Курсова робота «Основи та критерії вимірюванняміжнародної конкурентоспроможності країн», 2010 рік

З предмету ЗЕД · додано 30.05.2010 20:42 · від марина · Додати в закладки
35 грн Вартість завантаження

Зміст

Вступ 3 Розділ i. Теоретичні основи міжнародної конкурентоспроможності країни 5 1.1. Поняття та сутність міжнародної конкурентоспроможності країни 5 1.2. Моделі національних конкурентних переваг зарубіжних країн на рубежі XX-XXI століть 9 1.3. Методи та критерії вимірювання міжнародної конкурентоспроможності країни 19 Розділ ii. Оцінка конкурентоспроможності країн на міжнародному рівні 26 2.1. Порівняльний аналіз основних рейтингів конкурентоспроможності 26 2.2. Аналіз конкурентоспроможності країн світу 33 2.3. Оцінка рівня конкурентоспроможності України 37 Розділ iii. Розробка пропозицій щодо підвищення міжнародної конкурентоспроможності україни 51 3.1. Рекомендації для підвищення конкурентоспроможності регіонів України 51 3.2. Пропозиції для підвищення конкурентоспроможності економіки України на міжнародному рівні 54 Висновок 59 Список використаних джерел 62

Висновок

У першому розділі курсової роботи розглянуті теоретичні аспекти сущності та вимірювання конкурентоспроможності країн на світових ринках.

Міжнародна конкурентоспроможність країни — це здатність країни створити таке національне бізнес середовище за умов вільного і справедливого ринку, в якому вітчизняні товаровиробники можуть постійно розвивати свої конкурентні переваги та займати і утримувати стійкі позиції на певних сегментах світового ринку.

Для оцінки конкурентоспроможності національної економіки застосовують кількісні та якісні (експертні та соціологічні) методи. Здійснюють дослідження міжнародної конкурентоспроможності країни, визначаючи конкурентоспроможність її територій, регіонів, де відбуваються соціально-економічні процеси. Серед найбільш відомих центрів по вивченню конкурентноздатності країн виділяються: Інститут стратегії й конкурентноздатності при Гарвардському університеті (США), Міжнародний інститут розвитку менеджменту (Institute for Management Development) (Лозанна, Швейцарія), Світовий економічний форум (World Economic Forum) (Давос, Швейцарія).

У другому розділі здійнен порівняльний аналіз рейтингів конкурентоспроможності Всесвітнього економічного форуму та Міжнародного інституут розвитку менеджменту. Рейтинг ВЕФ більш об’єктивний. Також був проведен аналіз конкурентоспроможності України та окремих країн світу. Для цього був використан Індекс Глобальної Конкурентоспроможності та були порівняни показники України з іншими країнами, а також країнами близькими до України за рівнем доходів населення і розвитку економіки. У відповідності зі структурою ІГК було проведено аналіз позицій країни за всіма 12 складовими глобальної конкурентоспроможності та визначені сильні та слабкі сторони України. У рейтингу глобальної конкурентоспроможності 2008-2009 рр. Україна зайняла 72 місце, із загальним балом 4,09%. Україна розмістилася приблизно в середині рейтингу, продовжуючи відставати від більшості країн Євросоюзу (за винятком Болгарії) і таких країн СНД як Російська Федерація, Казахстан та Азербайджан.

Основна причина слабкого прогресу України – відсутність помітних зсувів у найбільш пріоритетних і одночасно менш розвинених сферах глобальної конкурентоспроможності.

У порівнянні з країнами зі схожою економікою такими конкурентними перевагами для України є досить місткий зовнішній і внутрішній ринок, доступний для компаній, відносно гнучкий ринок праці та наявність високоосвічених і підготовлених робочих кадрів. Крім того, Україна володіє високим іноваційним потенціалом, який забезпечує основу для розвитку високотехнологічних і передових виробництв в майбутньому. У той же час, аналіз позицій України в ІГК показує, що для того, щоб підвищити конкурентоспроможність національної економіки, країна, у відповідності зі своєю стадією розвитку економіки, повинна сконцентруватися на проведенні реформ за такими напрямками, як поліпшення роботи громадських та приватних установ, розвиток інфраструктури, посилення макроекономічної стабільності, підвищення ефективності товарних ринків та розвиток фінансового сектору. Ці складові є слабкими сторонами національної конкурентоспроможності, за якими Україна демонструє гірші результати, ніж інші країни що знаходяться на тій же стадії економічного розвитку.

У третьому розділі роботи були висунені рекомендації щодо підвищення конкурентоспроможності України. Зокрема, в області суспільних і приватних установ необхідні реформи, спрямовані на посилення гарантій захисту прав власності, боротьби з корупцією, забезпечення незалежного та справедливого судочинства, підвищення ефективності державного апарату і подальше поліпшення стандартів корпоративного управління. Для залучення інвестицій та покращення якості інфраструктури повинні бути істотно спрощені умови входу і роботи на ринку приватних компаній, в т.ч. за рахунок більш активного впровадження схем державно-приватного партнерства. Необхідно рухатися по шляху подальшої корпоратизації та приватизації об'єктів інфраструктури, а також децентралізації державного управління в секторі. У сфері макроекономічної стабільності, в умовах кризи необхідно нейтралізувати ризики стагфляції (одночасного росту інфляції, безробіття і падіння виробництва). Для цього в першу чергу потрібен збалансований і реалістичний бюджет, який був би чітко пов'язаний з антикризовими програмами уряду і передбачав безпечний рівень дефіциту, що покривається за рахунок неемісійних джерел фінансування. У середньостроковій перспективі для збалансування бюджету потрібен комплекс реформ: підвищення ефективності системи державної підтримки галузей економіки, посилення цільової спрямованості соціальної допомоги, проведення пенсійної реформи, розширення бази оподаткування за рахунок детінізації економіки і т.д. Для підвищення ефективності товарних ринків необхідні реформи, спрямовані на посилення конкуренції, в т.ч. спрощення процедур податкового регулювання, реєстрації бізнесу, більш ефективне застосування антимонопольного законодавства, вдосконалення процедури банкрутства і т.д. Важливо також прийняти Податковий Кодекс і знизити податковий тиск на бізнес, відмінити мораторій на продаж землі сільськогосподарського призначення, забезпечити подальше зниження бар'єрів у зовнішній торгівлі та на шляху руху прямих іноземних інвестицій. У галузі розвитку фінансових ринків, завдання номер один для держави - це знизити ризики неплатоспроможності банківської системи, у разі необхідності участь у рекапіталізації системних банківських установ. Для залучення інвестицій, покращення умов роботи компаній та фінансового сектору Україні в цілому необхідно прийняти більш ліберальне валютне законодавство, насамперед, у частині зняття обмежень на переміщення капіталу, а також вжити заходів щодо розвитку фондового ринку. Незважаючи на значне погіршення економічної ситуації, Україна зберігає великий потенціал росту. Криза надає унікальний шанс для країни консолідувати зусилля і провести структурні реформи, покликані підвищити національну конкурентоспроможність.

Перед завантаженням, ви можете звернутися до адміністратора сайту, та ознайомитися з роботою через Skype (live:intellectnova)

Завантаження буде доступне після авторизації та поповнення балансу на 35 грн

Зайти на сайт

Забули пароль? Ще не зареєстровані?