Курсова робота «Особливості формування інноваційної моделі розвитку промислового підприємства», 2010 рік

З предмету Менеджмент організації · додано 13.03.2011 17:46 · від yulianaok · Додати в закладки
35 грн Вартість завантаження

Зміст

Вступ 3 1. Теоретичні основи управління інноваційним розвитком на промисловому підприємстві 5 1.1. Сутність поняття «інновація» 5 1.2. Підприємство як основний суб’єкт розробки та реалізації інновацій 11 1.3. Концептуальні засади інноваційного управління на промисловому підприємстві 16 2. Аналіз процесів інноваційного розвитку промислових підприємств в провідних країнах світу й Україні 22 2.1. Особливості інноваційної моделі розвитку промислових підприємств в Японії 22 2.2. Особливості інноваційної моделі розвитку промислових підприємств в США 33 2.3. Особливості інноваційного розвитку промислових підприємств України 43 3. Шляхи вдосконалення інноваційної моделі розвитку промислових підприємств України 51 Висновки 58 Список використаної літератури 62 Додаток А - 50 найбільш інноваційних компаній світу згідно рейтингу за версією журналу «BusinessWeek» і «Boston Consulting Group» в 2009 р. 66

Висновок

В результаті проведеного дослідження було з’ясовано теоретичні аспекти управління інноваційним розвитком на промислових підприємствах і було визначено, що інновація – це кінцевий результат впровадження нововведення з метою зміни об’єкта управління й одержання економічного, соціального, екологічного, науково-технічного або іншого виду ефекту. Раціональна організація інноваційного процесу й управління ним є складною, але об’єктивно необхідною процедурою, адже від раціональності організації та управління інноваційним процесом залежить подальший успіх підприємства в умовах швидких змін. Інноваційна модель розвитку на підприємствах зараз розглядається як одна з необхідних умов модернізації національного господарства в цілому, переходу до нової, постіндустріальної стадії соціального прогресу і сприймається як необхідний атрибут ринкових економічних відносин. Крім того, інноваційна діяльність є однією з найважливіших складових процесу забезпечення успішного функціонування підприємства.

Отже, інноваційне управління є складовою частиною інноваційної діяльності підприємства, але орієнтується воно не тільки на створення нових технологій виробництва і розробку інноваційної продукції, а й охоплює також такі складові діяльності підприємства як кадри, фінанси, маркетинг, постачання ресурсів та ін., а основними цілями інноваційного управління є забезпечення довгострокового функціонування інноваційного процесу на основі ефективної організації всіх його складових елементів і систем, й створення конкурентоспроможної інноваційної продукції, технологій найбільш ефективним і оптимальним шляхом.

Можна зазначити, що на сьогодні найбільш вдало з завданнями інноваційного розвитку вдається впоратись таким країнам як США і Японія. Підприємства цих країн є лідерами в процесах формування інноваційної моделі розвитку, вони входять до списку найбільш інноваційних компаній світу і є прикладом для підприємств інших країн. Протягом дослідження було виявлено, що сильною стороною промислових підприємств Японії завжди були людські ресурси і інновації, тому для інноваційної моделі розвитку японських підприємств характерні основні наступні риси: розширене фінансування прикладних досліджень і дослідно-конструкторських розробок, всебічне заохочення винахідництва та наукової діяльності в межах підприємств; система виробничого менеджменту націлена на взаємодію з персоналом усіх рівнів; концепція тотальної якості; основна мета виробництва полягає в забезпеченні постійного довгострокового зростання. Завдяки досягненням японської фірми Toyota світ отримав таке ноу-хау в процесі управління виробництвом як система «точно в зазначений час» (just in time), яка є складовою Toyota Production System.

Модель інноваційного розвитку американських підприємств відрізняється від японської і має такі важливіші характеристики: значні видатки на науково-дослідницькі та дослідно-конструкторські розробки; постійне співробітництво підприємств з університетами й науковими центрами щодо інновацій; основна увага приділяється тільки значним інноваціям, а інноваційний розвиток розглядається, перш за все, з позицій прибутковості; інноваційна діяльність виділяється в окремі організаційні підрозділи, окремі від виробництва. Великий внесок в формування американського типу інноваційного управління здійснила компанія General Electric, завдяки своїй школі лідерства, яка відома в усьому світі. Також саме ця компанія розробила стратегію фінансування НДДКР для диверсифікованих компаній, коли фінансування здійснюється не тільки з централізованих фондів, а й за рахунок замовників і власне підрозділів корпорації в різних країнах.

На жаль, аналіз виявив, що на підприємствах України спостерігаються негативні тенденції, серед яких низька інноваційна активність підприємств, низькі показники щодо розробки й впровадження інновацій, відповідно до цього вітчизняна продукція стає дедалі менш конкурентоспроможною, а в експорті збільшується частка мінеральної сировини і продукції первинної переробки. Негативним є також той факт, що інноваційні підходи управління на сьогоднішньому етапі розвитку не набули рис практичної реалізації на українських підприємствах і система ефективного управління інноваційною діяльністю на підприємствах не вироблена, саме тому стан інноваційної діяльності промислових підприємств залишається незадовільним. На українських підприємствах практично не приділяється увага впровадженню інновацій в системі управління персоналом, маркетингу, фінансів. Більша частина підприємств існує за рахунок ще вітчизняних поглядів на управління, коли інновації асоціюються виключно з НДДКР.

Отже, в таких умовах доцільно звернутись до досвіду США і Японії й запозичити кілька прогресивних ідей для українських підприємств щодо покращення інноваційного розвитку підприємств. Серед таких ідей особливо хотілося б відзначити наступні:

1) Для України, в першу чергу, необхідною є постановка нової цілі виробництва, яка буде означати не одержання прибутку у максимально короткий строк, а забезпечення постійного довгострокового зростання.

2) Всебічне заохочення винахідництва та наукової діяльності в межах підприємств, як це зроблено в Японії, коли кожний робітник може вплинути на результати виробництва.

3) Необхідним шляхом вдосконалення інноваційної моделі розвитку підприємства слід вважати впровадження нового стилю керівництва, який націлений на взаємодію з персоналом усіх рівнів.

4) Використання хоча б деяких елементів управління з системи «точно в зазначений час» на промислових виробництвах України.

5) Покращення управління якістю на підприємствах, в першу чергу за рахунок маркетингових заходів.

6) Введення нових й вдосконалення вже існуючих засобів комунікації між різними вертикальними ланками управління й горизонтальними підрозділами підприємства.

7) Розробка власних програм навчання стратегічному мисленню управлінців і робітників підприємства, виховання лідерів для більш ефективної організації корпоративної культури на підприємствах.

8) Розширення співробітництва виробничих підрозділів промислових підприємств з університетами, науковими центрами, венчурними компаніями й іншими центрами інноваційної інфраструктури.

Таким чином, виконання цих умов сприятиме підвищенню рівня прибутковості національних підприємств і забезпеченню підвищення темпів економічного розвитку для України в цілому.

Перед завантаженням, ви можете звернутися до адміністратора сайту, та ознайомитися з роботою через Skype (live:intellectnova)

Завантаження буде доступне після авторизації та поповнення балансу на 35 грн

Зайти на сайт

Забули пароль? Ще не зареєстровані?