Дипломна робота «Структурно-семантична характеристика рибальської лексики говірок сіл Вітове і Рацеве Чигиринського району Черкаської області», 2010 рік

З предмету Філологія · додано 28.09.2010 17:46 · від Віктор · Додати в закладки
75 грн Вартість завантаження

Зміст

Список умовних скорочень 4 Вступ 5 Розділ і. Теоретичні засади вивчення діалектної лексики 10 1.1. Діалектна лексика як об’єкт лінгвістичних досліджень 10 1.2. Принципи виділення й розмежування тематичних і лексико-семантичних груп лексики 13 Розділ іі. Словник рибальської лексики говірок сіл вітове і рацеве чигиринського району черкаської області 15 2.1. Лексико-семантична група назв риб 15 2.2. Лексико-семантична група назв рибальського приладдя та його деталей 19 2.3. Лексико-семантична група назв природних реалій, термінів, пов’язаних з рибалками, риболовлею, окремими предметами їх побуту, діяння 25 Розділ ііі. Склад і семантика рибальської лексики засвідченої в говірках сіл вітове і рацеве чигиринського району черкаської області 29 3.1. Номінація риб 29 3.1.1. Номінація риб за родо-видовими ознаками 29 3.1.2. Номінація риб за диференційною ознакою ‘стать’ 36 3.1.3. Номінація риб за диференційною ознакою ‘вік’ 37 3.1.4. Номінація риб за диференційною ознакою ‘основне місце перебування’ 39 3.2. Номінація рибальського приладдя та його деталей 42 3.2.1. Номінація рибальського приладдя та його деталей за диференційною ознакою ‘вид’ 42 3.2.2. Номінація рибальського приладдя та його деталей за диференційною ознакою ‘матеріал’46 3.2.3. Номінація рибальського приладдя та його деталей за диференційною ознакою ‘період використання’54 3.3. Номінація прородніх реалій, терміні, пов’язаних з рибалками, риболовлею, окремими предметами їх побуту, діяння 55 3.3.1. Номінація прородніх реалій, терміні, пов’язаних з рибалками, риболовлею, окремими предметами їх побуту, діяння за диференційною ознакою ‘місце перебування’55 Висновки 64 Список використаної літератури 68 Список використаних джерел 73

Висновок

Проаналізувавши літературу з даної теми ми дійшли до таких висновків, що увага до лексики говорів загострилася у зв’язку з необхідністю забезпечити надійним матеріалом ті галузі мовознавства, які безпосередньо пов’язані з реконструкцією давнішнього стану матеріальної й духовної культури носіїв мови. Адже при всій очевидності змін у словниковому складі мови лексична система мови зберігає такі архаїчні риси, які часто несуть більшу інформацію, ніж релікти інших структурних рівнів.

Рибальський промисел є одним з найдавніших видів господарської діяльності. Дослідники помітили, що серед інших промислів рибальство характеризує відносна стабільність, тому що сам процес, основні знаряддя ловлі риби не зазнали корінних змін упродовж віків. Дослідження дозволило систематизувати сегмент словникового складу в лексико-семантичні групи, розробити методику представлення назв, виявити особливості семантики, етимології та функціонування.

При описі матеріалу, ми виділили три лексико-семантичні групи: група назв риб, група назв рибальського приладдя та його деталей, група назв природних реалій, термінів, пов’язаних з рибалками, риболовлею, окремими предметами їх побуту, діяння. Узагалі виділення цих груп певною мірою є умовним, однак важливим для досягнення чіткого і послідовного аналізу досліджуваного матеріалу. Основу досліджуваного матеріалу становлять лексеми, які з тим же значенням уживаються і в інших українських діалектах (сом, щука, лин, карась), багато з них є загальнонародними і нормативними, проте значна їх кількість має ряд диференційних відмінностей.

Узагальнююча модель кожної ЛСГ назв фіксованої рибальської лексики зумовили диференціацію аналізованих номенів за кількома ДО. Серед них виступають: 1) номінація за родо-видовими ознаками; 2) ‘основне місце перебування’; 3) ‘матеріал’; 4) ‘вік’; 5) ‘стать’; 6) ‘період використання’.

Більшість лексем назв риб мають родо-видові диференційні ознаки. До цієї групи належать: короп, (короп звичайний, ставковий, дзеркальний, сазан, білий амур); піскар (бичок, теличка, ротан); в’юн (гидун), судак (карандаш, ножик, чопик); карась (зеркалик). Цікавим є спостереження, що лексема веирхо|водтка’, маючи широке номінативне поле реалізує значення ‘плітка, невелика прісноводна риба родини коропових; ‘краснопірка, ‘риба, яка водиться у верхній частині водойми’; ‘біленька, інша назва верховодки’; ‘тарань ‘невелика прісноводна риба родини коропових, підвид плотви’. Використання лексеми веирхо|водтка на позначення вищезазначених номенів зумовлене тим, що родові відмінності риб не є суттєвими для мовця. Визначальною є зовнішня подібність. Всі ж інші репрезентовані тільки однією лексемою (сом, лин, в’язь, ялець, чехоня).

У досліджуваній території також розрізнюють поділ номенів рибальського приладдя і за видовими ознаками. Так на позначення човна з мотором у говірках зафіксовано кілька синонімічних назв: деибар|кадр, бар|кас та п–і|рога. Для реалізації приладу з сіті у досліджуваних говірках використовується ряд видових назв: |верша, |волок, |донка, ек|ран, камсе|роз, |неводт, однос|т’ен:а |с’етка, ре|гел’а, сер|дел’а, став|на, |с’етка, т’іл’і|в–ізор. Також розрізняють риболови ряд номенів на позначення цієї лексеми поплавок: буй, гала|ган та жмак.

Щодо статевої диференціації, то більша половина номенів видів риб чоловічої статі. До ряду жіночої мікрогрупи нами було зафіксовано тільки 10 номенів: [ш|ч•іпаўка, ш|чипалка, ш|ч•іпалка]; [ш|чука], [чеи|хон’а], [теи|личка], [та|ран’], [плот|ва], [п|л’ітка]; [красно|п–ірка, красно|перка, красно|п’орка], [‘б•і|лен’ка’], [веирхо|водтка]. Цікавим є те, що назв чоловічої статі цих десяти лексем у говірках не існує, тобто немає паралельних назв. Тобто, наприклад, під лексемою карась розуміється як особина чоловічої так і жіночої статі.

Також зафіксовано широкий асортимент вибору матеріалу, з якого готується рибацьке приладдя. Сюди належать вироби з деревини (бовть, глиця), металу (черп, бур), пластмаси (вудище), поліетилену (палатка), гуми (заброди), паралону (чістік), та волосіні (сіть). Використання комбінованого приладдя збільшує шанси риболова при спійманні риби (багур, сак. )

Широке номінативне поле зафіксовано вживання назв на позначення риб різного розміру. Так всі зафіксовані лексеми позначають розмір особини починаючи менше, як з ста грамів, напр. теличка, і закінчуючи рибою, яка може важити приблизно до ста кілограм (сом цятчастий).

Нами зафіксовано три основних місця перебування певних видів риб. Так розрізняють Дніпрову, тобто ту рибу, яка постійно перебуває в річці Дніпро (би|чок, |б–ілий а|мур, вйун, йоржш, ка|рас’, |короп і його різновиди, красно|п–ірка, |л’ашч і його підвиди, лин, |окун’, хоча зустрічається дуже рідко, сом і його різновиди, товсто|лоб, су|дак, чеи|хон’а та ш|чука); рибу, що живе в непроточній воді називають ставкова або ж болотна (вйун, йоржш, ка|рас’, |коропкрасно|п–ірка, лин, |окун’, п|л’ітка, сом, та|ран’, ш|чука, ш|ч•іпаўка, йа|лец’). Деяки види не належать до цієї групи – |короп та його підвиди, л’ашч, п–іскар’, су|дак, товсто|лоб та чеи|хон’а. Вони не пристосовані для мешкання в річках; ту рибу, що перебуває в річці Тясмин та розгалужених від неї водних системах називають річковою або ж стрілковою рибою. Також на досліджуваній території рибалки диференціюють види риби за основним місцем перебування у самій водоймі. Так розрізняють верхова (чеи|хон’а, та|ран’, саза|нец’, п|л’ітка, п–ід|л’ашч, красно|п–ірка та ка|рас’), спадова: (йа|лец’, ш|ч•іпаўка, ш|чука, са|зан, |окун’, л’ашч, лин, |короп, йоржш, вйун, |б–ілий а|мур) та жолобна риба (п–іскар’, сом, су|дак, товсто|лоб та їх різновиди).

Ми виділили три періоди використання рибацьких приладів та деталей: зимовий, весняно-осінній та всесезонний, що дає нам змогу швидко визначити належність ряду номенів, які використовуються в різні пори року.

Місце перебування номенів рибальського приладдя, їх деталей, термінів, реалій, пов’язаними з рибалками, їх діяння ми умовно поділили на такі мікрогрупи: номени, що перебувають у воді; номени, що знаходяться над водою; номени, що знаходяться біля води або ж при березі; та номени, що знаходяться на комусь, або на чомусь.

Номінація деяких назв, пов’язаних з рибальською лексикою, є наслідком перенесення назви дії чи процесу на предмет: |хрок – від хрокати (тварини), бовт’ – від бовтати (воду); кольорового забарвлення (зільонка); складання основ (верховодка, льодостав) тощо

Майже сі зафіксовані лексеми мають походження від праслов’янської мови, які запозичувалися і з інших тогочасниз держав та територій. Поява нових рибальських назв зумовлена виникненням нових реалій промислу, їх специфікою, впливом наукової термінології у зв’язку з сучасною реорганізацією рибальського промислу, впливом місцевих природніх умов і т. ін.

Велика кількість рибальських лексем мають спільні риси з літературними нормами, але наявні такі специфічні лексеми які не є притаманними для літературного вжитку. Вибірково наведемо приклади специфічних діалектних назв, які не виявлені в інших українських говірках: |хрок, ро|тан, гие|дун, |хохл’а, ха|пуга, |камбузс, |двер’, чепр, |п–ішн’а, деибар|кадр тощо.

Фіксація та опис досліджуваного нами матеріалу допоможе розв’язати чимало проблем діалектної лексикології. Дослідження рибальської лексики є одним із важливіших завдань українського мовознавства. Лексичне наповнення тематичних груп рибальської лексики представлено в повному обсязі. Зібраний нами лексика послугує цінним матеріалом для створення „Словника українських народних говорів”, „Лексичного атласу української мови”, успішного дослідження в історико-порівняльному й типолого-зіставному планах особливостей процесів формування лексичних систем інших слов’янських мов.

Перед завантаженням, ви можете звернутися до адміністратора сайту, та ознайомитися з роботою через Skype (live:intellectnova)

Завантаження буде доступне після авторизації та поповнення балансу на 75 грн

Зайти на сайт

Забули пароль? Ще не зареєстровані?