Курсова робота «Державне регулювання зовнішніх ефектив (екстерналій)», 2010 рік

З предмету Політична економіка · додано 24.10.2010 22:57 · від Ruseltosh · Додати в закладки
35 грн Вартість завантаження

Зміст

Вступ 3 РОЗДІЛ 1. Теорія зовнішніх ефектів: зміст та еволюція поглядів 5 РОЗДІЛ 2. Види зовнішніх ефектів та методи їх інтерналізації 12 РОЗДІЛ 3. Аналіз методів державного регулювання екстерналій в Україні 20 Висновки 27 Список використаної літератури 29

Висновок

Одним із основних факторів, що заважають ринковому механізму встановлювати Паретто - ефективний стан у суспільному господарюванні, є зовнішні ефекти (екстерналії) при виробництві та споживанні благ, що не знаходять відображення у цінах. Як відомо, під зовнішнім ефектом розуміється неопосередкований ринком чи договором вплив діяльності економічного суб'єкта на економічну активність інших суб'єктів, так званих «третіх осіб». При модельному представленні зовнішній ефект проявляється в тому, що серед аргументів функції корисності споживача чи виробничої функції підприємства з'являється змінна, значення якої визначається іншим суб'єктом.

В еволюції поглядів щодо зовнішніх ефектів можна виокремити два етапи. Перший етап - це етап становлення теорії зовнішніх ефектів пов'язаний з іменами видатних економістів ХІХ - початку ХХ ст: Дж.С.Мілля, А. Маршалла, А. Пігу, Р. Коуза.

Другий етап - поглибленого вивчення екстерналій - припадає на другу половину ХХ ст. Він пов'язаний з фіксацією і деталізацією екстерналій у виробництві й споживанні та з вдосконаленням заходів інтерналізації екстерналій.

Застосування в практиці державного регулювання висновків, що випливають з теорії зовнішніх ефектів, для української економіки може дати позитивні результати, оскільки стимулювання позитивних та обмеження негативних екстерналій сприятиме зростанню загальної ефективності національної економіки.

Проведений аналіз механізму виникнення та поширення в економіці зовнішніх ефектів дозволив класифікувати їх за масштабом та джерелами походження, окреслити можливості розв'язання проблеми зовнішніх ефектів самим ринковим механізмом, визначити інструментарій адміністративного вирішення проблеми [32, с. 52-58].

У той же час, було показано, що екстерналії часто виступають наслідком державного втручання в економіку. Ефективність усунення та попередження виникнення екстерналій значною мірою визначається необхідністю врахування інституціональної складової суспільного розвитку.

Проблема негативних зовнішніх ефектів в українському суспільстві залишається однією з найменш досліджених. Значною мірою це пояснюється як широтою проблемного кола, яке виходить за межі економічної науки, так і певною ідеологічною заангажованістю науковців та суспільства у цілому.

Поняття "зовнішній ефект" використовується остільки, оскільки ці впливи (на доходи чи витрати) є ніби зовнішніми для ринкової системи.

Зовнішні ефекти виникають тоді, коли якась діяльність, пов'язана із виробництвом чи споживанням товарів і послуг, здійснює непрямий вплив на інші види такої діяльності, що не відображається безпосередньо цінами. Тобто зовнішні ефекти — це будь-які дії господарських суб'єктів, що, впливаючи на інші господарські суб'єкти, не регулюються ринковим механізмом.

Отже, зовнішні ефекти — сприятливі або несприятливі побічні наслідки, що виникають у результаті впливу виробництва або споживання товарів і послуг на добробут людей, і які прямо не залучені в ринковий обмін.

Таким чином, зовнішні ефекти не знаходять відображення в ринковому механізмі ціноутворення, а отже, призводять до зниження ефективності його роботи та неоптимального розміщення благ в економіці.

У розвинених країнах використовуються правові та цінові методи регулювання зовнішніх ефектів.

Ціновий метод реалізується завдяки оподаткуванню, субсидіюванню чи державному виробництві товарів і послуг. Правовий метод регулювання зовнішніх ефектів здійснюється через безпосереднє втручання держави у виробництво чи через специфікацію прав власності.

Держава реагує на можливість виникнення негативних екстерналій різними способами. У деяких випадках вона намагається регламентувати права і обов’язки суб’єктів ринку. На практиці це досягається за допомогою законотворчої і контролюючої активності держави. Так, держава встановлює норми вмісту шкідливих речовин у вихлопних газах, а також обмеження щодо забруднення повітря, води тощо. До такої контролюючої активності необхідно віднести і органи держтехнагляду, які у процесі своєї діяльності спонукають суб’єктів господарювання зменшувати негативний вплив на безпеку життєдіяльності. Крім того, держава може використовувати систему цін, якою передбачено стягнення штрафів з підприємств, які створюють негативні екстерналії, і винагороду тих підприємців, які створюють позитивні екстерналії.

Завдяки різноманітності форм екстерналій, засобів їх регулювання, широкому охопленню ними економічних суб'єктів проблематика зовнішніх ефектів буде цікавити багатьох вчених ще довгий час. Із розвитком технологій і розширенням глобалізаційних процесів неможливо проводити економічний аналіз та робити висновки, не враховуючи дію і наслідки від зовнішніх ефектів.

Перед завантаженням, ви можете звернутися до адміністратора сайту, та ознайомитися з роботою через Skype (live:intellectnova)

Завантаження буде доступне після авторизації та поповнення балансу на 35 грн

Зайти на сайт

Забули пароль? Ще не зареєстровані?