 більш тривалими термінами безробіття жінок порівняно з чоловіками;

 збереженням істотного ґендерного розриву в оплаті праці та рівні доходів жінок та чоловіків;

 активним залученням жінок до сфери неформальної зайнятості, що характеризується відсутністю соціальних гарантій і соціального захисту;

 дискримінацію при наймі на роботі;

 подвійною зайнятістю жінок, що обмежує їх професійні та кар’єрні можливості тощо.

Також було визначено, що природа прояву гендерної нерівності на ринку праці може мати об’єктивний і суб’єктивний характер. Об’єктивний характер гендерної нерівності на ринку праці пов'язаний з сімейними і репродуктивними ролями жінки. Жінки мають менше часу і можливостей робити кар’єру, працювати без перерви, по жорсткому графіку і виконувати надурочну роботу. Суб’єктивний характер цієї нерівності пов'язаний з переконанням роботодавців відносно того, що «жінка – гірший працівник», причому ця оцінка не має нічого спільного з професійними характеристиками конкретної жінки. Тому перевагу при прийомі на роботу надають чоловікам, при звільненні першою йде жінка, кар’єрний ріст для неї також обмежений.

Як показало дослідження, у суспільстві все ще існують гендерні стереотипи. Про нерівність по відношенню до жінок на ринку праці можна судити з того, як роботодавці дискримінують шукачок роботи через оголошення вакансій та методику проведення співбесід. У більшості анкет та оголошень про роботу, роботодавці на наявні вакансії вимагають чоловіків. А також використовують інформацію про сімейні обставини жінок, яку вимагають під час співбесід. Наприклад, роботодавці часто відмовляють молодим жінкам, у яких є діти.

Навіть не зважаючи на те, що урядовці підписали низку міжнародних угод та законопроектів, які забороняють дискримінацію по відношенню до жінок на ринку праці, в нашій державі все ж таки відображаються вкрай застарілі стереотипні уявлення про реальні можливості жінок.

Проблемною сферою залишається і оплата праці. Середній рівень оплати праці українських жінок становить сьогодні 30-35% середнього рівня оплати праці чоловіків.

Отже, можемо зробити висновок, що незважаючи на державні програми та зусилля громадських організацій, певні гендерні зрушення в сфері зайнятості, важливою проблемою є забезпечення реальної рівності прав і можливостей жінок та чоловіків на ринку праці.

У вирішенні гендерних проблем зайнятості молоді важливу роль відіграє соціальна робота.

Так, Державні Центри зайнятості беруть активну участь в реалізації державної політики рівних прав та можливостей чоловіків і жінок. Оскільки в сучасних ринкових відносинах жінкам проблематично на рівних з чоловіками конкурувати на ринку праці, за допомогою служби зайнятості соціально незахищені жінки працевлаштовуються на заброньовані та дотаційні робочі місця підприємств та організацій.

З метою отримання професії та підвищення рівня конкурентоспроможності на ринку праці безробітні проходять професійну підготовку, перепідготовку та підвищення кваліфікації за рахунок Фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття.

Міською службою зайнятості здійснюється організаційно – методична робота щодо підтримки підприємницьких ініціатив безробітних. Особам, які бажають організувати власну справу, надають індивідуальні та групові консультації з орієнтації на підприємницьку діяльність, виявлення професійно важливих якостей, які сприяють успішній самореалізації в сфері бізнесу. Бажаючі відкрити власну справу навчаються основам підприємництва на курсах служби зайнятості та отримують одноразову виплату допомоги по безробіттю для започаткування власної справи.

З метою формування сучасних поглядів і переконань на роль і місце жінки та чоловіка в суспільному житті спеціалісти міського центру зайнятості розробили та впровадили семінарське заняття "Шляхи подолання гендерних стереотипів на ринку праці", яке проходить в інтерактивній формі, де є можливість визначити і обговорити гендерні проблеми ринку праці.

З метою інформування клієнтів служби зайнятості з політикою гендерної рівності в усіх районних центрах зайнятості створені інформаційні куточки, де бажаючі отримують індивідуальну консультацію спеціаліста стосовно законодавчої бази, дізнаються про свої права та можливості, отримуть психологічну підтримку.

На час отримання соціальних послуг клієнти служби зайнятості мають можливість тимчасово залишити свою дитину в ігровому дитячому куточку, якщо він передбачений в даній установі.

Вагомих результатів у подоланні гендерної нерівності можна досягти тільки за умов усвідомлення суспільством в цілому і кожною людиною зокрема, що інтелектуальний та професійний стан і розвиток людини не залежить від статі.

Заключним етапом написання дипломної роботи, було проведення соціологічного дослідження.

Спираючись на його результати, можна зробити такі висновки:

- Більша частина опитаних жінок працює в низькооплачуваних сферах, таких як освіта та торгівля;

- Найбільш ефективним способом пошуку роботи жінки вважають звернення до Державного Центру зайнятості, чоловіки – безпосереднє звернення до роботодавця;

- Головним показником в роботі як чоловіки, так і жінки на перше місце ставлять рівень заробітної плати, на другому: у жінок – злагоджені відносини в колективі, у чоловіків – можливість кар’єрного росту;

- Оплата праці жінок є значно нижчою, ніж у чоловіків;

- З твердженням, що виконувати хатню роботу та виховувати дітей переважно має жінка, більше погоджуються чоловіки;

- Незважаючи на те, що за результатами опитування жінки вважають себе не гіршими працівниками, ніж чоловіки, та конкурентоспроможними на ринку праці, вони погоджуються з твердженням, що чоловіки мають отримувати вищу заробітну плату, для забезпечення матеріального добробуту родини. Це свідчить про певне протиріччя їх гендерних настанов. Чоловіки також згодні з даним твердженням;

- Чоловіки у цілому досить негативно сприймають ситуації, коли жінка чи чоловік обирають «не жіночу» та відповідно «не чоловічу» професію». А от жінки більш лояльно ставляться до такого розподілу професії, що свідчить про більшу гнучкість їх гендерної свідомості.

Отже, можна впевнено сказати, що в нашому суспільстві гендерні аспекти відіграють важливу роль в у сфери праці та зайнятості молоді. Система гендерної нерівності обмежує можливості повною мірою реалізувати свій трудовий потенціал як жінкам, так і чоловікам. Тому необхідно застосувати всі можливі заходи для викорінення такого негативного явища суспільства, як гендерна нерівність в сфері зайнятості.

Перед завантаженням, ви можете звернутися до адміністратора сайту, та ознайомитися з роботою через Skype (live:intellectnova)

Завантаження буде доступне після авторизації та поповнення балансу на 75 грн

Зайти на сайт

Забули пароль? Ще не зареєстровані?