Курсова робота «Формування та проблеми функціонування ЄВС», 2010 рік

З предмету Гроші та кредит · додано 23.12.2010 16:53 · від Sasha · Додати в закладки
35 грн Вартість завантаження

Зміст

Вступ 3 РОЗДІЛ 1. Інтеграційно-економічні передумови створення ЄВС 5 РОЗДІЛ 2. Склад та структура ЄВС 18 РОЗДІЛ 3. Функції та сфери діяльності ЄВС 28 РОЗДІЛ 4. Проблеми функціонування та напрямки розвитку ЄВС 36 Висновки 44 Список використаних джерел 48 Додатки

Висновок

Валютна інтеграція як економічне явище з’явилась в середині ХІХ ст., коли було утворено відразу декілька валютних союзів. Причини валютної інтеграції можна звести до двох груп факторів: зовнішнього (взаємозалежність, взаємозв’язок та взаємне переплетення національних економік країн Європи) і внутрішнього характеру (кризові явища у світовому господарстві та утворення трьох центрів суперництва і загострення протиріч між ними, перш за все – між США та Західною Європою). Основною ціллю утворення ЄВС було створення єдиного ринку для більш ніж 300 мільйонів європейців, який би забезпечував свободу для руху людей, товарів, послуг і капіталу. Серед цілей створення Європейського валютного союзу можна виділити такі як: полегшення взаємних розрахунків, між країнами учасницями, стабілізація валютних курсів, а також поява єдиної міцної та стійкої європейської валюти, яка б могла на рівні конкурувати з доларом на світових ринках.

Європейські країни пройшли довгий та тернистий шлях до утворення Європейського валютного союзу, можна виділити такі основні етапи інтеграції:

• Заснування ЄПС у 1950 р. з умовною розрахунковою одиницею епунітом.

• У квітні 1951 р. підписання Паризького договору про створення Європейського об’єднання вугілля і сталі.

• Реорганізація ЄПС у Європейську валютну угоду у серпні 1955 р.

• 25 березня 1957 р. підписання Римського договору про заснування Європейського економічного співтовариства.

• В жовтні 1970 р. з’явився «план Вернера» (концепція створення економічного і валютного союзу в Європі за 10 років у три етапи).

• У квітні 1972 р. «Європейська валютна змія». В 1974 р. – її розпад.

• У квітні 1975 р. було введено європейську розрахункову одиницю – ЄРО.

• 13 березня 1979 р. з’явилась європейська валютна одиниця – ЕКЮ (European currency unit) і заснована на ній Європейська валютна система.

• Розробка і затвердження меморандума «Про створення європейського валютного простору і Європейського центрального банку».

• 26 червня 1989 р. «План Делора» затверджено Європейською радою.

• 7 лютого 1992 року підписано Маастрихтський договір.

• 1992-1999 рр. –визначення цілей і шляхів створення Економічного і валютного союзу, створення Європейського валютного інституту (ЄВІ), розробка і реалізація плану введення євро.

• 1999-2001 рр. – введення євро в безготівковий обіг, ЄВІ припинив своє існування (із створенням ЄСЦБ і ЄЦБ 25 травня 1998 р.).

• з 2002 р. до сьогодні – введення євро у готівковий обіг, розробка і реалізація плану приєднання до ЄВС нових країн.

Зараз єврозона нараховує 16 країн: Австрія, Бельгія, Ірландія, Іспанія, Італія, Люксембург, Нідерланди, Німеччина, Португалія, Фінляндія, Франція, Греція, Словенія, Кіпр, Мальта, Словаччина. В 2011 року до неї ввійде Естонія.

Європейська Система Центральних Банків (ЄСЦБ) – це наднаціональний орган фінансового регулювання, який об'єднує Європейський центральний банк (ЄЦБ) і національні центральні банки всіх 27 країн членів Євросоюзу. ЄЦБ складається з Керівної ради, Виконавчого комітету і Генеральної ради. Основною ціллю ЄСЦБ проголошується підтримка стабільності цін.

ЕКОФІН відповідає за загальну координацію економічної політики, Єврогрупа відповідає за економічну і фінансову політику країн-членів ЄВС. Роль певних «стримувань і противаг» ЄЦБ відіграє система інших інститутів: Економічний і фінансовий комітет, Європейська комісія, Європейський парламент, Європейський інвестиційний банк.

У період кризи ЄЦБ реалізує широку програму підтримки банків: зменшив ставку рефінансування з 4,25% до 1%, збільшив максимальну тривалість рефінансування з 3-х до 12 місяців, зняв обмеження на суму отриманого рефінансування та розпочав придбання забезпечених облігацій випущених в єврозоні. Міністри фінансів Євросоюзу 9 травня 2010 р. прийняли рішення про створення європейського стабілізаційного механізму обсягом 750 млрд. євро (майже 1 трлн дол.), з яких 60 млрд. євро підуть до антикризового резервного фонду, а ще 440 млрд. євро складуть державні гарантії по екстрених кредитах, які можуть бути виділені проблемним європейським країнам у випадку посилення боргової кризи. Крім того, міністри фінансів ЄС домовилися про введення санкцій проти країн, що накопичують державний борг.

Через фінансову кризу та низьку відсоткову ставку, багато активів і заощаджень було переведено в готівку. У 2009 р. було емітовано 10,9 млрд. євробанкнот порівняно з 6,4 млрд. у 2008 р.

Протягом 2009 року Національні аналітичні центри, створені для первинного аналізу фальшивих євробанкнот на національному рівні, отримали близько 860,000 фальшивих банкнот євро. Збільшення кількості підробок, починаючи з 2008 року, супроводжується переміщенням уваги фальшивомонетників на менші купюри. Зараз ЄЦБ продовжує працювати над другою серією євробанкнот, головною ціллю нового дизайну є впровадження захисних елементів, які б забезпечили максимальний захист від підробок і які б давали змогу людям легко відрізнити справжню банкноту від фальшивої.

Реалізація політики в середині ЄВС часто ускладнюється інституційними і процедурними складностями. Мова йде про узгодження дій між ЄЦБ, радою ЕКОФІН,, Єврогрупою і національними урядами.

Також не дивлячись на виконання показників економічної конвергенції, зберігається неоднорідність темпів розвитку, рівня безробіття та інфляції країн єврозони. Зростання ВВП: в Словаччині складало 4,1%, а у Греції – -4,5%. Рівень інфляції: в Ірландії – -1%, в Словаччині – 1,1%, на Кіпрі – 3,6%, а у Греції – 5,7%. Безробіття: в Нідерландах – 4,4%, в Австрії – 4,5%, в Іспанії – 20,8%, у Словаччині – 14,7%, в Ірландії – 14,1% і Греції – 12,2%. Через ці відмінності, встановлення єдиної відсоткової ставки не може відповідати інтересам усіх країн. До появи євро будь-який уряд міг уникнути дефолту за внутрішнім боргом за рахунок її девальвації чи емісії, то в умовах ЄВС це неможливо.

Існування в зоні євро значних відмінностей в рівні продуктивності праці і виникнення на периферії регіонів з дорогим і малопродуктивним ринком праці є однією із головних проблем. Наприклад, у Греції середній темп зростання зарплати за період з 2005-го по 2009 рік становив 4,1%, в той час як продуктивність праці зростала лише на 1,1% на рік.

Значною проблемо є те, що країни ЄВС, які відчувають економічні труднощі, погіршують загальну статистику і курс євро починає падати.

Особливу важливість для подолання економічних потрясінь має підтримка високої мобільності трудових ресурсів. Але починаючи з 2000 року в межах єврозони країну проживання змінює не більше 0,1% населення в рік.

За оцінками експертів, головною проблемою, яка стоїть на заваді функціонуванню Європейського валютного союзу, є високий рівень безробіття, який став максимальним із серпня 1998 року і підриває соціальну стабільність.

Варто сказати, що можливість розвалу валютного союзу в результаті внутрішніх суперечностей є малоймовірною. Євросоюз готує реформу фінансової системи, щоб забезпечити стабільність курсу євро. Ця реформа стосується права позбавляти країну-порушницю бюджетної дисципліни фінансової підтримки з фондів ЄС. Такий варіант санкцій буде застосовуватися до країн, дефіцит бюджету яких перевищить 3%, а зовнішнього боргу - 60% ВВП. З держав-порушників буде стягуватися штраф - близько 0,2% ВВП, з можливістю заблокувати депозити національних центробанків у ЦБ Європи ще до того, як країна перевищить допустимий рівень бюджетного дефіциту. Ще одна санкція - позбавлення країни-порушниці права голосу в структурах ЄС.

У жовтні 2010 року відновлення економіки єврозони прискорилося вперше за сім місяців. У річному обчисленні ВВП єврозони виріс у поточному році на 1,9%. Згідно з опитуванням Європейської комісії, індекс настроїв в економіці Єврозони у жовтні виріс до 104,1 з 103,2.

Тому у майбутньому очікується покращення ситуації, адже уряди країн та європейські інститути роблять усе можливе для цього. І останнім часом спостерігаються позитивні тенденції у функціонуванні валютного союзу та прагнення вступити до нього нових країн-учасниць.

Коментар модератора

Є список використаної літератури, але відсутні на нього посилання у тексті роботи.

Перед завантаженням, ви можете звернутися до адміністратора сайту, та ознайомитися з роботою через Skype (live:intellectnova)

Завантаження буде доступне після авторизації та поповнення балансу на 35 грн

Зайти на сайт

Забули пароль? Ще не зареєстровані?