Курсова робота «Пріоритети технологічного розвитку України», 2009 рік

З предмету Економіка · додано 14.07.2010 11:40 · від Виктория · Додати в закладки
35 грн Вартість завантаження

Зміст

Вступ 2 Розділ і. Державна науково-технологічна політика 4 1.1. Вплив розвитку технологій на економічне зростання4 1.2. Науково-технологічна політика, її цілі, принципи і напрями7 1.3. Законодавче регулювання науково-технологічного та інноваційного розвитку 11 Розділ іі. Пріоритети технологічного розвитку україни15 2.1. Пріоритети та їх ієрархія15 2.2. Визначення пріоритетів технологічного розвитку в законодавстві України16 2.3. Аналіз проблем реалізації політики науково-технологічного та інноваційного розвитку 25 Розділ ііі. Технологічна конкурентоспроможність україни Як показник ефективності державної технологічної політики 33 Висновки 41 Список використаної літератури 43 Додатки 47

Висновок

Дослідження базових законодавчих документів у сфері формування технологічних пріоритетів України призводить до висновку, що нині діючої сукупності в загальному непогано задуманих законів бракує системності. У перші роки незалежності ми навіть випереджали інші країни СНД у створенні прогресивного законодавства й інституціонального оформлення механізмів державної науково-технологічної політики. На теперішній час доводиться визнати, що перелік пріоритетних напрямів технологічного розвитку не відповідає сучасним світовим тенденціям, орієнтуючись на третій-четвертий технологічний уклад, потребує звуження і конкретизації до такого рівня, щоб вони могли претендувати на визначення напрямів прориву на світовий ринок наукоємної продукції.

Спектр технологічних пріоритетів економічного розвитку, що широко пропагується на сьогодні представниками політичних, наукових і бізнесових кіл, достатньо широкий: від сфер економіки зі швидким обігом капіталу, галузей, що продукують товари широкого вжитку, експортно-орієнтованих галузей промисловості до домінування в ранзі технологічного пріоритету економічного розвитку винятково сфери агропромислового виробництва. Це відображає намагання законодавчої і виконавчої гілок влади охопити максимальний перелік технологічних напрямів, при цьому не зосереджуючи належну увагу на співвіднесенні поставлених цілей з ресурсними можливостями країни та ретельному аналізі недоліків розбудови попередніх технологічних пріоритетів.

Таким чином, у відсутності критеріїв, котрі дали б змогу привести до спільної основи погляди на проблему вибору технологічних пріоритетів, і криється одна з ключових причин низької ефективності вітчизняної політики технологічних пріоритетів інноваційного розвитку економіки.

Державні пріоритети науково-технологічної політики формуються кон'юнктурно, оскільки не враховують позиції всіх суб'єктів державної науково-технічної політики та вчених, хоча об’єктивне та науково обґрунтоване визначення пріоритетних напрямів розвитку науки і техніки, інноваційної діяльності є можливим лише за умови врахування результатів науково-технологічних прогнозів, отриманих після завершення ґрунтовних прогнозно-аналітичних досліджень.

Відсутня чітка ієрархічна структура державних пріоритетів – науки і техніки, інноваційної діяльності, технологій, а також неузгодженість термінів їх реалізації; при трактуванні базових понять і категорій має місце циклічність посилань на інші законодавчі акти, різне тлумачення споріднених державних заходів зі стимулювання науково-технологічної діяльності.

Недосконалим є зворотний зв’язок між процесами формування пріоритетів і їх реалізацією, що проявляється у відсутності практики економічної оцінки пріоритетів технологічного розвитку, адже метою її реалізації є як відображення зміни технологічної структури виробництва, так і надання на підставі сформованої системи реально домінуючих пріоритетів у сфері виробничих технологій рекомендацій щодо доречності створення та стимулювання розбудови нового переліку технологічних пріоритетів економічного розвитку.

Рівень ресурсного забезпечення процесу реалізації пріоритетів залишається на сьогодні вкрай недостатнім. При цьому законодавство України не сприяє залученню у науково-технічну та інноваційну сфери позабюджетних коштів, не стимулює витрати промисловості на наукові дослідження та інвестиції в інноваційну сферу з боку банків та інших інвесторів.

Враховуючи наявні науково-технологічні доробки, що відповідають перспективним напрямам світового науково-технологічного розвитку, Україна зберігає конкурентоспроможний науковий потенціал у таких проривних напрямках як електрозварювання, металургія, авіа-, судно- та машинобудування, ракетно-космічні технології та інші галузі, здатні зайняти гідне місце на глобальних ринках наукоємної продукції. Треба провести маркетингові дослідження і визначити свої напрями розвитку, які можуть принести успіх. Якщо Україна — велика металургійна держава, ми маємо виробляти найкращу сталь і найкращий чавун у світі, з найменшими затратами. Якщо ми — житниця Європи, то повинні знати все і найкраще за всіх про сільське господарство. Якщо питання забезпечення енергоресурсами є проблемою національної безпеки, саме у нас мають бути реалізовані найефективніші програми енергозбереження і альтернативного палива. Якщо ми — одна з п’яти країн світу, які можуть виробляти літаки і ракети, — ми маємо робити це на найсучаснішому рівні. Хочемо розвивати ядерну енергетику — має бути відповідна дослідницька база.

Відсутність же на даний час виваженої, цілеспрямованої і послідовної політики держави у напрямі технологічного розвитку може призвести до того, що Україна залишиться на узбіччі технологічного розвитку, сировинним додатком провідних країн світу.

Перед завантаженням, ви можете звернутися до адміністратора сайту, та ознайомитися з роботою через Skype (live:intellectnova)

Завантаження буде доступне після авторизації та поповнення балансу на 35 грн

Зайти на сайт

Забули пароль? Ще не зареєстровані?