Курсова робота «Макроекономічна нестабільність», 2008 рік

З предмету Макроекономіка · додано 14.03.2011 12:24 · від Юра · Додати в закладки
35 грн Вартість завантаження

Зміст

Вступ 3-4 Розділ І. Циклічність, безробіття, інфляція, як прояви макроекономічної нестабільності 5-16 1.1. Економічні цикли і динаміка основних макроекономічних показників. Моделі економічних циклів 5-8 1.2. Безробіття як порушення макроекономічної рівноваги. Природній рівень безробіття. Закон Оукена9-11 1.3. Інфляція: сутність, причини та види. Вимірювання інфляції. Протиінфляційні заходи держави11-16 Розділ ІІ. Соціально-економічні наслідки дестабілізації економічного розвитку у розвинутих країнах 17-21 2.1. Циклічність економічного розвитку в США та інших країнах 17-18 2.2. Проблеми безробіття в розвинутих країнах та шляхи їх вирішення 17-20 2.3. Інфляція в розвинутих країнах 20-21 Розділ ІІІ. Аналіз шляхів та наслідків економічної стабілізації в Україні 22-31 3.1Вплив циклічності на економіку України 22-23 3.2. Зайнятість і безробіття у вітчизняній економіці. Шляхи зменшення безробіття 24-27 3.3. Особливості інфляції в Україні. Антиінфляційна політика України 27-31 Висновок 32-33 Список використаної літератури 34-35

Висновок

Таким чином, макроекономічна нестабільність характеризується втратою мобільності, динамізму та гнучкості економічної системи, нездатністю своєчасно і в повній мірі пристосовуватися до змін в економіці і зовнішньому середовищі. Вона проявляється в циклічності, безробітті та інфляції.

Перш за все, економічний цикл — це постійне повторення періодів підйому і спаду економічної активності, що відбивається через зміни взаємозалежних показників — темпу економічного росту, рівнів зайнятості, виробництва й інфляції. У будь-якій країні можна спостерігати постійне коливання темпів зростання навколо певного середнього рівня. Якщо подивитися на параметри економічного розвитку будь-якої країни можна побачити, що вони чітко укладалися в періодичну криву (з періодом 10–20 років): зростання – перегрів – криза – депресія – знову зростання. При цьому зростання завжди супроводжувалося незначною інфляцією, що збільшувалася у фазі перегріву, а депресія викликала малозначущу дефляцію.

Кризи в економіці, які пережили країни значно вплинули на рівень безробіття та інфляцію.

Таким чином, безробіття – це стан ринку робочої сили за умов, коли пропозиція робочої сили перевищує попит на неї. Для пояснення цього явища економісти виділяють такі підходи: надлишок народонаселення; зростання органічної побудови капіталу (марксизм); високий рівень заробітної плати (неокласики); дефіцит сукупного попиту (кейнсіанство).

В залежності від економічних процесів, які відбуваються в державі, безробіття поділяють на фрикційне, структурне і циклічне. Щоб підрахувати абсолютні витрати продукції, пов’язані з будь-яким рівнем безробіття використовують закон Оукена, який показує, що якщо фактичний рівень безробіття перевищує природний рівень на один відсоток, то відставання обсягу ВВП складе 2,5 – 3%. У різних країнах і на різних етапах їх економічного розвитку рівень безробіття різний. Він залежить від багатьох факторів, зокрема міграційних і демографічних процесів, соціальної забезпеченості населення, розбіжностей у темпах економічного зростання за секторами економіки й галузями виробництва, систем підготовки та перепідготовки кадрів, інформаційних служб зайнятості, тощо. Досвід багатьох країн показує, що особливо важливе значення мають такі чотири напрями державного регулювання ринку праці. По-перше, стимулювання зростання зайнятості та збільшення кількості робочих місць. По-друге, підготовка й перепідготовка робочої сили. По-третє, сприяння найманню робочої сили. По-четверте, соціальне страхування безробіття.

Інфляцію, так само як і безробіття, ми розглядаємо як явище, що засвідчує порушення рівноваги, тобто як результат певних макроекономічних коливань. ЇЇ можна визначити як диспропорцію попиту та пропозиції, а також інших пропорцій у народному господарстві, що веде до зростання цін. Інфляція є важливим чинником, який визначає внутрішню фінансову рівновагу в соціально-економічній системі й рівень життя населення. У розвинутих країнах інфляція стала практично невід’ємною частиною ринкової системи господарювання. Це дає підстави говорити не тільки про наслідки, а й про деякі специфічні функції інфляції. Ряд економістів дотримуються точки зору, що незначна за рівнем інфляція (наприклад, щорічні підвищення цін на 3-4%), що супроводжується відповідним зростанням грошової маси, здатна стимулювати виробництво. Але виходячи з під контролю й навіть будучи регульованою, інфляція має значні соціально-економічні наслідки – закріплення стагнації, зниження економічної активності, зростання безробіття, впливає на розвиток виробництва, торгівлю, кредитну і грошову системи, державні фінанси і валютну системи країни. Тому розвинуті країни Заходу ставлять за мету досягнення неінфляційного економічного зростання та забезпечення зайнятості

Мета антиінфляційної політики держави полягає у встановлені контролю за інфляцією і досягненні прийнятних для народного господарства темпів її зростання. Ефективна антиінфляційна політика має базуватися на об’єктивних, економічно обґрунтованих системних прогнозах. На сьогоднішній день, для ліквідації інфляційного потенціалу уряд України має прискорити проведення реформ, акцентуючи увагу на структурній перебудові національної економіки та всебічному стимулюванні ринкових відносин як необхідних умовах макроекономічної стабілізації та швидкого економічного зростання.

Отже, високий рівень безробіття та інфляції виступають одним з головних факторів поглиблення бідності та соціальної нестабільності в суспільстві, тому наша країна повинна проводити активну дестабілізуючу політику, щоб досягти піднесення, процвітання економіки, та підвищення рівня життя населення.

Перед завантаженням, ви можете звернутися до адміністратора сайту, та ознайомитися з роботою через Skype (live:intellectnova)

Завантаження буде доступне після авторизації та поповнення балансу на 35 грн

Зайти на сайт

Забули пароль? Ще не зареєстровані?