Дипломна робота «Соціальні стереотипи старості в сучасному українському суспільстві», 2009 рік

З предмету Соціальна робота · додано 05.02.2011 15:30 · від Олечка · Додати в закладки
75 грн Вартість завантаження

Зміст

Вступ 3 Розділ 1. Теоретико - методологічні підходи до аналізу проблем людей похилого віку 7 1.1. Старість та старіння як соціальні феномени 7 1.2. Теоретичні підходи до аналізу старіння18 1.3. Соціальні стереотипии як об’єкт наукового пізнання 29 Висновки до першого розділу 36 Розділ 2. Методологічні аспекти соціальної роботи з людьми похилого віку 38 2.1. Проблеми людей похилого віку 38 2.2. Сучасні стереотипи старості: самопочуття людей похилого віку 48 2.3. Завдання, принципи та напрями соціальної роботи з людьми похилого віку 53 2.4. Установи та організації, що надають соціальні послуги пенсіонерам 57 Висновки до другого розділу 69 Розділ 3. Соціологічне дослідження «соціальні стереотипи старості в сучасному українському суспільстві» 71 3.1. Програма дослідження 71 3.2. Аналіз результатів дослідження 73 Висновки до третього розділу 79 Висновки 80 Список використаних джерел 83 Додаток

Висновок

1. Старість не є лише біологічно з'ясовним феноменом, а в значній мірі є результатом активного соціального конструювання. Відношення до старості виступає як проект, що соціально наказує, під яким розуміється набір конвенціональних встановлень (правив, законів, принципів, норм, цінностей, сенсів старості, стереотипів), що визначає як соціально-можливі дії «інших» по відношенню до даної вікової групи, так і що регламентує поведінку членів останньою. Встановлені в суспільстві способи дії, особливі моделі поведінки відносно літніх людей з'являються як деякий готовий трафарет, лежачий в основі осмислення локальних геронтологічних ситуацій, як інтерпретаційний ключ для відбору і сортування геронтологічних подій.

2. Найбільш дезорієнтованою і кризисною є група передпенсійного віку, що відрізняється украй високим рівнем скептицизму і тривожності. Соціально-психологічний стан представників цієї групи характеризується песимізмом, втратою сенсу життя; схильністю у вирішенні своїх проблем розраховувати на державу більш, ніж представники інших вікових груп. Саме для передпенсійної групи найбільш характерні стереотипні уявлення про старість як період безпорадності, залежність від тих, що оточують, візуальній непривабливості. Наявність негативного образу літньої людини в даній групі фіксується як асоціативний ряд: старі люди - кінець життя - забуті -безпорадні - безумні.

3. Особистість людини в міру її старіння змінюється, але старіння протікає по-різному, у залежності від ряду факторів, як біологічних (конституціональний тип особистості, темперамент, стан фізичного здоров'я), так і соціально-психологічних (спосіб життя, сімейно-побутове положення, наявність духових інтересів, творчої активності). Соціально-психологічна недооцінка або знецінювання людей похилого віку тісно зв'язана з іншими несприятливими для їхнього повноцінного функціонування обставинами. До них у першу чергу відносяться: утрата роботи, змушений відхід на пенсію, утрата особистісно-значимих соціальних ролей. У результаті людина позбавляється свого професійного майбутнього. Вона також виявляється виключеною із системи міжособистісних зв'язків, у яку входять представники різних поколінь.Таким чином, людина, що старіє, попадає в унікальну для неї по ступені складності ситуацію невизначеності. Людині приходиться самостійно виробляти вимоги до своєї поведінки, у чому і полягає одна з труднощів життя в умовах виходу на пенсію.

4. Негативні стереотипи про соціально слабкі групи можуть наводити до їх стигматизации, витіснення в маргінальні сфери соціального життя. Якщо накладена стигма приймається самим індивідом, то вона може стати чинником негативного пророкування. Результатом стигматизации зазвичай стає повне або часткове відторгнення індивіда від широкого суспільства. Парадокс сьогоднішнього стереотипу літньої людини полягає в тому, що його вважають досить старим, аби припинити активну трудову і соціальну діяльність, але в той же час достатній молодим, аби вирішувати свої проблеми без допомоги суспільства.

5. Основним завданням соціальної роботи з людьми похилого віку є їх соціальний захист. Соціальний захист направлений на дотримання та виконання комплексу економічних, соціальних і правових гарантій для громадян літнього і старечого віку, що ґрунтується на принципах людинолюбства й милосердя з боку держави у ставленні до тих членів суспільства, які цього потребують.У свою чергу, соціальний захист верств населення літнього і старечого віку складається з профілактики, підтримки і представництва, яка необхідна для людей даної категорії.

6. Проведене соціологічне дослідження соціальних стереотипів старості, свідчить про те, що існує в суспільній думці. Літній вік працівника, особливо якщо це керівник, вважається несприятливим фактором, що гальмує розвиток організації. У той же час, однієї із самих складних проблем бачиться взаємодія з літніми підлеглими. Досить поширена думка про те, що літнім варто довіряти менш кваліфіковані і відповідальні роботи, що, нібито, такі співробітники шукають випадку, щоб звалити важку роботу на молодь. Одним з наслідків укорінених негативних геронтологічних стереотипів є збільшення соціальної дистанції між представниками літнього віку й інших вікових груп. У ході дослідження респондентам пропонувалося указати своє відношення (позитивної або негативне) до літньої людини, що виконує наступні соціальні ролі: близький родич; друг; учитель вашої дитини; лікар; сусід; депутат; колега по роботі; ваш керівник; ваш підлеглий; продавець у магазині; кондуктор в автобусі; прибиральниця, двірник, сторож. Результати свідчать про прагнення до значного їх віддалення в соціальному просторі, неприйняттю представників пенсійного віку в тієї або іншій соціальній ролі. Отже, соціальна дистанція між людьми похилого віку і представниками інших вікових груп, породжувана збитковими моральними установками, негативними соціальними стереотипами про пізній період життя, має виражений характер. Найменша соціальна дистанція спостерігається в сімейно-побутовий, найбільша - у професійно-діловий сферах діяльності.

Перед завантаженням, ви можете звернутися до адміністратора сайту, та ознайомитися з роботою через Skype (live:intellectnova)

Завантаження буде доступне після авторизації та поповнення балансу на 75 грн

Зайти на сайт

Забули пароль? Ще не зареєстровані?