Курсова робота «Запозичена лексика у романі П.Загребельного «Роксолана»», 2003 рік

З предмету Інше · додано 22.04.2010 00:42 · від tina · Додати в закладки
35 грн Вартість завантаження

Зміст

Вступ 3 РОЗДІЛ І. Старослов'янізми в складі української лексики 7 РОЗДІЛ ІІ. Лексичні запозичення з слов'янських мов 13 2.1. Лексичні запозичення з російської мови 14 2.2. Лексичні запозичення з польської мови 14 2.3. Лексичні запозичення з інших слов’янських мов 16 РОЗДІЛ ІІІ. Запозичення з неслов’янських мов 18 3.1. Лексичні запозичення з грецької мови 18 3.2. Лексичні запозичення з латинської мови 21 3.3. Лексичні запозичення з німецької мови 22 3.4. Лексичні запозичення тюркізмів 23 Висновки 29 Список використаних джерел 32

Висновок

Розглянутий матеріал з проблеми дозволяє зробити такі узагальнення (висновки):

Іншомовні слова, вислови, фразеологізми та інші елементи входили і входять у систему української лексики протягом усієї історії мови у зв'язку з економічними, географічними, політичними, культурними контактами українського народу з іншими народами

Найдавнішим шаром успадкованої (корінної) лексики є слова, що сягають індоєвропейської мовної спільності. Вони збереглися в багатьох індоєвропейських мовах, зазнавши, безперечно, різних фонетичних, словотвірних, семантичних та інших змін.

Після розпаду індоєвропейської мовної єдності на основі її діалектних угруповань виникли й інші мовні єдності, що стали базою сучасних індоєвропейських мовних груп — слов'янської, балтійської, германської, романської й інших. Певний час існувала балтослов'янська мовна єдність, свідченням чого є лексична, а подекуди й граматична схожість литовської й латиської мов із слов'янськими.

Другий шар успадкованих слів — спільнослов'янська лексика.

Виникнення третьої групи успадкованої лексики — східнослов'янської — пов'язане з розвитком суспільного й економічного життя східних слов'ян, з дальшим розвитком культури, науки, мистецтва, з глибшим пізнанням людиною об'єктивної дійсності. Отже, спільносхіднослов'янська лексика представлена в українській, російській та білоруській мовах чималою кількістю слів. Є такі слова, що збереглися не в усіх східнослов'янських мовах.

До власне української лексики належать слова, що виникли на українському ґрунті. Специфічно українська лексика простежується вже в окремих пам'ятках давньоруської писемності. За обсягом та семантико-стилістичною структурою власне українська лексика є найпоширенішим та найрізноманітнішим шаром корінної лексики нашої мови. Цією лексикою українська мова відрізняється на словесному рівні від інших слов'янських мов.

Крім успадкованих слів, у лексичному складі кожної мови певне місце посідає лексика, запозичена з інших мов.

Слова, засвоєні з інших мов, складають невід'ємну частину лексики будь-якої мови. Іншомовні слова займають помітне місце і в словниковому складі сучасної української літературної мови. Проте не кожне іншомовне слово збагачує словник нашої мови і не завжди вживання його можна визнати позитивним. Іноді запозичені слова псують мову, засмічують її словниковий склад. Процес запозичення слів неоднозначно впливає на розвиток нашої мови.

Курс на інтеграцію України в ЄС, орієнтація на країни Заходу, їх зв’язки призвели до появи великої кількості іншомовних запозичень.

Виникнення жаргону з використанням іншомовних запозичень є результатом популяризації західного способу життя. У жаргонізованому мовленні сучасної людини помітний величезний запас лексем – англіцизмів.

Незважаючи на те, що українська мова частково асимілює чужі слова, все одно велика кількість іншомовних запозичень створює загрозу для зрозумілості національної лексичної системи.

Звичайно, що непомірне та недоречне використання запозиченої лексики недопустимо, але такі явища шкідливі і при вживанні будь – якого слова. Ні вчені – лінгвісти, ні журналісти та письменники не повинні сидіти склавши руки та спостерігати, як засмічується іншомовними запозиченнями рідна мова. Але заборони, мабуть, не допоможуть.

А безоглядний мовний пуризм, намагання очистити мову від іншомовних слів незалежно від їх значення та ступеня засвоєння не тільки не приносить користі мові, а, навпаки, збіднює її лексичний склад, знижує її якість як засобу спілкування, засобу вираження людської думки. Великої шкоди українській мові, наприклад, у свій час завдали українські буржуазні націоналісти тим, що вони усували засвоєні нею іншомовні слова, замінюючи їх штучно створеними власними назвами (наприклад, неділка — атом).

Потрібно виховувати культуру мовлення, мовленнєвий смак у сучасних мовців. А смак – це головна умова правильного і доречного вживання мовленнєвих засобів як запозичених, так і своїх, власних.

Коментар модератора

Вікторія.Робота нормальна

Перед завантаженням, ви можете звернутися до адміністратора сайту, та ознайомитися з роботою через Skype (live:intellectnova)

Завантаження буде доступне після авторизації та поповнення балансу на 35 грн

Зайти на сайт

Забули пароль? Ще не зареєстровані?