Курсова робота «Проблеми і перспективи розвитку Львівсько – Волинського кам’яно - вугільного басейну», 2010 рік

З предмету РПС · додано 15.03.2011 23:01 · від Юлія · Додати в закладки
35 грн Вартість завантаження

Зміст

Вступ 3 Розділ 1. Львівсько – Волинський вугільний басейн як промисловий район і особливості його дослідження: 1.1. Львівсько – Волинський вугільний басейн як промисловий район 4 1.2. Історія дослідження вугільного басейну 6 Розділ 2. Властивості вугілля: 2.1. Вихідний рослинний матеріал 11 2.2. Мацеральний склад вугілля 12 2.3. Інгредієнтинй склад 13 2.4. Відновленість вугілля 16 2.5. Відбивна здатність породи 16 Розділ 3. Проблеми і перспективи розвитку басейну: 3.1. Фінансово – економічний стан Львівсько – Волинського вугільного басейну 17 3.2. Причини сучасної кризи вугледобувної галузі 21 3.3. Перспективи розвитку басейну 22 3.4. Сучасний екологічний стан 24 Висновки 27 Список використаних джерел 31 Додатки

Висновок

Дослідивши тему «Проблеми і перспективи розвитку Львівсько – Волинського кам’яно - вугільного басейну» можна зробити кілька висновків, виходячи із її розділів.

1. Перше, на що була звернена увага, то на особливості цього басейну як промислового району і характер дослідження цієї території. Взагалі, Львівсько – Волинський вугільний басейн зароджувався в контексті економічної політики Союзу щодо створення паливної бази для потреб західних областей України, Прибалтики, Білорусі, Молдови. Раніше вугілля на цій території доставляли з Донбасу і Польщі. Нині басейн є паливною базою лише Західної України і потребує реорганізації. Головна проблема – трансформація і реорганізація структури промисловості Львівсько – Волинського вугільного басейну.

Щодо історії дослідження, то про наявність кам'яного вугілля між Українським щитом на Волині вперше заявив російський геолог М.М.Тетяєв у 1912 р, а через 20 років гіпотеза М.М. Тетяєва одержала підтвердження і дальший розвиток в роботах Я.Самсоновича. Пошукове буріння було почато в 1938 р. в межах Львівського воєводства.

Війна перервала науково - розвідувальну і науково-дослідну роботу по проблемі вугільності Західних областей УРСР, але після її закінчення у 1945 р. продовжилось дослідження.

Пізніше почалось розвідування шахтних полів на Волині і Львівщині.

2. Роблячи висновок про властивості цього вугілля, можна зазначити, що вихідний рослинний матеріал представлений майже повною відсутністю у вугіллі включень листкової та стеблової кутикули. Головними постачальниками фітомаси для утворення торфу і вугілля пласту були корові тканини сигілярій, лепідодендронів, ботродендронів, каламітів і рідше ксилема кордаїтів.

Щодо інгредієнтного складу, то можна сказати, що розрізняють інгредієнти (макроінгредієнти) та мікро інгредієнти. Для макроінгредієнтів умовно приймають товщину від 0,5 мм до 20 – 30 мм, а для мікро інгредієнтів – від 0,05 мм до 0,5 мм. Типи вугілля (вітрен, фюзен, мікро: ультракларен і кларен, дюрено – кларен, кларено – дюрен, дюрен і ультрадюрен, прошарки мінералізованого вугілля) виділяли за вмістом геліфіковагої речовини (мацералів групи вітриніту), а підтипи – за співвідношенням мацералів груп ліптиніту та інертиніту. У вугіллі ліптинітового підтипу вміст мацералів групи ліптиніту більший, ніж інертиніту, у змішаному підтипі вміст ліптиніту менший від інертиніту, але більший 1/3 вмісту інертиніту, а в інертинітовому підтипі вміст ліптиніту менший, ніж 1/3 інертиніту.

За зовнішніми ознаками вугілля цього пласту переважно напівблискуче, інколи напівматове, крихке, комплексно смугасте з нерівним сходинковим зломом, із тріщинками ендокліважу, розміщеними на відстані від перших мм до 20 – 30 мм. Неозброєним оком у вугіллі добре розрізняємо прості макроінгредієнти – смужки і лінзи вітрену товщиною від 0,5 – 1 мм до 2 – 5 мм, окремі лінзи фюзену товщиною 1 – 3 мм, довжиною до 25 – 35 мм.

Характеризуючи відбивну здатність вугілля можна зазначити, що її вивчено за найбільш однорідним мацералом безструктурним вітринітом. Середній показник відбиття заміряно на установці системи ІГіРГК. Результати свідчать про наступне поступове збільшення показника відбиття вітриніту з північного сходу на південний захід басейну: від 0,54/0,55 для шахти Нововолинської №3 і 0,58/0,59 на полі шахти Нововолинської №6 (зараз вона не діюча) через 0,79/0,80 на ділянці Червоноградській №5; 0,89 на полі шахти Великомостівської №6; 1,05/1,01 на полі шахти Великомостівської №7 по1,22/1,26 на ділянці Любельській №1, тобто від 0,54/0,55 на північному сході до 1,22/1,26 на південному заході.

3. Щодо проблем і перспектив розвитку, то можна зазначити, що проблем є досить багато і більшість з них залишаються нерозв’язаними, оскільки навіть при збільшенні фінансування даної промисловості з держбюджету об’єми видобутку вугілля неухильно скорочуються. Незважаючи на підвищення цін на нього, українське вугілля стає дефіцитом. Останнє можливо пояснити найважчими у світі гірничо – геологічними умовами його видобування, оскільки шахти працюють на такій глибині, на якій ніде у світі виробництво не ведеться – тільки в Україна та Німеччині. Щороку заглиблення продовжується ще на 70 метрів, окрім того, пласти вугілля тонкі – часто менше метра. І можна зазначити, що най загрозливішою проблемою залишається корупційно – тіньовий сегмент.

Проте, шляхи вдосконалення функціонування вугільної галузі Львівсько – Волинського вугільного басейну ґрунтуються на таких засадах: економічно виправданому збереженні наявного виробничого потенціалу вугільної галузі за умов його оновлення й підвищення ефективності функціонування; раціональне використання природних запасів вугілля за рахунок докорінного технологічного оновлення виробництва; реальних можливостей вугледобувних підприємств та держави щодо фінансування розвитку галузі та його закріплення на державному рівні; адаптації вугледобувних підприємств до ринкових умов господарювання та створення дієвих правових умов для залучення недержавних інвестицій у розвиток галузі; структурних перетворень у галузі за рахунок чіткого розмежування функцій між суб’єктами управління на всіх ієрархічних рівнях; підвищення престижності та безпеки праці, соціального захисту працівників галузі.

Існують і екологічні проблеми (нагромадження пухких і нестійких техногенних відкладів гірської породи, що містить аґресивні хемічні субстанції, у териконах; утрата значних площ природних та агрокультурних екосистем, які відіграють вагому локальну екологостабілізуючу функцію; просідання земної поверхні та їх затоплення; забруднення атмосфери; зміни мікроклімату, та ін.), які неґативно впливають на здоров'я населення. Зокрема, спостерігаються масове ураження силікозом, гіпоплазія зубів і патологія кісток скелетів у дітей.

Підсумовуючи все вище сказане я можу зробити загальний висновок, що Львівсько – Волинський басейн має свої переваги і недоліки, проблеми, з які потрібно вирішувати задля покращення економіки нашої держави і добробуту людей.

Перед завантаженням, ви можете звернутися до адміністратора сайту, та ознайомитися з роботою через Skype (live:intellectnova)

Завантаження буде доступне після авторизації та поповнення балансу на 35 грн

Зайти на сайт

Забули пароль? Ще не зареєстровані?