Курсова робота «Міжнародна міграця робочої сили», 2007 рік

З предмету Міжнародна економіка · додано 07.06.2010 16:39 · від VIKUSYA-12 · Додати в закладки
35 грн Вартість завантаження

Зміст

І. Вступ 3 Іі. Основна частина 10 РОЗДІЛ 1. Міжнародна трудова міграція. Історія розвитку 10 1.1. Причини і джерела міграції праці 10 1.2. Основні міграційні хвилі 11 1.3. Європейська еміграція 13 1.4. Міжнародні імміграційні потоки 15 1.5. Міжнародна міграція робочої сили у повоєнний період 17 РОЗДІЛ 2. Причини та основні напрямки міжнародних міграційних процесів 22 2.1. Суть та фактори виникнення світового ринку робочої сили 22 2.2. Організаційно-правові основи міжнародного регулювання міграційних процесів 25 2.3. Політика країн-імпортерів трудових ресурсів 28 2.4. Вплив міграційних процесів на соціально-економічний розвиток країн-експортерів трудових ресурсів 30 РОЗДІЛ 3. Міжнародна міграція робочої сили: український контекст 34 3.1. Особливості розвитку сучасного міжнародного ринку праці 34 3.2. Умови й мотиви трудової міграції у трансформаційний період 36 3.3. Характер і структура міграційних процесів 40 3.4. Проблема «Відпливу умів» 44 3.5. Інституційні регулятори зовнішньої української міграції 47 ІІІ. Висновки 57 ІV. Додатки 62 V. Використана література 64 Вступ

Висновок

Отже, виходячи зі всього вищесказаного, можна зробити висновок, що причинами міграції в ХІХ-ХХ ст. були економічні, політичні, релігійні, екологічні й інші чинники. Головним стимулом було отримання роботи, поліпшення матеріальних, виробничих і соціальних умов. Джерелом еміграції виступали країни, в яких пропозиція робочої сили значно перевищувала попит. Основними споживачами іноземної робочої сили були країни, де попит на неї перевищував пропозицію. Найвища еміграційна активність спостерігалася в період між наполеонівськими війнами і Першою світовою війною. Переважна більшість мігрантів походила з Європи. Джерелом еміграційних процесів було різке зростання народжуваності на Європейському континенті (від 270 млн чол. у 1850 р. до 460 млн у 1910 р.). Серед приймаючих країн чільні позиції посідали США. Аргентина, Бразилія, Австралія, Канада. Протягом 1820—1914 рр. простежувалося три міграційні хвилі. Перша з них відбулася, насамперед, у межах Європи; друга мала яскраво виражене трансатлантичне спрямування; третя — охоплювала афро-азійський простір. Найбільшу кількість емігрантів забезпечували Великобританія, Італія, Німеччина, Австро-Угорщина, Іспанія, Росія, Португалія.

Європейська еміграція характеризувалася великими обсягами і високими темпами, рухом еміграційних потоків зі Сходу на Захід, різноманітністю свого якісного складу, а також зворотною залежністю між темпами еміграції і рівнем економічного розвитку країн. Нетрадиційним напрямом міжнародних переміщень робочої сили було примусове переселення колишніх в'язнів, злочинців, каторжників та ін. Найхарактернішим у даному контексті був Австралійський континент. Міжнародні міграційні процеси сприяли диверсифікації світогосподарських зв'язків, наповненню їх новим змістом.

Основними факторами міжнародного руху капіталу в 40-ві — 80-ті роки XX ст. були можливість отримання додаткових прибутків за рахунок зниження витрат виробництва, розширення ринків збуту, використання дешевої робочої сили, природних ресурсів, сировини і палива. Крім того, даному процесові сприяли високі темпи економічного зростання в ряді країн, що розвиваються, скасування валютних обмежень, лібералізація інвестиційних режимів, відкриття фінансових ринків для іноземних інвесторів та ін.

У повоєнний період відбулися істотні зміни в географічному розподілі закордонних інвестицій, переважна більшість яких надходила до розвинутих країн. Провідну роль у зарубіжному інвестуванні відігравали транснаціональні корпорації (ТНК). Відчутний вплив на інвестиційні потоки до країн, що розвиваються, справили зарубіжна допомога та офіційні довгострокові позики. Важливе місце у системі заходів допомоги країнам, що розвиваються, посідали Європейський фонд розвитку (ЄФР), регіональні банки розвитку, Міжнародний банк реконструкції і розвитку, Міжнародна асоціація розвитку.

Міграційні хвилі періоду дезінтеграції були пов'язані з відновленням європейської економіки, з розпадом колоніальної системи імперіалізму та зі змінами в СРСР і в країнах Східної Європи. На першому етапі основна міграція здійснювалася з Європи, відбувалася й внутрішньоконтинентальна міграція. Інші континенти світу також були втягнуті в міжнародні міграційні процеси. Традиційними міграційними зонами залишалися Європа, США, Канада, Австралія, Нова Зеландія. Після енергетичної кризи 70-х років великим міграційним центром стали нафтодобувні країни Арабського Сходу. На Африканському континенті регіоном найактивніших міграційних рухів були країни Південної і Центральної Африки.

Міжнародна міграція робочої сили наприкінці ХХ – на початку XXI століть стала важливою складовою глобалізаційних процесів у світовій економіці. Тенденція до відкритості стимулює трудовий потенціал до найбільш ефективного його використання не тільки в рамках національних господарств, а і за його межами. Як і кожний об'єктивний соціально-економічний процес, міжнародна міграція робочої сили має як позитивні, так і негативні аспекти, формуючи, а то і нагромаджуючи таким чином проблеми як в окремих країнах, так і в цілому на міжнародному ринку робочої сили. Тому сьогодні міжнародна трудова міграція є об'єктом підвищеної уваги з боку держав, спеціалізованих міжнародних організацій щодо регулювання міжнародних міграційних потоків.Основні причини виникнення та існування міжнародної трудової міграції:

а) з боку країн-донорів:

• велика кількість населення, що може пояснюватись, зокрема, демографічним бумом у деяких країнах (наприклад, в Індії, Китаї, Нігерії);

• масове безробіття, зумовлене науково-технічним прогресом (є фактором створення техніки, що потребує менше обслуговуючого персоналу), закриттям добувних галузей внаслідок вичерпності природних ресурсів, недостатньо виваженою соціальною політикою деяких держав, змінами в потребах тієї чи іншої продукції, на якій спеціалізується країна. Найбільші проблеми з безробіттям виникають у густонаселених регіонах світу і в малорозвинутих країнах, що нерідко збігається. Густонаселеними вважаються в основному Південна і Південно-Східна Азія, Північна і Центральна Африка, північна частина Латинської Америки. Водночас у деяких розвинутих країнах настає насиченість економіки «білими комірцями», а тому вони стають безробітними;

• низький життєвий рівень і порівняно низька заробітна плата. Водночас у розвинутих країнах залишається дедалі менше бажаючих виконувати важку малокваліфіковану «чорну роботу», а тому з'являються вільні місця для її виконання;

• виробнича необхідність (для спеціалістів, які працюють у країнах, що розвиваються);

б) з боку країн-реципієнтів;

• потреба в додатковій висококваліфікованій робочій силі. У деяких розвинутих країнах збільшується потреба в освічених висококваліфікованих працівниках, які можуть працювати, наприклад, із складною електронною технікою. При цьому відповідно збільшується кількість людей, потреба в професії яких спадає;

• потреба в додатковій дешевій (для малокваліфікованої роботи) і мобільній робочій силі, зокрема, завдяки розвитку сфери послуг, що сприяє створенню додаткових робочих місць;

• порівняно висока заробітна плата.

Серед факторів, що сприяють розвитку міграційних процесів, найбільш суттєвими є:

• висока швидкість поширення інформації;

• швидкий розвиток міжнародних пасажирських сполучень;

• розвиток засобів комунікації.

Міжнародна трудова міграція відрізняється від міжнародної міграції населення не лише ціллю, як уже зазначалося, а й тим, що має, як правило, тимчасовий характер і називається зворотною міграцією. Зворотна міжнародна трудова міграція за періодичністю переміщень має п'ять видів:

- довготермінова (тривалість кілька років);-

- короткотермінова (тривалість від трьох місяців до одного року);

- сезонна (тривалість до трьох місяців);

- вахтова (тривалість до одною місяця);

- маятникова (щоденна).

За рівнем кваліфікації міжнародну трудову міграцію поділяють на міграцію кваліфікованих працівників, серед яких виокремлюється процес «відпливу умів», і міграцію некваліфікованої робочої сили.

Залежно від мотивів чи бажання міграцію населення поділяють на добровільну і примусову (наприклад, міграція біженців у зв'язку з техногенними катастрофами).

За ступенем легальності виокремлюють легальну та нелегальну трудову міграцію.

Нелегальна міжнародна трудова міграція формується під впливом комплексу причин. Серед них найпоширенішими є такі:

• відсутність чіткої імміграційної політики або адміністративної інфраструктури ЇЇ реалізації;

• юридична неграмотність мігрантів, що не дозволяє діяти згідно з існуючим міграційним законодавством;

• складний або суперечливий характер процедури легалізації;

• попередні таємні домовленості між потенційними мігрантами та їхніми наймачами.

Наявність нелегальних іммігрантів зумовлює існування комплексу економічних і особливо соціальних проблем у країні—реципієнті, які рано чи пізно потребуватимуть свого розв'язання засобами збалансованої імміграційної політики.

Міграційні процеси відбуваються в усьому світі й мають багатовекторну спрямованість, але на світовому ринку трудових ресурсів склалися чітко визначені центри, куди в основному стікаються трудові ресурси.

Міжнародна трудова міграція має як позитивні, так і негативні соціально-економічні наслідки. Насамперед, виграють здебільшого самі мігранти, оскільки вони, як правило, направляються в інші країни з метою поліпшення свого становища. Виграють від міграції підприємці, що наймають мігрантів на роботу, оскільки їхні вимоги щодо заробітної плати нижчі, крім того, відсутній профспілковий захист іммігрантів тощо.

Міжнародна трудова міграція дає змогу країні-імпортеру трудових ресурсів економити кошти на підготовці спеціалістів, знижувати витрати на виробництво за рахунок використання дешевої робочої сили, як правило, молодої.

Перед завантаженням, ви можете звернутися до адміністратора сайту, та ознайомитися з роботою через Skype (live:intellectnova)

Завантаження буде доступне після авторизації та поповнення балансу на 35 грн

Зайти на сайт

Забули пароль? Ще не зареєстровані?

Подібні матеріали

Подібні визначення