Курсова робота «Вихідні положення та висновки теорії раціональних сподівань», 2010 рік

З предмету Політична економіка · додано 24.10.2010 23:03 · від Ruseltosh · Додати в закладки
35 грн Вартість завантаження

Зміст

Вступ 3 РОЗДІЛ I. Теоретична концепція школи раціональних сподівань 5 1.1. Теорія раціональних сподівань як елемент нової класичної макроекономіки 5 1.2. Пояснення загальної економічної рівноваги у межах теорії раціональних сподівань 8 РОЗДІЛ II. Модель теорії раціональних сподівань 14 2.1. Умови досягнення і порушення макроекономічної рівноваги в моделі раціональних сподівань 14 2.2. Особливості пояснення загальної рівноваги у порівнянні з іншими моделями 18 РОЗДІЛ III. Застосування теорії раціональних сподівань при пояснення макроекономічної рівноваги в Україні 27 Висновки 37 Список використаних джерел 39

Висновок

Прерогатива держави як інституту, що забезпечує загальні умови ринку, дає їй змогу здійснювати як прямий адміністративний контроль в економіці, так і регламентувати економічні показники, тобто чинити непряме регулювання. Відповідно зростаючі обсяги державного впливу на ринкову економіку потребують детальної розробки системи економічних заходів на базі певних теоретичних концепцій

Відповідно до теорії очікувань економічні суб'єкти отримують інформацію, яку вони відпрацьовують, оцінюють, на базі якої вони навчаються. Однак, вони приймають різні рішення і по різному реагують на зовнішні події, зміни, що відбуваються і очікуються, що залежить від їх соціального стану, професійних навиків, досвіду, традицій і правил ведення ділових операцій. Відповідно, теоретики теорії раціональних очікувань рахують за необхідне враховувати соціальну психологію економічних суб'єктів, реакцію виробників і споживачів на результати, які очікуються.

Представники теорії раціональних очікувань виступають проти втручання держави в економіку і оголошують про необхідність принципової зміни уявлень, що склалися по відношенню до цілей і методів економічної політики.

Теорія «раціональних сподівань» відмінна від інших пояснень загальної економічної рівноваги запровадженням в аналіз чинника очікувань (сподівань) суб’єктів ринку.

Теорія "нових класиків" не спричинила повної відмови економічної науки від використання кейнсіанської парадигми, однак завдяки представникам теорії раціональних очікувань помітно зріс інтерес до проблем невизначеності, очікувань, неповноти інформації. Формування школи раціональних очікувань і нової класичної макроекономіки посилило ідейну боротьбу між активістами (кейнсіанцями) і прихильниками консервативної державної політики (неокласиками, неолібералами, новими класиками). Появою впродовж двадцяти років теорій монетаризму, сепплай-сайд економікс та теорії раціональних очікувань було сформовано сукупність неоконсервативних економічних доктрин, які, якщо абстрагуватись від розглянутих специфічних позицій з окремих теоретичних і практичних проблем, об'єднувало спростування основної загрози для вільного функціонування ринкового господарства — активної макроекономічної політики держави.

Економічне зростання провідних держав світу у другій половині XX ст. ґрунтувалося на положеннях основних теорій макроекономічного регулювання.

У 2006 році Україна визнана міжнародною спільнотою державою з ринковою економікою, а це робить можливим використання набутого іншими країнами досвіду. Україна співіснує і взаємодіє зі світовою економікою та залежить від трансформаційних процесів, що проходять на глобальному рівні. Аналіз досвіду реалізації економічної стратегії в країнах з традиційно ринковою економікою дозволяє виділити переваги і недоліки їх економічної політики.

Неокласичні доктрини було сформульовано в конкретних країнах, і вони найбільшою мірою сприяли вирішенню проблем саме цих країн. їх успішна реалізація можлива не всюди і не завжди. Для цього необхідна не лише політична воля влади, а й відповідні економічні умови, рівень розвитку країни, належні історичні, національні, інституційні та інші чинники.

Сьогодні в Україні у суб'єктів національної економіки сформувалася низка негативних очікувань в економічній сфері, які стосуються, перш за все, зростання цін, підвищення державою тарифів, замороження заробітних плат і пенсій, і навіть накопичення заборгованості з ними, збільшення безробіття, неповернення вкладів, недоступності кредитів, можливого введення обмежень валютних операцій. Це позначається на економічній поведінці і на структурі «споживання-заощадження».

Якщо фірми функціонують у бізнес-середовищі і змушені аналізувати його, враховувати можливі тенденції розвитку, а також державну політику, то населення в переважній своїй більшості повсякденно не займається такою діяльністю. Домогосподарство можна розглядати як одну з найменш керованих структур економіки, якій скоріше властива ірраціональна поведінка з огляду на значну обмеженість інформації. З цього випливає, що володіючи лише фрагментарною інформацією, воно спирається в основному на динаміку цін та інші фактори, які можуть викликати негативні наслідки (неврожай, політичні конфлікти, перевибори, розмови та чутки про підвищення тарифів чи податків, скасування пільг, відміну допомог чи доплат, замороження заробітної плати тощо).

Перед завантаженням, ви можете звернутися до адміністратора сайту, та ознайомитися з роботою через Skype (live:intellectnova)

Завантаження буде доступне після авторизації та поповнення балансу на 35 грн

Зайти на сайт

Забули пароль? Ще не зареєстровані?