Курсова робота «Комплексний розвиток особистості учня на уроці математики», 2006 рік

З предмету Психологія, педагогіка · додано 25.10.2010 16:17 · від наташа · Додати в закладки
35 грн Вартість завантаження

Зміст

Вступ 3 - 5 Розділ і. Теоретичні аспекти використання наочності На уроках математики у початковій школі 5 - 15 1.1. Аналіз психолого-педагогічної літератури з проблеми дослідження 5 - 7 1.2. Види наочності на уроках математики у початкових класах 8 - 9 1.3. Структурні схеми, схеми-опори, алгоритми виконання вправ – важливі засоби навчання на уроках ми у початкових класах 9 - 15 Розділ іі. Особливості використання схем, схем опор, алгоритмів виконання вправ на уроках математики у початкових класах 16 - 30 2.1. Роль структурних схем, схем опор, алгоритмів виконання вправ при вивченні нового матеріалу на уроках математики 16 - 25 2.2. Специфіка використання схем, схем опор при розв’язанні задач 26 - 30 Висновки 31 - 33 Список використаної літератури 34 - 36 Додаток 37

Висновок

Роль математики в розвитку логічного мислення винятково велика. Причина настільки виняткової ролі математики полягає у тому, що математика – це найбільш теоретична наука з усіх виучуваних у школі. У ній високий рівень абстракції і найбільш природним способом викладу математичних знань є спосіб переходу від абстрактного до конкретного. Як вказує досвід, у шкільному віці одним з ефективних способів розвитку мислення учнів є розв’язування школярами нестандартних логічних задач.

Важливою умовою успішного оволодіння математикою є використання необхідних засобів навчання (унаочнення та роздатковий матеріал). Використовуючи наочність вчитель має здійснювати поступовий перехід до предметної наочності, предметних малюнків до напівсхематичних зображень і дані до найпростіших схем. Роздатковий наочний матеріал дає змогу надати процесу навчання дійового характеру, включити дитину безпосередньо у практичну діяльність

Як показує досвід, у шкільному віці одним з ефективних способів розвитку мислення є рішення школярами нестандартних логічних задач.

Сухомлинський спостерігав за ходом мислення дітей, і спостереження підтвердили, "що насамперед треба навчити дітей охоплювати думкою ряд предметів, явищ, подій, осмислювати зв'язки між ними... Вивчаючи мислення тугодумів, я усе більше переконувався, що невміння осмислити, наприклад, задачу - наслідок невміння абстрагуватися, відволікатися від конкретного. Треба навчити хлопців мислити абстрактними поняттями".

Найважливішою задачею математичної освіти є озброєння учнів загальними прийомами мислення, просторової уяви, розвиток здатності розуміти зміст поставленої задачі, уміння логічно міркувати, засвоїти навички алгоритмічного мислення.

Завдання вчителя полягає в тому, щоби поряд з вивченням понятійного апарату даної теорії постійно демонструвались прийоми і способи пізнавальної діяльності.

Провідні ідеї творчого підходу до праці такі: зацікавлення учнів навчальним матеріалом і процесом оволодіння ним та раціоналізація навчальної діяльності учнів. Реалізую ці ідеї методами: словесним, наочним, практичним проблемним, дослідницьким.

Особистнісно-орієнтоване навчання – це таке навчання, де перш за все ставиться особистість дитини, її самобутність, самоцінність, суб’єктивний досвід кожного спочатку розкривається, а потім узгоджується з змістом освіти.

Навчання учнів математики – це навчання їх математичній діяльності. Математична діяльність – формування та розвиток розумової діяльності визначеної структури.

Дбаючи про високий рівень знань своїх школярів, кожен учитель намагається використовувати такі форми і методи навчання, які б викликали інтерес до даного матеріалу, бажання вчитися, домагатися успіху в опануванні основ наук. Цьому підпорядкований особистісно-орієнтовний підхід у викладанні навчальних дисциплін, інтерактивні форми навчання, які впевнено входять у нашу сьогоднішню методику викладання. Майже всі форми навчання, інноваційні технології тісно пов’язані з принципом наочності. Добитися успіху, можна лише зацікавивши учня на уроці, коли, «розвиваючи свої здібності, він задовольняє свої потреби»

На уроках математики у початкових класах вчитель використовує картки, схеми, схеми-опори, таблиці, зразки, діаграми, алгоритми виконання арифметичних дій, пам’ятки

Унаочнення в процесі навчання математики виконує пояснювально-ілюстративну та узагальнюючу функції. Саме схеми, схеми-опори, таблиці та інші унаочню вальні засоби є основою для міцного запам’ятовування знань школярами. Вони сприяють інтенсивнішому процесу мислення учнів та допомагають значною мірою раціонально використати час на уроці.

Сьогодення потребує від учителя пошуку нових, результативних методів та прийомів, спрямованих на покращення якості знань учнів з різних навчальних предметів, у тому числі і з математики. Досвід переконує, що однією з тем програми, яка вимагає значної педагогічної уваги вчителя та відповідних зусиль учня, є таблиці множення. Унаочнення у процесі навчання математики виконує пояснювально-ілюстративну та узагальнюючу функції. Мнемонічний означає пов'язаний з роботою пам'яті. Отже, мнемонічно-опорні — це такі схеми, таблиці, діаграми, які є основою для міцного запам'ятовування знань школярами

Ефективність процесу навчання безпосередньо залежить від якісного рівня навчальної проблеми, а також від того, наскільки буде оптимальною послідовність навчальних проблем в досягненні мети навчальної ситуації. В математиці задача є центральним компонентом навчальної проблеми.

Будь-який вид діяльності може здійснюватися різними прийомами в залежності від поставленої мети і завдань. Прийоми навчальної діяльності називають прийомами навчальної роботи.

Перед завантаженням, ви можете звернутися до адміністратора сайту, та ознайомитися з роботою через Skype (live:intellectnova)

Завантаження буде доступне після авторизації та поповнення балансу на 35 грн

Зайти на сайт

Забули пароль? Ще не зареєстровані?