Курсова робота «Становлення та розвиток соціального партрерства в Україні», 2009 рік

З предмету Право · додано 17.10.2010 22:10 · від greatdemon · Додати в закладки
35 грн Вартість завантаження

Зміст

Вступ 3 Розділ 1. Поняття та предмет соціального партнерства 6 1.1. Поняття та історія розвитку соціального партнерства 6 1.2. Предмет, мета та принципи соціального партнерства 10 1.3. Особливості становлення та перспективи розвитку соціального партнерства в Україні11 Розділ 2. Організаційно-правові форми та види соціального Партнерства 15 2.1. Організаційно-правові форми та види соціального партнерства 15 2.2. Державні органи які сприяють розвитку соціального партнерства.17 2.3. Міжнародний досвід соціального партнерства 19 Розділ 3. Колективні угоди як акти соціального партнерства 23 3.1. Поняття колективних угод та їх функції в системі соціального партнерства 23 3.2. Галузеві і регіональні угоди 24 3.3. Генеральна угода як основний акт соціального партнерства 26 Висновки 28 Практичні завдання 31 Список використаних джерел 35

Висновок

Узагальнюючи матеріал даної курсової роботи хотілось би підкреслити те, що соціальне партнерство в світі формувалося на протязі кількох століть. Починаючи свій розвиток з кінця XIX століття воно поступово розширювалось та реформувалось пристосовуючись таким чином до окремих змін що відбувалися в суспільстві. Зі змінами соціального партнерства змінювалося та трансформувалось поняття про нього. На нинішньому етапі можна визнати соціальне партнерство як дієву форму регулювання соціально-трудових відносин, яка постала внаслідок еволюції суспільства і в результаті якої непримиримі класові протистояння трансформуються у протиріччя та конфлікти значно нижчого рівня, що вирішуються організаціями-профспілками і об’єднаннями роботодавців за умов контролю держави.

В нашій країні як і в багатьох інших країнах світу соціальне партнерство здійснюється на основі таких організаційно-правових форм як проведення спільних консультацій щодо регулювання соціально-трудових відносин; ведення колективних переговорів з укладення колективних договорів і угод; розгляду і вирішення розбіжностей, що можуть виникати між соціальними партнерами, та колективних трудових спорів (конфліктів); участю працівників в управлінні організацією. В Україні данні форми застосовуються не в повному обсязі тому існує нагальна потреба в їх подальшому впровадженні та розвитку.

Процес становлення соціального партнерства в Україні розпочався з моменту визнання суспільством соціального партнерства як основоположного фактора розвитку соціально – трудових відносин. Так вже на протязі 90-х років було прийнято велику кількість нормативно правових актів, що регламентували діяльність суб’єктів соціального партнерства, їх права та обов’язки. Також в цей же час були створені спеціальні органи, які покликані захищати та розбудовувати систему соціального партнерства. Такими органами на данний час є Національна служба посередництва і примирення та Національна тристороння соціально-економічної рада.

В той же час суспільна практика визнає те що в Україні соціальне партнерство гальмувалося тому що на місцях ще зберігалися певні риси авторитарно – командної спадщини. На данний час існує необхідність реформування системи законодавства яке регулює питання соціального партнерства. Так зокрема потрібно нарешті прийняти Закон «Про соціальне партнерство» та нову редакцію Закону «Про колективні договори і угоди». Реформування також потребує Національна тристороння соціально-економічної рада, яка увібрала в себе всі недоліки Національної ради соціального партнерства.

Для реалізації своїх взаємних інтересів роботодавці, профспілки та держава укладають галузеві, регіональні та генеральну угоди. Галузеві угоди укладаються для регламентації соціально – трудових відносин в відповідної галузі. Регіональні угоди укладається на рівні певної території та регулюють соціально – економічні даної території. Основною проблематикою галузевих та регіональних угод є те, що деякі з них передбачають нижчі порівняно з генеральною угодою соціально – економічні показники. Генеральна угода є основним актом соціального партнерства який регулює соціально – трудові відносини на національному рівні.

Курс України на створення ринкової економіки об'єктивно зумовлює необхідність побудови соціальної держави, що ґрунтується на соціальному партнерстві між громадянами та державою, робітниками та роботодавцями, виробниками та споживачами. Тому подальша розбудова українського суспільства потребує розвитку процесів конституювання демократичних, політичних та правових механізмів управління соціальними явищами. В соціально-економічному просторі країни за участю держави повинна формуватися система трипартизму, соціального партнерства. Тобто ідеї пріоритету права, солідарності та договірного регулювання набувають актуальності у соціальній політиці України.

Перед завантаженням, ви можете звернутися до адміністратора сайту, та ознайомитися з роботою через Skype (live:intellectnova)

Завантаження буде доступне після авторизації та поповнення балансу на 35 грн

Зайти на сайт

Забули пароль? Ще не зареєстровані?