Дипломна робота «Іван Сірко», 2009 рік

З предмету Історія · додано 15.11.2010 13:42 · від EVINS · Додати в закладки
75 грн Вартість завантаження

Зміст

Вступ 4 Розділ І. Початок політичної діяльності Івана Сірка 6 Розділ ІІ. Діяльність Івана Сірка у період загострення політичної боротьби в Україні (кінець50-х – початок 70-х років ХVІІ століття) 17 Розділ ІІІ. Кримські походи Івана Сірка (70-ті роки ХVII століття) 38 Розділ ІV. Використання матеріалів дипломної роботи в навчально-виховному процесі в школі 61 Висновки 65 Список використаних джерел та літератури 67

Висновок

Іван Сірко походив з подільської православної шляхти. Ще молодим він ходив у морські походи, у 1646 р. разом з Б.Хмельницьким перебував у Франції, де брав участь у битві під Дюнкерком, пізнішу у визвольній війні українського народу в середині ХVІІ ст.

Його політична орієнтація щоразу змінювалася. Разом із козаками Запорізької Січі у 1654 р. він не прийняв присягу на вірність російському цареві, але виступив проти І.Виговського та П.Тетері через їхню пропольську орієнтацію. Після Андрусівського перемир’я 1667 р. перебував в опозиції до Москви і водночас воював з татарами.

У 1667 – 1668 рр. Іван Сірко з родиною жив у слободі Артемівці (біля Мерефи), обирався харківським полковником і брав участь у повстанні на Слобожанщині проти свавілля царської адміністрації. У 1668 р. Сірко знову перейшов на Запоріжжя і продовжував боротьбу з турецько-татарською агресією. Сірка обирали кошовим отаманом Запорозької Січі вісім разів. Провів близько 60 битв проти військ Туреччини, Кримського ханства, ногайських орд і жодного разу не зазнав поразки. Визволив із рабства близько 100 тисяч полонених, не тільки українців, а й євреїв та поляків.

У 1672 р. І.Сірко претендував на гетьманську булаву, але гетьманом було обрано І.Самойловича. Супротивник І.Сірка полтавський полковник Федір Жученко схопив його і видав царській владі. І.Сірка заслали до Тобольська. Але на вимогу запорожців і польського короля Яна ІІІ Собеського, котрий наполягав на звільненні І.Сірка у зв’язку з наростаючою загрозою наступу Туреччини й Кримського ханства на володіння Московії та Польщі, царський уряд був змушений звільнити його.

Щойно повернувшись із заслання, І.Сірко разом із козаками здійснив кілька походів на турецькі фортеці Аслам-Кермень та Очаків. Він був настільки небезпечним, що турецький султан видав спеціальний указ, у якому розпорядився молитися в мечетях про загибель Івана Сірка. Татари називали його «шайтаном».

У 1674 р. турецький султан Магомет ІV разом з кримським ханом несподівано напали на Запорожжя, але були розбиті. Навесні наступного року І.Сірко із запорожцями та союзниками – донськими козаками й калмиками – вщент розбили турецьких яничар і ханські орди, які напали на українські землі.

Саме з цими подіями пов'язаний знаменитий сатиричний лист запорожців турецькому султану, що послужив сюжетом для картини Іллі Рєпіна «Запорожці».

У наступні роки І.Сірко також здійснював блискучі бойові походи, що стримували напади турецько-татарських військ на українські землі. Брав участь в організації відсічі ворогам під час чигиринських походів.

Займався І.Сірко дипломатичною діяльністю, мав контакти з Москвою, Річчю Посполитою, Туреччиною.

Останній раз І.Сірко пішов у похід 1680 р., і того ж року 1 серпня він помер. Поховали його біля с. Капулівка Нікопольського району Дніпропетровської області.

Іван Сірко намагався активно впливати на події в Україні, проте не завжди це сприяло укріпленню української держави. Він відіграв важливу роль у боротьбі українського народу з татарами і турками, за що став героєм народних пісень, легенд і художніх творів.

Перед завантаженням, ви можете звернутися до адміністратора сайту, та ознайомитися з роботою через Skype (live:intellectnova)

Завантаження буде доступне після авторизації та поповнення балансу на 75 грн

Зайти на сайт

Забули пароль? Ще не зареєстровані?