Дипломна робота «Формування загальнопізнавальних умінь молодших школярів як складової загальнонавчальних умінь», 2007 рік

З предмету Психологія, педагогіка · додано 14.03.2011 21:17 · від Наталія · Додати в закладки
75 грн Вартість завантаження

Зміст

Вступ 3 Розділ 1. Формування загальнонавчальних умінь молодших школярів як актуальна педагогічна проблема 1.1. Сутність поняття «загальнонавчальні уміння» 6 1.2. Питання формування загальнонавчальних умінь у педагогічній спадщині вітчизняних педагогів 15 1.3. Особливості формування загальнопізнавальних умінь молодших школярів 26 Розділ 2. Педагогічні умови формування загальнопізнавальних умінь молодших школярів 2.1. Аналіз фактичного стану рівня сформованості загальнопізнавальних умінь молодших школярів 36 2.2. Методика формування загальнопізнавальних умінь молодших школярів 42 2.3. Динаміка рівня сформованості загальнопізнавальних умінь молодших школярів 55 Висновки 59 Список використаних джерел 61 Додатки 66 Додаток А. Анкета для вчителів початкових класів 66 Додаток Б. Критерії та рівні сформованості загальнопізнавальних умінь молодших школярів 67 Додаток В. Вправи для перевірки рівня сформованості загальнопізнавальних умінь 69 Додаток Д.Комбіновані завдання для перевірки рівня сформованості загальнопізнавальних умінь 71 Додаток Е. Повторне обстеження рівня сформованості загальнопізнавальних умінь молодших школярів 76 Додаток К. Інтелектуальна гра «Поміркуймо разом» 77 Додаток Л. Заняття з розвитку пізнавальних умінь 80 Додаток М. Рівні сформованості загальнопізнавальних умінь молодших школярів 85 Додаток Н. Орієнтований перелік загально навчальних умінь і навичок 86 Додаток П. Внесок українських педагогів минулого в розробку питань загально навчальних умінь і навичок 88

Висновок

1. На підставі аналізу науково-педагогічної літератури нами з’ясовано сутність поняття «загальнонавчальні уміння». До складу загальнонавчальних умінь входять: організаційні (опанування школярами раціональних способів організації свого навчання); загальнопізнавальні (уміння спостерігати, розмірковувати, запам’ятовувати й відтворювати матеріал); загальномовленєві (основні елементи культури слухання і мовлення); контрольно-оцінні (засвоєння учнями способів перевірки та самоперевірки, оцінювання одержаних результатів).

Згадані види загальнонавчальних умінь функціонують у системі міжпредметних зв’язків і формуються безперервно протягом усього періоду початкового навчання відповідно до можливостей програмового матеріалу з різних предметів та обов’язкового обліку попереднього рівня оволодіння ними.

Серед основних завдань початкової школи формування загальнонавчальних умінь і навичок учнів займає особливе місце, тому що саме загальнонавчальні уміння є підґрунтям розвитку повноцінного сприйняття дітьми навчального матеріалу, засвоєння ними низки світоглядних, моральних та суспільно-політичних понять, формування особистості молодших школярів у цілому.

2. Проаналізувавши наявний стан сформованості загальнопізнавальних умінь молодших школярів, ми констатували, що в 3-А класі лише 5 учнів (16,6%) мають високий рівень загальнопізнавальних умінь, 14 учнів (46,6%) – середній рівень, 11 учнів (36,6%) – низький.

3. Нами розроблена та експериментально апробована система роботи по формуванню загальнопізнавальних умінь у молодших школярів. Ця система роботи включала проведення корекційно-розвивальних занять, проведення інтелектуальних ігор, використання на уроках різних дисциплін спеціального комплексу завдань з розвитку пізнавальних процесів, введення плану-орієнтиру, формування загальнопізнавальних умінь відбувалося поетапно, системно.

Нами було визначено рівні сформованості загальнопізнавальних умінь у молодших школярів. Ми виділили три рівні: високий, середній, низький. В основу цих рівнів ми поклали критерії: порівняння, узагальнення, встановлення причинно-наслідкові зв’язки. Такий критерій як порівняння включає в себе вміння дітей проаналізувати об’єкт, виділити істотні ознаки і частини; зіставляти об’єкти, визначати їх подібні та відмінні ознаки (частини); робити висновки про те, чим предмети подібні і чим відрізняються між собою. Узагальнення - це не що інше як вміння проаналізувати об’єкти, виділити істотні ознаки; порівняти відповідні ознаки відповідно до мети завдання; об’єднати їх словом чи реченням; зробити висновок. Встановлення причинно-наслідкових зв’язків – проаналізувати об’єкти, між якими встановлюються взаємозв’язки; визначити й пояснити причини факту, явища, події; визначити й пояснити наслідки; зіставити причини і наслідки; зробити висновок про взаємозв’язок між причиною та наслідком.

Експериментальна перевірка запропонованої системи довела її значну ефективність: в класі зменшилась кількість дітей з низьким рівнем зогальнопізнавальних умінь з 36,6% (11 учнів) до 26,7% (8 учнів); збільшилась кількість учнів із середнім рівнем загальнопізнавальних умінь – з 46,6% (14 учнів) до 53,3% (16 учнів), високого рівня – з 16,6% (5 учнів) до 20% (6 учнів).

Отже, результати дослідження дають змогу зробити висновок про підтвердження робочої гіпотези.

Перед завантаженням, ви можете звернутися до адміністратора сайту, та ознайомитися з роботою через Skype (live:intellectnova)

Завантаження буде доступне після авторизації та поповнення балансу на 75 грн

Зайти на сайт

Забули пароль? Ще не зареєстровані?