Курсова робота «Реалії , як засіб зображення хронотопу, на прикладі роману Вальтера Скотта «Квентін Дорвард »», 2009 рік

З предмету Філологія · додано 13.03.2011 09:47 · від Irinka · Додати в закладки
35 грн Вартість завантаження

Зміст

Вступ 3 Розділ I. Реалії, як засіб зображення хронотопу у художньому тексті 6 1.1. Визначення реалії: перекладацький підхід 6 1.2. Класифікування реалій у художньому тексті 10 1.3. Специфіка функціонування реалій у художньому тексті 17 1.4. Хронотоп художнього тексту. Особливості терміну і специфіка функціонування 20 Розділ IІ. Аналіз реалій у романі Вальтера Скотта «Квентін Дорвард», як засобу створення хронотопу 23 Висновки 30 Список використаних джерел 34

Висновок

При зіставленні словарного складу будь-якої іноземної мови, з’ясовується, що поряд з мовними одиницями, що мають одиничні або численні відповідності в перекладацькій мові, в іноземній мові є ще й такі лексичні і граматичні одиниці, для яких в перекладацькій мові не існує прямих відповідностей. Такі одиниці мають назву безеквівалентних одиниць, і до їх складу входять неологізми, слова, які називають специфічні поняття і реалії, маловідомі імена і назви [21; 468].

Що стосується змісту поняття реалії, існує багато визначень, тому що різні фахівці зараховують до реалій різне коло слів. Але найбільш повно, згідно аналізу у цій науковій роботі, дала визначення Р.П. Зорівчак.

Саме через те, що існує велика кількість різних понять реаліії, так само багато існує її різновидів класифікації. Багато вчених-перекладознавців намагалися зробити свою класифікацію реалій, але найбільш досконалою є класифікація Влахова і Флорина, яка має такий вигляд: за предметною ознакою реалії бувають: 1. Географічні, 2. Етнографічні (побут, праця, мистецтво і культура, етнічні об’єкти), 3. Суспільно-політичні (адміністративно-територіальний устрій, органи та носії влади, суспільно-політичне життя, військові реалії); за місцевою ознакою реалії бувають: 1. В площині однієї мови (свої та чужі реалії), 2. В площині пари мов (зовнішні та внутрішні реалії). Що стосується засобів перекладу реалій, то Влахов і Флорин виділяють такі: I. Транскрипція (транслітерація); II. Переклад (заміни): 1. Неологізми (калька, півкалька, освоєння, семантичний неологізм), 2. Приблизний переклад (відповідність за родом та видом, функціональний аналог, опис, пояснення, тлумачення), 3. Контекстуальний переклад.

Цей розподіл допомагає розпознавти, класифікувати та інтерпретувати реалії у художньому тексті, базуючись на декількох критеріях.

Виходячи з того, що художній текст має наступні функції: конатативна; фатична; поетична; емотивна; референційна, ми доходимо до висновку, що реалії допомагають розкривати ці функції художнього тексту. Вони впливають на читача; створюють портрет образів персонажів, підтримують належний рівень спілкування між персонажами; створюють емоційну інтерпретацію світу, зображеного у тексті; допомагають виявляти внутрішній емоційний світ образу автора, впливати на сприйняття тексту читачем; показують взаємозв’язок часових та просторових відносин – хронотоп.

Спираючись на концепцію Бахтіна, в результаті дослідження було також виявлено, що художній текст не може існувати без хронотопу, а хронотоп не може існувати без реалій. А основними складниками хронотопу є простір та час, без якіх неможливий текст.

Проводячи аналіз роману Вальтера Скотта «Квентін Дорвард», кожна реалія була проаналізована за предметною, місцевою, часовою та перекладацькою ознаками класифікації Влахова та Флоріна. Отже, проаналізувавши деякі реалії з роману В. Скотта “Квентін Дорвард”, ми винайшли, що більшість реалій в ньому етнографічні (jousts; tournaments; cloak; hose; buskins of half dressed deer’s skin; pilgrim; friar; butcher; grazier; merchant; forester; landlord; brooch of gold and silver; chapel; rivulet; bugle horn; emblazonments of bugles; bow; quiver, mass; ragout; parchment) або суспільно-політичні (the Royal Castle of Plessis les Tours; Saint Hubert’s Chapel; the Court; the Heraldic College of Ratisbon; Samaritan; duke; favourite; minister; prince; the herald; the envoy; Constable of France; braeman; bowman; political immorality of Machiavelli; the battle of Montl’hery; the Civil Wars of York and Lancaster; members of the League; gentry; the banners of the community) хоча зустрічаються також і географічні реалії (House of Burgundy, the Flanders, Auvergne, Dauphine, Ghent, Liege, Cher, Perrone, Ancient Gauls, wood of Mountrichart та ін.), але їх набагато менше. Що стосується структури реалій із цього твору, то ми бачимо, що вони бувають окремими словами і словосполученнями, немає реалій-речень та реалій-фразеологічних зворотів. Для аналізу засобів перекладу реалій ми використали одне джерело (Скотт В. Квентин Дорвард: Роман. / Пер. с англ. М.А. Шишмарёвой). Проаналізувавши його, бачимо, що дуже часто перекладачі користуються транскрипцією або транслітерацією, якщо ця конкретна реалія відома читачам перекладу. Часто перекладачі застосовують функціональний аналог, якщо в житті нашого народу є подібні за змістом та функціями поняття, також вони застосовують засіб калькування. Кажучи про адекватність перекладу, можна сказати переклад майже у всіх випадках зроблений адекватно, окрім таких випадків, як buskins of half dressed deer’s skin - башмаки из сыромятной оленьей кожи; political immorality of Machiavelli - макиавилистская политика, де в обох випадках був використаний приблизний переклад.

Наприкінці нашої роботи хотілося б зазначити, що було досягнено поставлених цілей і сподіваємось, що це дослідження допоможе краще зрозуміти таку перекладацьку одиницю як реалія, і стане допоміжним засобом при перекладі творів англійських або американських авторів.

Перед завантаженням, ви можете звернутися до адміністратора сайту, та ознайомитися з роботою через Skype (live:intellectnova)

Завантаження буде доступне після авторизації та поповнення балансу на 35 грн

Зайти на сайт

Забули пароль? Ще не зареєстровані?