Курсова робота «Приватна власніть. Проблеми та перспективи розвитку.», 2010 рік

З предмету Політична економіка · додано 25.01.2011 15:45 · від Kendra · Додати в закладки
35 грн Вартість завантаження

Зміст

Вступ 3 РОЗДІЛ І. Методологічні основи формування приватної власності 5 1.1. Економічна сутність власності та класифікація її форм 5 1.2. Аспекти виникнення та розвитку власності 11 1.3. Переваги та недоліки приватної власності 15 РОЗДІЛ ІІ. Українська приватизація:пріоритети та сучасний стан 18 2.1. Трансформація форм власності в Україні 18 2.2. Оцінка розвитку та сучасного стану приватизації на Україні 21 2.3. Негативні наслідки приватизаційної політики України 35 РОЗДІЛ ІІІ. Проблеми та перспективи розвитку приватної власності в Україні 41 3.1. Шляхи вдосконалення процесів трансформації відносин власності 41 3.2. Заходи щодо оптимізації позитивного впливу приватизації 45 Висновки 48 Список використаних джерел 51 Додатки 53

Висновок

Отже, узагальнивши вищесказане, треба підкреслити наступне.

Суспільна думка завжди приділяла велику увагу проблемі власності.

Власність належить до числа таких понять, навколо яких протягом багатьох століть схрещуються кращі розум людства.

Структура власності, як і будь-якої складної системи, багатобарвна і різноманітна. Зміни у формах та сутності власності багато в чому модифікують усю структуру суспільно-економічних відносин. На новому витку суспільного прогресу має відбутися не просто заперечення приватної власності, а діалектичне подолання відносин власності взагалі. Ці відносини мають поступитися місцем принципово іншим системо утворюючим структу-рам.

Власність як економічні відносини почала формуватися ще на зорі становлення людського суспільства. На монополізації різних об'єктів власності тримаються всі найважливіші форми позаекономічного й економічного примусу до праці.

Нова редакція Закону "Про власність" зазначає, що власність в Україні виступає в формах приватної, колективної і державної. Держава зобов'язана створити рівні умови для розвитку всіх форм власності та їх захисту.

Приватна власність (як економічна категорія) — привласнення окремим індивідуумом, максимум однією сім'єю, матеріальних благ і послуг та певна підсистема відносин між суб'єктами цього типу власності у різних сферах суспільного відтворення.

Об'єктами цього типу власності в Україні є:

а) індивідуальні підприємства, засновані на особистій власності фізичної особи та виключно її праці;

б) приватні капіталістичні підприємства, засновані на власності окремого громадянина, який експлуатує найманих працівників;

в) підприємства, засновані на власності окремих іноземних громадян;

г) сімейні підприємства, засновані на власності та праці громадян — чле-нів однієї сім'ї, які проживають разом;

ґ) селянські (фермерські) господарства, засновані на власності та праці членів однієї сім'ї;

д) селянські (фермерські) господарства, засновані на експлуатації найма-них працівників. Проміжною між двома останніми формами власності є се-лянські (фермерські) господарства, де використовують працю членів сім'ї та найманих працівників, праці яких внаслідок їх незначної кількості недостатньо, щоб звільнити від неї членів сім'ї;

є) майно громадян, у тому числі тих, хто займається підприємницькою діяльністю без наявності юридичної особи.

У соціально-економічній літературі, у тому числі і юридичної, широко поширене визначення власності як присвоєння індивідом чи колективом кош-тів і продуктів виробництва усередині і за допомогою визначеної суспільної чи форми як самої суспільної форми, за допомогою якої відбувається присвоєння.

З сказаного вище випливає, що процес приватизації сполучається із збереженням, у раціональних межах, державного сектора, з підвищенням його рентабельності та конкурентоспроможності, ліквідацією монополізму, створенням змішаних підприємств, співробітництвом державних з приватними й колективними підприємствами, створенням приватних і колективних підприємств.

Підбиваючи підсумок, хочеться зазначити, що результатом здійснення реформи власності в Україні повинно стати створення змішаної економіки, відмова від монополізму та надання переваги якійсь одній формі власності, створення умов для їх рівноправного існування.

Не можна віддавати перевагу якійсь одній формі власності як панацеї від усіх бід і запоруці майбутньої стабільності та процвітання. Необхідно розвивати приватну та колективну форми власності, образно кажучи, з нуля і шляхом роздержавлення та приватизації, які повинні вилитися в ломку й трансформацію існуючої системи виробничих відносин, і водночас формувати якісно нову суспільну (державну, муніципальну і т. д.) власність, що відбиває загальнонаціональні інтереси всього народу в Україні,

Різноманітні форми власності повинні підтримувати свого роду баланс з економіці, конкуруючи між собою цивілізованими методами, доповнюючи одна одну, а не ворогуючи. Тільки в цьому випадку ми зможемо говорити про перехід до реальної ринкової економіки і багато в чому змінити економічну ситуацію на краще.

Сучасний етап трансформації відносин власності в Україні пов'язаний з вирішенням низки дискусійних питань, в т. ч.:

— легітимації приватизації шляхом визнання непррушності сформованих прав власності;

— — ревізії приватизації шляхом реприватизації (вилучення власності че-рез суди з наступним продажем на транспарентних аукціонах та конкурсах) або доплати за підприємства шляхом укладання мирових угод між урядом та нинішніми власниками.

Перед завантаженням, ви можете звернутися до адміністратора сайту, та ознайомитися з роботою через Skype (live:intellectnova)

Завантаження буде доступне після авторизації та поповнення балансу на 35 грн

Зайти на сайт

Забули пароль? Ще не зареєстровані?

Подібні матеріали