Курсова робота «Фінанси закладів культури», 2009 рік

З предмету Фінанси · додано 02.03.2011 17:05 · від lesichkaaa · Додати в закладки
35 грн Вартість завантаження

Зміст

Вступ 3 1. Теоретичні основи управління фінансами закладів культури україни 6 1.1. Фінанси закладів культури: економічна сутність, роль та значення 6 1.2. Кошторисне фінансування – основна фінансова діяльність бюджетного закладу 12 2. Стан та аналіз управління фінансами закладів культури 18 2.1. Організаційно – правова характеристика Вінницької обласної наукової бібліотеки ім. К.А. Тімірязєва 18 2.2. Бюджетне фінансування закладів культури та його стан 27 2.3. Небюджетне фінансування закладів культури та його оцінка 34 3. Основні шляхи удосконалення управління фінансами закладів культури 42 3.1. Зарубіжний досвід управління фінансами закладів культури та впровадження його в Україні 42 3.2. Напрями вдосконалення управління фінансами закладів культури 50 Висновки 54 Список використаної літератури 57 Додатки

Висновок

У 1- му розділі курсової роботи ми дослідили сучасний стан і проблеми фінансування закладів культури, показали вагомість внеску організацій галузі культури в розвиток держави, проаналізували законодавчу базу в сфері культури та запропонували низку першочергових заходів щодо зміни правового регулювання організаційно-економічних відносин у цій галузі.

Відповідно до звітностей Державного казначейства України, фінансування державного сектора сфери культури та мистецтва відбувається за рахунок коштів Державного, обласних, міських та районних бюджетів, а також за рахунок спеціальних коштів і коштів, які організації отримають від надання платних послуг. Фінансування видатків на культуру в загальному вигляді має наступну структуру: міські та районні бюджети - 40%, державний бюджет - 25%, обласні бюджети - 20%, платні послуги і спеціальні кошти -15%[43].

Суттєвою проблемою, що існує в галузі культури досі є "залишковий принцип" її фінансування. При розподілі коштів Державного бюджету існує певна градація сфер на першочергові, а отже "головні" та так званий "залишок", який в свою чергу теж поділяється по своїй важливості залежно від частки в бюджеті. Саме до цього "залишку" і належить галузь культури і мистецтва.

На даний момент національна правова база культурної сфери залишається дуже неоднорідною і фрагментарною, значною мірою є суперечливою і подекуди неможливою для реалізації. Підходи до побудови цієї бази продиктовані історичними, державницькими, правничими традиціями, й меншою мірою - світовими стандартами. Внаслідок цього суттєво знижується ефективність регулювання таких параметрів суспільних відносин, як культурні права і свободи громадян, забезпечення їх культурних потреб, підтримка й розвиток масових культурних індустрій і практик тощо[44].

Успішному провадженню організаційно-економічних відносин у галузі культури значно перешкоджає недосконалість існуючих та відсутність необхідних законодавчих актів та нормативно-правових документів, обмеженість фінансових ресурсів, необхідних для досягнення поставлених цілей.

Відзначимо, що бюджетне фінансування зумовлене економічними умовами, в яких функціонує бюджетний фонд держави. Бюджетне фінансування відіграє важливу роль у культурному розвитку суспільства, оскільки ця галузь практично не має додаткових надходжень фінансових ресурсів для власного розвитку. Видатки з державного бюджету є основним джерелом фінансування та необхідністю для існування закладів культури[22].

Проведене дослідження виявило такі форми бюджетного фінансування: бюджетні інвестиції; бюджетні кредити; кошторисне фінансування й державні трансферти. Крім бюджетного фінансування, заклади культури також можуть залучати кошти благодійних фондів спонсорів та меценатів, комерційних організацій, пожертви окремих громадян та доходів від платних послуг.

Хоча бюджетне фінансування й залишається основним джерелом коштів для більшості закладів культури, однак власні доходи традиційно є вагомими для багатьох з них, оскільки такі кошти можна використати на власний розсуд установи[27].

Динаміка економічних процесів і реформаторських дій в бюджетній сфері вимагають активізації наукової діяльності й розробки нових теоретичних підходів і пропозицій щодо вдосконалення та розвитку нових форм і методів бюджетного фінансування, що і буде предметом наших подальших наукових досліджень.

Практика розвинутих західних країн доводить, що заклади культури можуть забезпечувати себе самостійно, як мінімум на 35%. Це чималий прибуток, який може забезпечувати величезні надходження до державного бюджету від культурної індустрії. Що стосується України, то на сучасному етапі розвитку держава повинна запозичити закордонну модель фінансування закладів культури, щоб вона могла запрацювати як самоорганізуюча система, яка має можливість інтенсивно жити, більше того - заробляти[37].

В умовах негативного впливу світової кризи на суспільні відносини основними напрямами успішного впровадження зарубіжного досвіду щодо фінансування сфери культури є:

• перегляд існуючих нормативів бюджетного забезпечення сфери культури з урахуванням макроекономічних показників, передбачених Системою національного рахівництва, зокрема, за базовий орієнтир треба взяти частку ВВП, а не національного доходу;

• визначення мінімального вартісного "кошика" культурних благ, що може бути наданий кожному окремому громадянину країни згідно з гарантіями.

• передбаченими в Конституції України та інших нормативних актах, і закладення цього показника в розрахунок видатків бюджетів різних рівнів;

• доопрацювання методики фінансування сфери культури, в основі якої є розрахунок обсягів бюджетних видатків на одну особу, з урахуванням головних соціальних і економічних показників розвитку як країни загалом, так і окремих її регіонів (ВВП на одну особу, кількісний і якісний склад населення, рівень доходів населення та їх структура, галузева структура тощо);

• створення прозорих механізмів для залучення додаткових позабюджетних джерел фінансування культурних закладів і установ з урахуванням надання різних видів пільг для юридичних і фізичних осіб[37];

Отже, треба спільними зусиллями взятися за надолуження існуючого відставання від європейських стандартів у справі удосконалення механізмів фінансування закладів культури в Україні, а також створити сприятливе середовище для партнерства держави із сектором неурядових організацій.

Перед завантаженням, ви можете звернутися до адміністратора сайту, та ознайомитися з роботою через Skype (live:intellectnova)

Завантаження буде доступне після авторизації та поповнення балансу на 35 грн

Зайти на сайт

Забули пароль? Ще не зареєстровані?