Курсова робота «Вдосконалення структури управління інноваційним підприємством», 2008 рік

З предмету Фінанси · додано 12.05.2010 23:10 · від Оля · Додати в закладки
35 грн Вартість завантаження

Зміст

Вступ 3 Розділ 1. Теоретичні основи управління інноваційним підприємством 4 Розділ 2. Дослідження управління інноваційними підприємствами на сучасному етапі 12 Розділ 3. Рекомендаційна модель вдосконалення структри управління інноваційним підприєиством 18 Висновки 25 Список використаних джерел 27

Висновок

Таким чином, на основі викладеного матеріалу у даному курсовому проекті, можна зробити такі висновки:

1. Створення інновації є складною справою, яка потребує не тільки належного

матеріально-технічного оснащення, а і високої кваліфікації учасників інноваційного процесу, їх здатності до креативного мислення, їх розуміння особливостей споживчого попиту, для задоволення якого розробляється новий продукт. Діяльність інноваційних підприємств передбачає залучення у процес розробки та впровадження новації багатьох учасників – від вищого менеджменту, який приймає рішення про реалізацію інноваційного проекту – до робітників, які безпосередньо виконують необхідні роботи, пов’язані з упровадженням нового продукту.

Механізм структури управління інноваційним має включати стимули для всіх його учасників, конкретизовані відповідно до їх завдань. Продумана система стимулів забезпечить формування певних стереотипів поведінки працівників, що стануть складовими організаційної культури, яка в свою чергу підсилюватиме дію стимулів. Це сприятиме ефективному використанню і розвитку інтелектуального потенціалу працівників підприємства, активізуватиме їх участь у інноваційних процесах.

2. Активізація інноваційної діяльності потребує якісно нової організації взаємозв’язків і взаємодії між усіма учасниками інноваційного процесу, закріплення нових функцій за відповідними органами управління на державному і регіональному рівнях. Найпершими стратегічними завданнями розвитку інноваційної економіки має стати формування сприятливого середовища для діяльності суб’єктів господарювання, яке спонукало б до створення та примноження реальної, а не віртуальної доданої вартості, підвищення конкурентоспроможності продукції. Розбудова національної інноваційної системи передбачає розвиток інфраструктури та фінансово-кредитних механізмів взаємодії всіх учасників інноваційного процесу.

3. Ефективність інноваційної діяльності насамперед залежить від того, як взаємодіють між собою учасники єдиної колективної системи одержання і використання нових знань і технологій: науково-дослідні інститути, вузи, конструкторські бюро, підприємства та інші інноваційні структури, діяльність яких спрямована на розробку і виробництво конкурентоспроможної продукції. Адміністративним шляхом втілити інноваційну модель неможливо – лише ринок, економічна конкуренція повинні, в решті-решт, визначати доцільність впровадження інновацій. Найбільшим стимулом до нововведень в умовах ринкової економіки є отримання нової доданої вартості та високих прибутків від модернізації виробництва, впровадження наукових знань та інформації, високих технологій. Тобто повинні діяти стимули до інновацій та переважно ринкові механізми узгодження попиту на інновації та їхню пропозицію. Інакше буде переважати суб’єктивний розподіл пільг та бюджетних субсидій у не завжди новаторські проекти, і такі псевдоінновації стануть тягарем не лише для бюджету, а й для всієї економіки.

Перед завантаженням, ви можете звернутися до адміністратора сайту, та ознайомитися з роботою через Skype (live:intellectnova)

Завантаження буде доступне після авторизації та поповнення балансу на 35 грн

Зайти на сайт

Забули пароль? Ще не зареєстровані?

Подібні матеріали

Подібні визначення