Дипломна робота «Роль позасюжетних елементів у трилогії М. Старицького "Богдан Хмельницький"», 2008 рік

З предмету Література · додано 28.09.2010 17:39 · від Віктор · Додати в закладки
75 грн Вартість завантаження

Зміст

Вступ 3 Розділ І. Роль пейзажу в романі-трилогії М. Старицького "Богдан Хмельницький" 1.1. Зорові та слухові образи живої природи в істочному романі 10 1.2. Роль запахових образів у творі 21 Розділ ІІ. Особливості портретних характеристик у трилогії М. Старицького 2.1. Портрет як засіб характеристики героя 26 2.2. Види портретів 37 Розділ ІІІ. Інтер’єр та екстер’єр. Їхнє значення у композиції твору 46 Висновки 58 Список використаної літератури 63

Висновок

Композиція складається з двох основних груп елементів: текстуальних та надтекстуальних. До останніх відносяться заголовок, епіграф, пролог, епілог, передмова, післямова, присвята тощо. Група текстуальних елементів, у свою чергу, ділиться на дві підгрупи: сюжетних та позасюжетних елементів. Позасюжетні елементи, на відміну від сюжетних, котрі утворюють подієвий каркас епічного чи драматичного твору, уповільнюють розвиток дії, це – ліричні або авторські відступи, літературно-філософські, публіцистичні роздуми, історичні сцени, екскурси в минуле, статичні описи (розгорнутий пейзаж, інтер’єр, екстер’єр, портрет, авторські характеристики), різномані передісторії та міжісторії, спогади героїв, вставні епізоди. Слід наголосити на тому, що не всі позасюжетні елементи спостерігаються в романі М. Старицького "Богдан Хмельницький”. Хоч не бачимо тут авторських відступів, але позиція автора у творі доволі відкрита. Його ставлення до зображуваного передається за допомогою пейзажних, портретних та інтер’єрних характеристик.

Немає потреби доводити, що для того, аби створити художній образ природи, треба знати її, уміти спілкуватися з нею так, щоб вона викликала естетичні почуття і переживання, а значить, була джерелом тих асоціацій, з яких народжуються яскраво-оригінальні художні образи-узагальнення. В художній літературі немає образів природи, не зігрітих людським почуттям і переживанням, тобто таких, які відображають природу і тільки, природу для природи, природу без людини і не для людини.

Особливо багато описів природи у першій частині роману, ,Перед бурей”. В інших частинах пейзажних картин значно менше. Зорові і слухові (зорові) образи роману при творенні такого позасюжетного елементу як пейзаж є найважливішими складовими його побудови. Без них відтворення стану природи було б неможливим, оскільки у Старицького природа одухотворена і потребує звукового наповнення та багатої палітри кольорів. Пейзажі у романі М. Старицького, ,Богдан Хмельницький” виконують важливі функції. Іноді вони побудовані за принципами так званого психологічного паралелізму – контрастного протиставлення або зіставлення картин природи з душевним, емоційним станом людини, а іноді вони просто живописні. Пейзажі у творі служать тлом, на якому розгортаються події, допомагають передати плин часу, виразити відчуття Вітчизни, любов автора до свого краю. Письменник використовує різні види описів природи. Вони в нього статичні і динамічні, живописні і психологічні, мають ознаки романтичного стилю і реалістичного, коли увага зосереджується на фотографічності зображення. Письменник намагається показати, що природа має свій запах, який завжди несе якусь інформацію, віщує наближення якихось подій, або ж передає запах натуралістично.

Великого значення в трилогії Старицького, ,Богдан Хмельницький набувають портретні характеристики. Портрет допомагає не лише уявити зовнішній вигляд персонажа, а й уявити, хто він є, як до нього ставиться автор. Крім того, опис зовнішності може давати деяке уявлення про характер дійової особи. Образ літературного героя постане, як живий, лише тоді, коли ясно уявляти його зовнішність. Тому під час читання твору потрібно бути особливо уважними до літературних портретів. Якщо при змалюванні пейзажів письменник тяжіє більше до фотографічності зображення, то при портретуванні героїв він більше вдається до романтичної стильової манери: створює контраст в зовнішності персонажів, розкриває характери персонажів через їх порівняння, зіставлення. Отже, проаналізувавши портрет як елемент літературного твору у трилогії Михайла Старицького “Богдан Хмельницький”, підсумовуємо, що М. Старицький був майстром письма: це стосується як сюжету, так і позасюжетних складників тексту. І серед них (позасюжетних елементів) одну із провідних ролей виконує портрет. Автор для увиразнення рис своїх персонажів активно використав повний, розлогий, деталізований портрети, звернувся і до портрета-враження, портрета-порівняння, означив зовнішні і внутрішні портрети, а також портрет із лейтмотивом. М. Старицький завжди прагнув до новизни, тому цим ряд його портретів не обмежився. Письменник використовує також живописний, абстрактний, пластичний, архітектурний, психологічний, імпресіоністичний портрет та портрет паспортних прикмет. Вибір автором саме таких різновидів портрета зумовлений, вочевидь, його романтичною манерою письма.

Не менш важливу роль у романі Старицького відіграють інтер’єри та екстер’єри. Картини опису неживої природи, як і живої, також можуть бути в будь-якій частині твору. Вони можуть затримувати дію, коли письменник хоче підкреслити важливість того чи іншого епізоду, зосередити на ньому увагу читача, передавати внутрішній стан персонажа. Описи неживої природи характеризують героїв роману за рисами характеру, соціальним статусом, професією, поглядами на життя, звичками, духовними запитами, показують місце, де відбуваються важливі історичні події. Інтер’єр та екстер’єр роману слугують для передачі історичного колориту за допомогою зображення у творі внутрішнього простору споруди, житла, в якому мешкають персонажі, меблів, архітектури, предметів побуту, характерних для доби визвольної війни під проводом Богдана Хмельницького.

Заголовок роману-трилогії М. Старицького, ,Богдан Хмельницький” повідомляє читачеві про національність, соціальний статус, родовід головного героя. В заголовках творів письменників реалістичного напряму поряд з ім’ям часто вказувалось і прізвище героя, що підкреслювало психологізм твору, створювало ілюзію правдоподібності описаних автором подій.

Отже, заголовок трилогії, ,Богдан Хмельницький” можна визначити як заголовок за ім’ям персонажа, характерний для українського реалістичного роману ХІХ століття. Назва твору в прямій формі відображає суть ідейно-тематичного, художнього задуму автора. В назві твору уже висловлюється тема й ідея. В імені головного героя персоніфікується авторська ідея – возз’єднання України з Росією, в якому пророкується велике майбутнє України. Назва пов’язана з основним конфліктом і сюжетними колізіями. Вона ж і формує основну проблему твору: визволення українців від польського поневолення. Тут, як бачимо, заголовок відповідає змісту роману, він випливає з самого змісту. Назва роману не випадкова, бо в ньому Богдан Хмельницький зображений правильно з історичної точки зору, який виступає мудрим державним діячем, талановитим полководцем і вірним захисником інтересів народу.

Велике значення у творі має епіграф. Епіграф — фраза перед літературним твором чи перед окремими його розділами. В якості епіграфа часто беруть прислів’я, приказки, слова з загальновідомих літературних творів, зі священного письма і т. д. Так, наприклад, епиграфом до, ,Ревізора” Гоголь взяв приказку:, ,На зеркало неча пенять, коли рожа крива”, епиграфом до, ,Анни Карєніної” є:, ,Мне отмщение и Аз воздам” и т. д. Епіграф представляє ніби маску, за якою ховається автор, коли він, не бажаючи виступати прямо, опосередковано передає своє відношення до подій, зображених у творі. Епіграф може бути ліричним, в більшій чи меншій мірі в залежності від того, чи виразив автор своє відношення просто, чи відтворив у звуженій формі основні події даного твору в цілому, окремого розділу і т. д. (в таких випадках сам характер звуження подій показує відношення автора. Епіграф носить характер ніби замаскованого ліричного відступу. Такий елемент як епіграф спостерігаємо в третій частині трилогії, ,У пристани”. Не випадково він узятий з народної пісні:, ,Та немає лучче, та немає краще, Як у нас на Вкраїні, та немає пана, та немає ляха, Немає унії!” Як бачимо, епіграф справді стисло виражає ідею твору, опосередковано передає й ставлення автора до зображуваного у творі. В цих рядках приховано глибокий зміст. Тобто жити стане краще лише тоді, коли українці визволять себе з-під влади польських панів, не буде унії, а Україна возз’єднається з Росією.

Вставні епізоди в трилогії – це епізоди, які безпосередньо з розвитком дії не зв’язані. Проте вони в романі не є чужорідним тілом. Вони потрібні для поглиблення характеристики персонажів, для підкреслення тих чи інших рис їх характерів, для розкриття певної сторони ідеї твору.

М. П. Старицький – справжній майстер у творенні позасюжетних елементів. У них не спостерігаємо одноманітності, оскільки письменник завжди вдавався до творчих шукань. Позасюжетні елементи у М. П. Старицького довершені, багатогранні, вражають своєю багатою мовною палітрою і наскрізною символікою.

Перед завантаженням, ви можете звернутися до адміністратора сайту, та ознайомитися з роботою через Skype (live:intellectnova)

Завантаження буде доступне після авторизації та поповнення балансу на 75 грн

Зайти на сайт

Забули пароль? Ще не зареєстровані?