Курсова робота «Теоретичні засади соціальної роботи з людьми похилого віку», 2005 рік

З предмету Соціальна робота · додано 12.01.2007 15:01 · від Валерия · Додати в закладки
35 грн Вартість завантаження

Зміст

Вступ 3 РОЗДІЛ 1. Сутність соціальної проблеми 5 1.1. Роль, суть, значення соціальної проблеми в сьогоднішніх умовах 5 1.2. Огляд літератури і нормативної бази 8 РОЗДІЛ 2. Медико-соціальна реабілітація людини похилого віку 10 2.1. Роль реабілітаційних центрів в роботі з людьми похилого віку 15 2.2. Спілкування в роботі з людьми похилого віку 16 РОЗДІЛ 3. Технології соціальної роботи з людьми похилого віку 20 3.1. Соціальна робота в сім’ї людини похилого віку 20 3.2. Причини відмови дітей від батьків похилого віку 27 3.3. Технології вирішення проблем людей похилого віку 31 Висновки 36 Список використаної літератури 40

Висновок

Однією з проблем соціальної роботи з людьми літнього і старіючого типу є проблема самотності та адаптації до пенсійного періоду життя. Під самотністю в геронтології розуміють тяжке відчуття розриву з оточенням, що збільшується, острах наслідків самотнього способу життя, важке переживання пов’язаних з втратою істотних життєвих цінностей чи близьких людей: переживання, через те що від них відмовляються їхні діти, постійне відчуття покину тості, марності і непотрібності власного існування.

Почуття самотності виявляється в усіх вікових періодах, але лише в старості воно набуває особливої актуальності і значущості для особистості.

Самотність у старості – поняття далеко не однозначне, власне кажучи, має соціальний смисл:

- самотність, як відсутність родичів, дітей, онуків, подружжя, а також окреме проживання від молодих членів родини;

- самотність, як повне позбавлення людського спілкування для багатьох старих людей, які мешкають у родині.

Стратегія соціальної роботи тут визначається сферою відмінностей феноменів ізоляції від самотності. Ізоляція означає об’єктивну відсутність суспільних контактів, самотність не є суб’єктивним психічним станом. Ступінь самотності залежить від чекань, які сформувалися у людей похилого віку стосовно оточуючих.

Наступною проблемою є проблема адаптації до старості. Вона у свою чергу пов’язана із проблемами професійного старіння, із принципами реабілітації у передпенсійному віці, з мотивацією продовження трудової діяльності після досягнення пенсійного віку, адаптацією до пенсійного періоду життя.

Як загальні стратегічні висновки для організації практики соціальної роботи можна назвати такі:

- у наш час об’єктивно встановлено, що припинення трудової професійної діяльності у зв’язку з виходом на пенсію, призводить до погіршення фізичного і психічного стану 55% чоловіків і 60% жінок;

- старіння це процес, що відбувається протягом усього життя людини і в “третьому віці” стан людини тісно пов’язаний з її адаптацією в попередні роки і залежить від впливу широкого кола чинників зовнішнього середовища (умов праці, харчування, побуту, стресових ситуацій та інших);

- прискорене професійне старіння є результатом інтенсифікації виробництва;

- підвищення вимог до психофізіологічних можливостей організму, невідповідності функцій старіючого організму, що наростають, вимогам професійної діяльності й умовам її виконання;

- якщо людина змінюється протягом життя, то також бажано, щоб змінювалася робота, яку вона виконує.

Основне завдання соціальної роботи з людьми похилого віку пов’язане з їхнім соціальним захистом. Соціальний захист це комплекс економічних, соціальних, правових гарантій для громадян похилого віку, що ґрунтуються на принципах людинолюбства й милосердя з боку держави по визначенню до них членів суспільства, які цього потребують.

Перед завантаженням, ви можете звернутися до адміністратора сайту, та ознайомитися з роботою через Skype (live:intellectnova)

Завантаження буде доступне після авторизації та поповнення балансу на 35 грн

Зайти на сайт

Забули пароль? Ще не зареєстровані?

Подібні матеріали