Дипломна робота «Стан та перспективи розвитку експортно – імпортних операцій в агропромислових підприємствах Миколаївської області», 2008 рік

З предмету ЗЕД · додано 21.12.2010 19:28 · від Елена · Додати в закладки
75 грн Вартість завантаження

Зміст

Вступ 3 Розділ 1. Теоретичні і методичні основи Здійснення зовнішньоторговельних операцій 7 1.1. Суть, принципи і методи здійснення зовнішньоторговельних операцій 7 1.2. Організаційно-економічне і правове забезпечення виходу підприємств АПК на зовнішній ринок 17 1.3. Обгрунтування економічної ефективності зовнішньоторговельної діяльності 29 Розділ 2. Організаційно – економічна характеристика агропромислових підприемств та сучасний стан зовнішньоторговельних операцій 35 2.1. Економічна характеристика області та сучасний стан АПК 35 2.2. Аналіз зовнішньоторговельних операцій в агропромисловому комплексі 52 2.3. Оцінка ефективності зовнішньоторговельних операцій в агропромисловому комплексі 67 Розділ 3. Напрями вдосконалення експортно – Імпортних операцій агропромислових підприємств 82 3.1. Шляхи підвищення конкурентоспроможності агропромислового комплексу на зовнішньому та внутрішньому ринках 82 3.2. Шляхи покращення маркетингової діяльності агропромислових підприємств 94 3.3. Управління зовнішньоторговельними ризиками та шляхи їх зниження 103 Висновки 112 Список використаних джерел 116 Додатки 125

Висновок

1. Експортно-імпортні операції підприємств та організацій АПК здійснювались із країнами всіх континентів. На Росію приходиться майже половина українського імпорту, хоча і спостерігається тенденція до його зменшення. Це зв'язано з необхідністю закуповувати велику кількість енергоносіїв у РФ, що складає 70 % російського експорту в Україну. Другим партнером України по розміру імпорту виступає Африканська країна - Гвінея. Їх частка в імпорті України склала в 2007 році 61184,29 тис.дол.США, хоча в 2007 році спостерігається зменшення імпорту продукціїї в Україну порівняно з минулим роком на 26.5% Третє місце в імпорті України займають Китай. Їхня частина в імпорті України зросла на 23.8 % у 2007р порівняно з 2006 роком. Далі випливають Італія, Румунія, Нідерланди, Німеччина, Казахстан, Білорусь, Франція, Бразилія, США, Польша.

2. В процесі дослідження було виявлено, що сільське господарство області включає рослинництво, основними культурами якого є зернові (озима пшениця, яровий ячмінь, кукурудза), технічні культури - соняшник, цукровий буряк, овочі, баштанні культури, через сприятливі кліматичні умови тут розвинені садівництво і виноградарство і тваринництво м'ясо-молочного напряму.

3. В 2007 році Миколаївщина визнана регіоном постраждалим від посухи. В цьому році у регіоні було вирощено лише трохи більше 2% загальнодержавного обсягу виробництва зернових культур (тоді як у 2006 році – 5,7%. Взагалі виробництво сільськогосподарської продукції в 2007 році зменшилось в 2 рази в порівнянні з 2006 р.

4. Проведені розрахунки економічної ефективності експорту деяких видів сільськогосподарської продукції дають підставу стверджувати, що за досліджуваний період найбільш економічно вигідно було експортувати насіння соняшнику та соняшникової олії. Для Миколаївської області притаманним є експорт продукції сільського господарства, що відповідає виробничій спеціалізації нашого регіону. У зв’язку з цим у структурі імпорту ця ж продукція займає невелику питому вагу. Протягом 2000-2007рр. її частка в експорті регіону становила від 11,1% до 20,4%. У 2007 році обсяг експортних поставок сільгосппродукції становив 141,8 млн.дол.США, що на 15,9% менше, ніж у попередньому. У загально обласному експорті частка сільгосппродукції зменшилась на 3 в.п. і становила 12,9%. Важливим є те, що за результатами торгівлі товарами агропромислового комплексу в Миколаївській області спостерігається позитивне торговельне сальдо, це ще раз доводить необхідність і важливість розвитку цих видів діяльності в нашому регіоні.

5. Було доведено, що основними завданнями області є підтримка виробництва продукції сільського господарства та галузей, де ефективність напряму залежить від стану справ у сільському господарстві. Для цього необхідно мобілізувати наявні внутрішні резерви і створити сприятливі макроекономічні умови. На етапі економічних перетворень ефективність галузей сільського господарства та розвиток переробної галузі можуть бути досягнуті лише за умови підтримки на державному рівні.

6. З’ясовано, що на даному етапі розвитку економіки існуе багато способів уникнення ризиків, якими керуються майже всі підприємства, але основним і мабуть найбільш ефективним джерелом зниження ризиків втрат прибутку або товару в зовнішньоторговельних операціях повинне стати саме страхування. Українська економіка потребує створення системи страхування експортних кредитів. Можливі, на нашу думку, такі варіанти організації діяльності такої компанії:

— створення нової державної структури при Міністерстві фінансів України або Національному банку, яка б управляля страхуванням експортних операцій (усі зовнішньоекономічні операції підприємств обов'язково мають страхуватися у цій організації). Нова державна організація повинна в повному обсязі використовувати можливості вітчизняних державних структур і міжнародного союзу "Кредит-Альянс" у процесі оцінки ризику окремої країни й окремого іноземного контрагента, а також у разі реалізації прав вимоги — забезпечити реалізацію прав регресу щодо винної сторони;

— створення за участю держави й вітчизняних страховиків нової страхової організації з повноваженнями здійснювати страхування експортних операцій.

Для подальшого розвитку української економіки, інтегрування країни у світовий ринок вкрай необхідно створити таку систему, а також забезпечити українських учасників міжнародної торгівлі надійним державним захистом від різних ризиків, що виникають у процесі міжнародної співпраці.

7. За результатами проведеної роботи було визначено, що підвищення конкурентоспроможності товару на світовому ринку — це багатофакторне явище. Значну частину в експорті аграрної продукції займає сільськогосподарська сировина, водночас харчові продукти здебільшого не відповідають нормативам якості, катастрофічно зменшуються технічні ресурси господарств, ще не набули широкого впровадження сучасні новітні технології, недостатнє фінансове забезпечення галузі Досягнення переваг у конкурентній боротьбі пов'язане із здійсненням добре продуманої політики. Вона має декілька напрямів. Перший — постійне вдосконалення сортів сільськогосподарських культур і порід тварин, технологій вирощування продукції і випуску товарів народного споживання. Суттєво впливати на підвищення конкурентоспроможності товарів може використання найновіших винаходів та інших досягнень науки і техніки. Другий — посилення ролі перспективних стандартів. З метою впевнення у тому, що товар відповідає вимогам певних стандартів, слід ширше використовувати таку форму, як сертифікація. З точки зору міжнародної торгівлі сертифікація має ряд безперечних переваг і є важливим інструментом у досягненні довіри до якості товару, що експортується в інші країни, запобігає імпорту в країну товарів, які не відповідають необхідному рівню якості продукції, захищає виробника від конкуренції з постачальниками несертифікованої продукції. Третій — суттєве поліпшення якості продукції. На якість продукції землеробства впливає велика кількість факторів, які не піддаються регулюванню (сонячна радіація, температура, опади тощо) і залежать від людей (сорти, агротехніка, система захисту рослин від хвороб і шкідників, регулятори росту). Останні фактори і повинні бути об'єктом гнучкого регулювання якості продукції і підвищення її конкурентоспроможності.

8. Виходячи з проведеного аналізу слід зазначити, що для практичного втілення маркетингу в практику господарювання агропромислових підприємств доцільно використовувати такі методи маркетингової діяльності: планування, виконання і контроль маркетингової програми й індивідуальних обов'язків кожного учасника роботи підприємства, оцінка ризиків і прибутків, ефективності маркетингових рішень; аналіз зовнішнього середовища, яке охоплює не тільки ринок, а й політичні, соціальні, культурні та інші умови. На нашу думку бажано сформувати систему даних для оцінки навколишнього середовища і можливостей сільськогосподарського підприємства в ньому; аналіз споживачів, як реальних, так і потенційних. Її завдання полягає в дослідженні демографічних, економічних, соціальних, географічних та інших характеристик споживачів, що приймають рішення про покупку, а також їхніх потреб; вивчення існуючих і планування товарів, що в майбутньому з'являться у продажу, тобто розробка концепцій створення нових товарів і (або) модернізація тих, що виробляються, включаючи їхній асортимент, зняття з виробництва застарілих товарів, що не дають розрахункового прибутку; планування руху збуту товарів, включаючи створення, при потребі, власних збутових мереж із складами і магазинами; забезпечення формування попиту і стимулювання збуту шляхом поєднання реклами, особистого продажу, різноманітних матеріальних стимулів, спрямованих на покупців і конкретних продавців; забезпечення цінової політики, що полягає в плануванні систем і рівнів цін на товари, які поставляються, визначенні, кредитів, знижок; технічних і соціальних норм регіону, в якому збувається продукція.

Перед завантаженням, ви можете звернутися до адміністратора сайту, та ознайомитися з роботою через Skype (live:intellectnova)

Завантаження буде доступне після авторизації та поповнення балансу на 75 грн

Зайти на сайт

Забули пароль? Ще не зареєстровані?