Курсова робота «Правова основа кредитних правовідносин та кредитного договору відповідно до законодавства України», 2007 рік

З предмету Право · додано 04.05.2010 15:23 · від Oksan4ik · Додати в закладки
35 грн Вартість завантаження

Зміст

РОЗДІЛ І. Загальна характеристика кредиту і кредитних правовідносин 1.1. Поняття, призначення та види кредиту 1.2. Поняття, зміст та правова основа кредитних правовідносин РОЗДІЛ ІІ. Характеристика кредитного договору відповідно до законодавства України 2.1. Поняття кредитного договору 2.2. Сторони кредитного договору 2.3. Умови кредитного договору РОЗДІЛ ІІІ. Практичні питання забезпечення виконання зобов’язань за кредитним договором 3.1. Застава: види та порядок оформлення 3.2. Виконання кредитного договору, який забезпечений поручительством та гарантією 3.3. Розгляд судових суперечок за участю суб’єктів кредитних відносин 3.4. Аналіз засобів здійснення шахрайств у кредитної сфері Висновок Список використаної літератури

Висновок

Кредит в Україні становить один із видів економічних відносин, за допомогою яких здійснюється акумуляція державою кредитних ресурсів та їх використання на умовах повернення, забезпеченості, строковості та відплатності підприємствами, організаціями усіх форм власності та населення для задоволення потреб господарювання.

Можна визначити, що кредитні правовідносини — це правовідносини, в силу яких позичальник зобов’язується повернути у встановлений строк позичкодавцю — кредитній установі одержану від нього таку саму суму грошей з процентами.

Отже, кредит — це позиковий капітал банку в грошовій формі, що передається у тимчасове користування на умовах забезпеченості, повернення, строковості, платності та цільового характеру використання.

Кредит як інститут, що включається у фінансову систему держави, характеризується розподільчою і контрольною функціями. Ці функції взаємозалежні і мають при кредитуванні специфічні особливості.

Суб’єкти господарської діяльності можуть використовувати такі форми кредиту: банківський, комерційний, бланковий, консорціумний, лізинговий та іпотечний.

Кредитну систему України очолює Національній банк України, який здійснює систему заходів в кредитній сфері з метою регулювання грошового обігу. В кредитну систему України також входять комерційні банки та небанківські кредитні установи, які повинні мати ліцензію НБУ для здійснення кредитування. Рада Національного банку України розробляє основні засади грошово-кредитної політики та здійснює контроль за її проведенням.

Кредитні правовідносини, як решта правових відносин, складаються з таких елементів: суб’єктів, об’єкта і змісту.

Суб’єктами кредитних правовідносин можуть виступати з боку позичкодавця — лише кредитні установи, а з боку позичальника — підприємства, організації, громадяни. Об’єктом кредитного правовідношення є гроші в безготівковій формі або готівкою. Під змістом кредитних правовідносин розуміються права і обов’язки їх суб’єктів.

Зміст банківських кредитних правовідносин знаходить основне виявлення в принципах кредитування, до яких належать: забезпеченість, строковість, платність, повернення кредиту та цільовий характер його використання.

Кредитні взаємовідносини регламентуються на підставі кредитних договорів, що укладаються між кредитором і позичальником і визначають взаємні зобов'язання та відповідальність сторін.

За кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним.

Предметом кредитного договору можуть бути лише грошові кошти у готівковій формі (банкноти або монети) або у безготівковій формі (записи на рахунках банків). Предметом кредитного договору може бути національна валюта України та іноземна валюта.

Відповідно до вимог ст.638 ЦК кредитний договір вважається укладеним з моменту, коли між сторонами у встановленій законом формі досягнуто згоди з усіх істотних умов.

Сторонами кредитного договору є кредитодавець та позичальник. Як і надання позики, надання кредиту є фінансовою послугою.

Серед фінансових установ, які можуть бути кредитодавцями за кредитним договором, крім банківських установ, можна зазначити, наприклад, кредитні спілки, об'єднані кредитні спілки та страхові компанії, що здійснюють страхування життя.

Згідно із законодавством України кредитодавцем за кредитним договором може бути і нерезидент, кваліфікований як банківська установа, згідно із законодавством країни перебування нерезидента або нерезидент, що має статус небанківської фінансової установи, міжнародна фінансова організація та інші кредитори-нерезиденти (ст. 1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»)

Позичальником за кредитним договором може бути резидент: фізична особа, у тому числі фізична особа-підприємець, юридична особа приватного права та нерезидент, наприклад, нерезидент — банківська установа У випадках, визначених законодавством, позичальником за кредитним договором може бути юридична особа публічного права, наприклад, місцеві державні адміністрації, виконавчі органи відповідних рад за рішенням Верховної Ради Автономної Республіки Крим чи відповідної ради.

Важливе значення для забезпечення кредиту мають передбачені законодавством або договором види його забезпечення: порука, гарантія, неустойка (штраф, пеня), застава.

Застава — це спосіб забезпечення виконання зобов'язань, за яким кредитор (заставодержатель) має право у разі невиконання боржником (заставодавцем) забезпеченого заставою зобов'язання одержати задоволення з вартості закладеного майна переважно перед іншими кредиторами[21; 665].

З прийняттям Закону України "Про заставу", який значно розширив сферу застосування застави, вона стала одним з найпоширеніших способів забезпечення виконання кредитного зобов'язання.

Ще одним з головних принципів кредитування є забезпеченість позички. Забезпечення зворотності позички необхідно для збереження банківських активів, що в основному складаються з засобів клієнтів і вкладників; тільки надійне і ліквідне забезпечення в остаточному підсумку допомагає банку уникнути несприятливих наслідків сумнівного кредиту і дістати прибуток.

Виконання зобов'язань з повернення кредиту і сплати процентів за його використання може бути гарантією. Це додаткове зобов'язання, оформлене договорами між кредитором за кредитним зобов'язанням (банком) і поручителем (гарантом) для забезпечення виконання кредитного (основного) зобов'язання.

Застосуванням поруки і гарантії не вичерпуються можливості забезпечення виконання кредитних зобов'язань. Поряд з порукою та гарантією або крім них можуть використовуватися інші способи, наприклад, неустойка (штраф, пеня).

Згідно зі ст.549 ЦК неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення ним зобов'язання [4].

Штрафом є неустойка, що обчисляється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, яка обчисляється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Кредитний ризик може забезпечуватися страхуванням Об'єктом страхування є відповідальність страхувальника (позичальника) перед банком за своєчасне і повне погашення кредиту і процентів за його використання протягом строку, передбаченого договором страхування. Період страхування визначається договором, виходячи із строку повернення сум кредиту при страхуванні окремих кредитів.

Складна економічна ситуація в державі, прогалини в законодавстві та інше сприяє вчиненню різних форм шахрайства в сфері кредитних відносин, які потребують негайного вирішення та закріплення законодавчих норм щодо врегулювання таких злочинів.

Отже, серед отриманих висновків можна виділити наступні основні:

У сучасних умовах розвитку ринкової економіки, така функція банків як кредитування, тобто виконанням ними активних операцій по розміщенню коштів, здобуває значення;

Правове забезпечення при оформленні кредитних угод є гарантією зворотності кредиту. У цьому зв’язку роль юридичної служби в банках розглядається як одна з ведучих, поряд з іншими

Найбільш складна проблема в сучасній кредитно-фінансовій сфері України — проблема неповернення кредитів. У цьому зв’язку, задача упорядкування нормативної бази в законодавстві країни (створення банківського кодексу) устала найбільше гостро.

Аналіз засобів здійснення шахрайств з фінансовими ресурсами, а також інших пов’язаних з ними суспільно небезпечних діянь надає можливість правоохоронним органам зосередити зусилля на виявленні злочинів у фінансово-кредитній сфері, розробляти та приймати закони, що стане надійним правовим заслоном зловживанням у названій сфері.

У тісному зв’язку з вищесказаним слід зазначити крайню необхідність посилення цивільно-правової і кримінальної відповідальності в сфері кредитних відносин.

Коментар модератора

45 стор.

Перед завантаженням, ви можете звернутися до адміністратора сайту, та ознайомитися з роботою через Skype (live:intellectnova)

Завантаження буде доступне після авторизації та поповнення балансу на 35 грн

Зайти на сайт

Забули пароль? Ще не зареєстровані?

Подібні матеріали

Подібні визначення