Курсова робота «Кирило-Мефодіївське братство. Люди та ідеї.», 2010 рік

З предмету Історія · додано 05.07.2010 20:44 · від Наталья Владимировна · Додати в закладки
35 грн Вартість завантаження

Зміст

Вступ 3 Заснування Кирило-Мефодіївського товариства 5 Загальні ідеї кирило-мефодіївців. Об'єднання слов'ян 11 Учасники Кирило-Мефодіївського товариства. Т.Г. Шевченко, П.О. Куліш та М.І. Костомаров 18 Слідство над кирило-мефодіївцями. Припинення роботи товариства 26 Висновок 34 Перелік використаних джерел та літератури 36 Додатки 37

Висновок

Кирило-Мефодіївське братство, що проіснувало трохи більше року було тим об'єднанням, яке вмістило в собі і поміркованість під керівництвом величного науковця та історика М. Костомарова, і революційно-визвольну течію під проводом Т. Шевченка – генія української літератури, і погляди та мрії про українські школи та церкву П. Куліша, та думки про слов'янське об'єднання М. Гулака та інших членів товариства. Кирило-Мефодіївське братство було своєрідним у своїй основі, програмні документи товариства мали характер реформ під керівництвом християнських цінностей, учасники товариства розробляли плани по створенню українських шкіл, церкви, про виховання молоді відповідно до української культури та морально-етичних принципів, вихованню в новому поколінні любові до рідного краю. Учасники товариства були людьми високоосвіченими зі своїми особистими поглядами, через які в товаристві іноді виникали дискусії, в ході яких і народжувалися думки про певні програмні документи, це служило своєрідним натхненням, і дуже багато значило для кожного учасника товариства.

Таємність братства була викрита, і над учасниками товариства було розпочато слідство, саме під час нього було розкрито, хто насправді був лідером, хто ж лише користувався участю в братстві для особистої користі, а хто і просто безжалісно зрадив своїм побратимам та проукраїнським ідеям на користь жандармам та імперським відзнакам. Більша частина учасників товариства трималася мужньо, Костомаров, Шевченко, Гулак, Куліш та Білозерський, разом із іншими учасниками братства під час допиту відводили підозри один від одного та будь-яким чином намагалися довести, що товариства не існувало, але натомість Г. Андрузький охоче розкрив усіх учасників товариства та приймав участь в очних ставках, на яких компрометував свої недавніх товаришів.

Після розгляду справи над кирило-мефодіївцями кожен з активних учасників товариства отримав свій строк ув’язнення або висилки, найбільше було покарано Т. Шевченка, якого, після смерті імператора у 1857 році було амністовано. Але в той же час припинення роботи товариства певним чином стало лише поштовхом до роботи та ідейної наснаги для справжніх патріотів своєї країни.

Можливо припустити, що саме під впливом покарання та заслання Пантелеймон Куліш написав свої «Записки о Южной Руси», що мають велике значення для української історіографії, Микола Костомаров отримав вирок за документ під його авторством «Книга буття українського народу», що також є цінним програмним документом, Тарас Шевченко саме під час його висилки на службу почав особливо плідно писати, малювати, а згодом і намагався займатися скульптурою. Беззаперечно діяльність братства зробила свій яскравий відбиток в українській історії, і ключові постаті товариства до сих пір являються прикладом національного самоусвідомлення, любові до рідного краю та українського народу як втілення сутності держави, прикладом ідейності та відданості своїм переконанням для сучасної української молоді.

Перед завантаженням, ви можете звернутися до адміністратора сайту, та ознайомитися з роботою через Skype (live:intellectnova)

Завантаження буде доступне після авторизації та поповнення балансу на 35 грн

Зайти на сайт

Забули пароль? Ще не зареєстровані?