Курсова робота «Конституція України та сучасна конституційна реформа», 2007 рік

З предмету Право · додано 25.11.2010 23:16 · від Ксенія · Додати в закладки
35 грн Вартість завантаження

Зміст

Вступ 3 РОЗДІЛ І. Поняття Конституції України та основні етапи сучасної конституційної реформи 5 РОЗДІЛ ІІ. Зміст конституції та її властивості 11 РОЗДІЛ ІІІ. Форма і структура конституції 14 РОЗДІЛІV. Порядок прийняття та внесення змін до Конституції України 20 Висновки 27 Список використаних джерел 29

Висновок

У вітчизняному правознавстві під конституцією прийнято розуміти основний закон держави, який відображає волю народу і в його інтересах закріплює найбільш важливі засади суспільного ладу і державної організації країни. Як головний закон конституція являє собою єдиний законодавчий акт, що встановлює принципи організації і функціонування представницьких органів держави, основні права і свободи людини і громадянина, територіальний устрій, форму правління, місцеве самоврядування тощо. У цьому розумінні конституція як особливий законодавчий акт у правовій системі держави з'явилася в зв'язку з приходом до влади буржуазії. Поява конституцій – це результат тривалої і тяжкої боротьби між феодалізмом і абсолютизмом, з одного боку, і буржуазією, селянами та робітниками – з другого. У цілому ж конституції завершили створення такого механізму державної влади, який давав змогу управляти суспільними відносинами від імені народу, але в інтересах насамперед буржуазії.

Конституція України – це єдиний нормативно-правовий акт, який має особливий юридичний характер і з допомогою якого український народ виражає свою суверенну волю, утверджує основні засади устрою суспільства і держави, визначає систему і структуру державної влади та місцевого самоврядування, основи правового статусу особи, територіального устрою держави.

Соціально-політична сутність Конституції України полягає в тому, що вона являє собою суспільний договір, де знайшли закріплення політичні інтереси різних соціальних груп населення. Вона відображає баланс інтересів суспільства.

Поділ конституцій за їх формою на писані і неписані є некоректним, оскільки він, по-перше, не відповідає сучасним конституційним реаліям, а по-друге, призводить до понятійної плутанини.

Набагато більше пізнавальне і практичне значення має класифікація конституцій (у формальному значенні) на кодифіковані і некодифіковані. Кодифікована конституція являє собою єдиний нормативний акт, який комплексно регулює всі основні питання конституційного характеру і має найвищу юридичну силу. Некодифікована конституція складається з кількох нормативних актів, які регулюють окремі сфери конституційних відносин і рівною мірою мають найвищу юридичну силу.

Конституція України відображає загальні, родові риси, властиві природі нормативно-правового акта даного виду. Вона являє собою єдиний кодифікований акт, що закріплює засади організації державної влади в Україні, регулює взаємовідносини цієї влади, суспільства та індивіда і має найвищу юридичну силу.

Залежно від того, хто здійснює установчу владу, визначають різні форми розробки та прийняття нової конституції. Коли постає питання прийняття конституції, установлюється порядок розробки її проектів. Здебільшого для підготовки офіційного проекту конституції парламентом, главою держави чи іншим шляхом створюється комісія, до складу якої входять відомі державні діячі, представники партій, учені, юристи. У ряді випадків проект розробляється установчими зборами, які спеціально обираються для прийняття конституції. Проекти конституцій можуть розроблятися також урядами, політичними партіями, громадськими об'єднаннями, відомими громадськими діячами або вченими. У деяких країнах після підготовки проекту конституції проводяться обговорення, які мають локальний, регіональний або всенародний характер.

Після підготовки проекту та його обговорення або схвалення настає етап його прийняття. Існує кілька форм прийняття конституцій. Відповідно вони поділяються на демократичні (прийняті за участю населення або обраних ним представників), октроїрувані (проголошені главою держави, метрополією), договірні (які приймаються шляхом договору).

Характерними рисами конституційного порядку внесення змін до Конституції є такі. Право подання до Верховної Ради України законопроекту про внесення змін до Конституції України надається лише Президенту України та не менш як третині народних депутатів України від конституційного складу Верховної Ради. Обмеження кола суб'єктів законодавчої ініціативи з цього питання є суттєвою конституційною гарантією стабільності Конституції.

Перед завантаженням, ви можете звернутися до адміністратора сайту, та ознайомитися з роботою через Skype (live:intellectnova)

Завантаження буде доступне після авторизації та поповнення балансу на 35 грн

Зайти на сайт

Забули пароль? Ще не зареєстровані?