Курсова робота «Консерватизм – ідейно-політична течія», 2007 рік

З предмету Політика, політологія · додано 19.10.2010 17:53 · від cricaza · Додати в закладки
35 грн Вартість завантаження

Зміст

Вступ 3 Розділ 1. Концептуальні засади консервативної ідеології 5 Розділ 2. Основні напрями консерватизму 18 Висновки 26 Список використаних джерел 28

Висновок

Найважливіші положення консерватизму складались і еволюціонували в якості відповідної реакції на зміни в ідейно-політичних течіях, які протистоять йому. Таким чином важливими рисами консерватизму є його полі варіантність і протиречивість, які порою доходять до прямої конфронтації і несумісності окремих складових елементів.

Як тип політичної свідомості і ідейно-політичних орієнтацій консерватизм являє собою ідеологію тих класів, груп і прошарків суспільства, положенню яких загрожують об’єктивні тенденції соціально-економічного і суспільно-історичного розвитку.

Спочатку консерватизм сформувався в якості ідейно-політичної течії, що відображала переважно інтереси дворянства, на фоні класу буржуазії. Однак уже в XIX столітті, консерватизм став ідейно-політичною платформою окремих груп буржуазної аристократії. Іноді консерватизм був свого роду захисною реакцією середніх і дрібних підприємців, які почувають страх перед майбутнім, що несе невизначеність, а часто і реальне погіршення їх соціального статусу. Але разом з тим консерватизм підрозуміває форми пристосування до традиційних соціальних норм і інститутів, а також набір цінностей, які утвердилися в суспільстві і детермінують поведінку і образ мислення тих чи інших категорій населення. Консерватизм ґрунтується на ностальгічних і традиціоналістських тенденціях.

Передумовою формування змісту консерватизму слугує подвійна природа суспільно-політичного процесу: з однієї сторони він зберігає і переносить в теперішнє і майбутнє все життєздатне, загальнолюдське, з іншої сторони він являє собою еволюцію, розвиток, розрив з минулим і творення нового. Будь-яка суспільно-політична система може трансформуватись у багатьох своїх аспектах, в той же час зберігаючи спадковість інших. Це положення вірне і по відношення до глибоких соціальних революцій, як, наприклад, Великої французької революції кінця XVIII століття і Великої Жовтневої революції в Росії. Після цих революцій і у Франції і в Росії було збережено багато національних традицій, звичаїв, вірувань, стереотипів поведінки і інших елементів, що складали основу національної свідомості. Тому історія являє собою одночасно становлення і усталеність. Із цих двох початків консерватори віддають перевагу другому. Приймаючи існуюче положення речей, консерватизм робить наголос на необхідності збереження норм, традиційних правил, ієрархії влади, соціальних і політичних структур і інститутів. Консерватор розглядає існуючий світ як найкращий з усіх можливих світів. Але оскільки світ динамічний і постійно змінюється, консерватизм не може відштовхувати всі зміни без виключення. Показово, що починаючи з другої половини XIX століття, особливо з XX століття, пристосовуючись до соціально-економічних і суспільно-політичних змін, консерватори прийняли багато ідей і принципів, які ними раніше відкидались, такі, наприклад, як вільно-ринкові відносини, конституціоналізм, система представництва і виборності органів влади, політичний і ідеологічний плюралізм, парламентаризм і т.д.

Постсоціалістичні країни сьогодні переживають етап, що його прийнято називати модернізацією. Суть цього процесу полягає у засвоєнні здобутків так званого постіндустріального суспільства. Ідеологія консерватизму, як відомо, передбачає насамперед збереження традиційних вартостей. В широкому розумінні це поняття означає небажання будь-яких змін і у цьому значенні може бути застосоване до усіх сфер життя особи і суспільства.

Перед завантаженням, ви можете звернутися до адміністратора сайту, та ознайомитися з роботою через Skype (live:intellectnova)

Завантаження буде доступне після авторизації та поповнення балансу на 35 грн

Зайти на сайт

Забули пароль? Ще не зареєстровані?