Курсова робота «Підприємництво як особливий вид господарської діяльності», 2008 рік

З предмету Економіка · додано 06.01.2011 12:02 · від ірина іванова · Додати в закладки
35 грн Вартість завантаження

Зміст

Вступ Розділ 1. Теоретичні основи дослідження підприємництва 1.1. Підприємництво в національній економічній системі 1.2. Суть та види підприємств 1.3. Державне регулювання підприємницької діяльності Розділ 2. Аналіз розвитку підприємництва в Україні 2.1. Особливості функціонування підприємств у трансформаційній економіці України 2.2. Проблеми розвитку підприємництва в Україні Розділ 3. Перспективи розвитку системи підприємництва України 3.1. Напрямки вдосконалення державного регулювання підприємницької діяльності 3.2. Засоби стимулювання розвитку підприємництва в Україні Висновки Список використаних джерел

Висновок

У роботі зроблено теоретичне узагальнення і запропоновані практичні рекомендації щодо розвитку підприємництва в Україні. Результати проведеного дослідження дозволили зробити ряд висновків:

1. Підприємство є складною багатосистемною категорією, що характеризується тісним взаємозв’язком та взаємообумовленістю її окремих складових; організаційно-економічними засадами підприємства є його системоутворюючі фактори, що обумовлюють цілісність і відмінність від інших елементів економічної системи. До них відноситься: матеріально-технічна база, компетенції і навички працівників, соціально-економічні відносини підприємства,організаційний фактор (управління, організація, стратегія підприємства); мета підприємства.

2. Механізм регулювання підприємницької діяльності - це комплекс двох взаємопов’язаних блоків, і включає поєднання децентралізованого саморегулювання та державного регулювання. При цьому зазначено, що в державному секторі прерогатива управління, контролю і регулювання належить державі цілком. Водночас ринковий сектор також має бути охоплений системою державного регулювання. А враховуючи те, що ринковий сектор, де органічна складова – це підприємницьке середовище, тому функції держави, перш за все, зводяться до регулювання підприємництва, що проявляється в економічних і правових відносинах між державою і підприємцями, де першість, звичайно, належить державі як інституту, що представляє загальнонаціональні інтереси. Виходячи з теоретичної значимості системного аналізу даної проблеми, в роботі досліджено механізм державного регулювання підприємництва у взаємодії 2-х основних методів – економічного та нормативно - правового.

3. Аналіз функціонування підприємств в умовах трансформаційної економіки України свідчить про те, що їх розвиток залежить від цілого ряду внутрішніх і зовнішніх чинників, а напрям їх розвитку – це сучасне підприємство. Незважаючи на домінування акціонерних підприємств у структурі економіки України, їх ефективність залишається на низькому рівні. Відсутність залежності між приватною формою власності і ефективним функціонуванням підприємств є закономірною, оскільки до приватизації були спочатку залучені низькорентабельні та збиткові підприємства, а приватизація важливих для економіки підприємств не була чітко обгрунтована, відбувалася з різного роду перекрученнями, порушеннями законодавства і утисками інтересів суспільства, тому вона не дала бажаних результатів.

4. Перехід до ринкової економіки означає кардинальну зміну характеру взаємовідносин між підприємствами. Факторами, що протидіють налагодженню нових форм відносин між ними, виступають нерозвиненість ринкової інфраструктури, недостатнє оволодіння методами маркетингової політики, повільність прийняття та низька ефективність реалізації арбітражних рішень із господарчих спорів, важкий фінансовий стан багатьох підприємств. Адаптація підприємств до існуючих умов відбувається в двох формах. Пасивна включає бартер, скорочення обсягу випуску продукції, скорочення асортименту. Активна форма – пошук нових постачальників, організація виробництва сировини та матеріалів на своєму підприємстві, інвестиції у розвиток підприємств-постачальників. Поки що переважають пасивні заходи, але тенденції і перспективи розвитку підприємств пов’язані з розширенням застосування активних.

5. Рівень розвитку та ступінь зрілості системоутворюючих факторів українських підприємств значно нижчі у порівнянні з підприємствами ринкового типу. Більшість українських підприємств характеризується відсталою матеріально-технічною базою, високою часткою основних виробничих фондів, відсутністю інновацій, відсталою технологічною структурою інвестицій, що обумовлює відповідні відносини у трудовому колективі, низьку культуру контрактних відносин та низький рівень організаційного розвитку. Впровадження нових організаційних форм і структур на більшості українських підприємств є передчасним, оскільки рівень концентрації виробництва на них низький, а невеликі підприємства без підтримки великих не можуть забезпечувати економічний і технічний прогрес.

6. Для підвищення ефективності діяльності підприємств необхідно здійснити ряд заходів. Слід радикально змінити виробничу систему, стимулювати впровадження нових структур та форм підприємств, що передбачає: спрямування діяльності підприємств на зниження витрат і зміну організаційної структури; сприяння створенню нових самостійних підприємств, здатних залучати інвестиції; здійснення реструктуризації українських великих підприємств, виходячи з теорії стратегічної трансформації, яка передбачає реінжиніринг виробничих процесів, застосування інформаційних технологій, нові методи вимірювання результатів. На цій базі слід будувати інформаційне підприємство, головна перевага якого – професійні компетенції працівників; чітке визначення напрямів зростання підприємств. Малі, середні підприємства, спеціалізовані фірми повинні віддавати перевагу внутрішньому зростанню і стратегії, пов’язаній з горизонтальною експансією, економією на масштабі і збільшенні або стабілізації частки ринку. Великі підприємства повинні базуватися на зовнішньому зростанні і стратегії, пов’язаній з вертикальною експансією, інтеграцією постачання та збуту, контролем над філіями.

7. Реструктуризація українських підприємств і впровадження нових організаційних форм можуть бути значно прискорені за рахунок встановлення раціональних відносин між державою та підприємством. Новостворені підприємства з боку держави повинні підтримуватися істотним зменшенням податкових ставок, а також широкою дерегуляцією. “Старі” підприємства слід реформувати шляхом зміни середовища, в якому вони функціонують. Слід також звільнити більшість підприємств від витрат на утримання соціальної сфери. Підприємства доцільно поставити в такі умови, щоб їм було вигідно приймати ефективні рішення щодо використання суспільних благ.

Перед завантаженням, ви можете звернутися до адміністратора сайту, та ознайомитися з роботою через Skype (live:intellectnova)

Завантаження буде доступне після авторизації та поповнення балансу на 35 грн

Зайти на сайт

Забули пароль? Ще не зареєстровані?