Дипломна робота «Діагностика та корекція емоційних станів у підлітків», 2006 рік

З предмету Психологія, педагогіка · додано 03.06.2010 21:19 · від Альона · Додати в закладки
75 грн Вартість завантаження

Зміст

Вступ 3 Розділ 1. Теоретичний аналіз проблеми емоційних станів у підлітків 8 1.1. Психічні стани як предмет вивчення сучасної психологічної науки 8 1.2. Причини та особливості прояву негативних емоційних станів у підлітковому віці 25 Розділ 2. Обгрунтування, розробка та експериментальна перевірка діагностико-корекційної програми Подолання негативних емоційних станів тривоги і фрустрації у підлітків 34 2.1. Обгрунтування методів діагностики і корекції негативних емоційних станів у підлітковому віці 34 2.2. Діагностико-корекційна програма 49 2.3. Аналіз результатів застосування програми та методичні рекомендації щодо подолання негативних емоційних станів у підлітковому віці 69 Загальні висновки 83 Список використаних джерел 88 Додатки

Висновок

Аналіз комплексу негативних емоційних станів людини дає можливість зробити висновок, що усі вони у своїй більшості призводять до зниження адаптивних можливостей особистості, негативно впливають на її пізнавальні, трудові і навчальні процеси, погіршують рівень її соціалізації, здоров’я та соціальний статус. Більшість негативних емоційних станів людини, пов’язаних із відчуттям напруги, загрози, конфліктів або невизначеності, фахівцями інтерпритується з тими чи іншими аспектами прояву тривоги або фрустрації, що також можна сказати стосовно таких специфічних емоційних станів як афекти і стреси, які у своїх проявах асоціюються дослідниками з різноплановими проявами тривоги.

Зважаючи на те, що психічні стани людини трансформуються з розвитком особистості у її властивості, особливо доцільним вважається дослідження і корекція цих станів у ході дорослішання людини. Метою своєчасного виявлення негативних емоційних станів тривоги і фрустрації є необхідність усунення можливих дисгармонійних негативних особливостей розвивальних та пізнавальних процесів дитини, особливо у підлітковому періоді. Необхідність уваги до цього періоду розвитку дитини зумовлюється його важливістю в процесі розвитку людини та віковими особливостями.

Підлітковий вік характеризується переходом від дитинства до юності в фізичному, психологічному і соціальному відношенні. Цей перехід характеризується кількісними і якісними змінами як в організмі підлітка, так і в його психіці, в зміні стосунків між підлітком і старшими членами суспільства з яскраво виявленими прагненнями до самостійності і властивих дорослим форм поведінки.

Бурхливий ріст та перебудова всього організму спричинюють формуванню нового образу свого фізичного „Я”. Усе це є джерелом нових відчуттів, які модифікують емоційні психічні стани підлітка або зумовлюють розвиток нових, досі незвичних. Нерідкими у підлітків є фрустраційні переживання власної неповноцінності, що стає причиною замкнутості, відчуттів тривожності, а то й неврозів. Неадекватна самооцінка підлітків спричинює у них розвиток негативних емоційних станів тривоги, які спричиняють активізацію дезадаптаційних процесів.

Підлітковий вік характеризується емоційною нестабільністю та імпульсивністю поведінки. Саме стани надмірного емоційного напруження, які виникають при цьому, є однією з причин проявів негативізму та різних типів захисної поведінки у підлітків, часто асоціального характеру. Підлітковий вік відзначається також зростанням полярності емоційних психічних станів за модальністю та силою прояву, їх швидкою зміною, що виражається у конфліктності, немотивованих і часто неконтрольованих вчинках, агресивності або відлюдкуватості, відчуженості, тривожності, пригніченості, відчутті незадоволення, немотивованому відчутті загрози власному „Я” тощо.

Тривале перебування у таких станах створює передумови для їх поступового переходу у властивості особистості, для виникнення та закріплення в структурі характеру рис, що знижують адаптивні можливості особистості. Водночас виникає загроза небажаних медичних та соціально-економічних наслідків (погіршення соматичного та психічного здоров'я дітей, психопатизація їх особистості тощо).

Характерною особливістю сьогодення є зростання психічного та інтелектуального навантаження на дітей шкільного віку, що веде до появи та розвитку негативних психічних станів, особливо емоційних. Негативні емоційні стани тривоги і фрустрації справляють гальмівний та деформуючий вплив на загальний розвиток підлітка-школяра, на розвиток його пізнавальної сфери.

З метою усунення дезорганізуючого впливу на особистість підлітка наслідків негативних емоційних станів тривоги і фрустрації необхідно проводити профілактичну психологічну роботу з діагностики і корекції проявів цих емоційних станів. Вирішенняя цієї задачі можливо на основі створення діагностико-корекційної програми для психологічної роботи з підлітками.

Задача подолання негативних емоційних станів тривоги, фрустрації тощо складається з 2-х частин: проблема оволодіння негативним емоційним станом, зняття негативних його наслідків і проблему усунення відносно стійких особистісних утворень, зокрема, особистісної тривожності.

Застосування розробленої психокорекційної програми та проведені експериментальні дослідження дають можливість констатувати:

Дані досліджень за методикою Айзенка показують, що в експериментальній групі після застосування корекційної програми кількість проявів високого рівня тривоги зменшилась з 9 до 4,тобто на 56%, фрустрації – з 4 до 2, тобто зменшилась на 50%.

Показники контрольної групи (без корекційного впливу) свідчать, що кількість кількість проявів високого рівня тривоги навпаки збільшилась з 10 до 12, тобто на 20%, фрустрації – з 3 до 4, тобто збільшилась на 33%.

Зведений аналіз показників контрольної групи показує, що у цій групі без корекційного впливу таке збільшення проявів високого рівня тривоги і фрустрації відбулось за рахунок зменшення оптимальних показників низького і середнього рівнів тривоги (з 18 до 16) та фрустрації (з 25 до 23).

Зведений аналіз показників експериментальної групи показує, що у цій групі під впливом корекційної роботи відбулося загальне зниження проявів високого рівня тривоги і фрустрації (на 56% і 50% відповідно) за рахунок збільшення оптимальних показників низького і середнього рівнів тривоги (з 20 до 25) та фрустрації (з 25 до 26).

Отримані результати дають можливість зробити висновок, що лонгітюдне обстеження підлітків за домомогою тесту діагностики психічних станів Айзенка досить переконливо демонструє позитивний вплив корекційних бесід та тренінгових занять на покращення самопочуття та подолання негативних емоційних станів у підлітковому віці.

Обстеження за допомогою кольорового тесту Люшера визначає середнє значення відхилення СВ=22,6. Групові тенденції у виборах кольорів відсутні. Після курсу виявляються чіткі групові тенденції. Середньогруповий профіль вже являє собою більш нормалізовану послідовиість 4 3 2 6 5 0 1 7. При цьому середнє відхилення вже - СВ=13,9 (у чотирьох підлітків СВ не змінилось, в інших - зменшилось).

Отже, виходячи з уявлення, що АТ-норма є своєрідною мірою гармонійності, внутрішньої оптимальності нервово-психічного стану особистості підлітка, проведені дослідження по оцінці психічного стану за методикою Люшера підтверждують поступову нормалізацію психічних станів підлітків після застосування запропонованого комплексу діагностико-корекційних прийомів та методів

Аналіз показників реактивної та особистісної тривожності за методикою Спілбергера-Ханіна корекційної групи показує, що під впливом корекційної роботи відбулося загальне зниження проявів високого рівня тривоги, що відзначається зниженням проявів високого рівня особистісної з 7 до 4 (на 43%) та реактивної – з 3 до 0 (100%) тривожності. Це свідчить про позитивний характер зміни у показниках особистісної, реактивної тривожності при застосуванні психокорекційної програми.

Отримані результати дозволили визначити за методикою Кондаша характер динаміки рівнів загальної, шкільної, самооціночної та міжособистісної тривожності в корекційній групі до і після проведення корекційної роботи в експериментальній групі. Дані свідчать про те, що в результаті психокорекційного впливу по всіх 4-х типах тривожності прослідковується позитивна динаміка зменшення рівня тривожності за рахунок зменшення кількості показників дуже високого, високого і завищеного рівнів і відповідного збільшення у підлітків показників норми.

Якщо показники норми загальної тривожності до проведення корекційної роботи були діагностовані у 2 підлітків, то після – у 5 (покращення у 2,5 рази). Відбулось суттєве зростання сумарної кількості показників норми по шкільній, самооціночній та міжособистісній тривожності під впливом психокорекційної роботи (з 8 до 18) – у 2,2 рази. Позитивний вплив корекційної роботи дозволив повністю зняти дуже високі рівні тривожності у всіх діагностованих підлітків. Зменшення високого рівня тривожності відбулось із сумарного показника 11 осіб до корекції і до 1 – після неї. Відбулось зменшення показників рівня завищеної тривожності.

Отже, отримані результати дослідження в експериментальній та контрольній групах дають можливість зробити висновок про те, що застосування розробленої психокорекційної програми з подолання емоційних станів тривоги і фрустрації у підлітків ефективно дозволяє зменшувати рівні фрустрації та тривожності підлітків, і таким чином, гармонізувати процес психічного емоційного розвитку особистості у пілітковому періоді.

Перед завантаженням, ви можете звернутися до адміністратора сайту, та ознайомитися з роботою через Skype (live:intellectnova)

Завантаження буде доступне після авторизації та поповнення балансу на 75 грн

Зайти на сайт

Забули пароль? Ще не зареєстровані?