Курсова робота «Короткострокова та довгострокова рівновага на ринку економічних ресурсів», 2008 рік

З предмету Мікроекономіка · додано 21.04.2010 17:39 · від Ігор · Додати в закладки
35 грн Вартість завантаження

Зміст

Вступ 3 РОЗДІЛ 1. Загальна характеристика ринків економічних ресурсів 5 1.1. Ринок ресурсів: зміст, структура, особливості 5 1.2. Ринки факторів виробництва і функціональний розподіл доходу 9 РОЗДІЛ 2. Формування попиту і пропозиції на ринках ресурсів 12 2.1. Попит на економічні ресурси у короткостроковому та довгостроковому періодах і його види 12 2.2. Пропозиція на досконалоконкурентному ринку праці для підприємства та галузі. Коротко- та довгострокова криві пропозиції праці 34 2.3. Рівновага на ринку ресурсів в умовах досконалої та недосконалої конкуренції 37 РОЗДІЛ 3. Ціна робочої сили як чинник нарощування аграрного ресурсного потенціалу України 41 Висновки 49 Список використаних джерел 52

Висновок

Дослідивши теоретичні аспекти формування попиту та пропозиції на ринку економічних ресурсів у коротко- та довгостроковому періоді можна зробити наступні висновки.

1. Ринки факторів виробництва допомагають визначити, як виробляти товари і послуги та для кого їх виробляти.

2. Розмір доходу, що фірма одержує в результаті використання економічного ресурсу, залежить як від рівня ціни на нього, так і від його кількості. Отже, визначаючи розмір доходу від економічного ресурсу, необхідно знати, як саме ринки визначають ціну та кількість цього ресурсу.

3. Найістотніший момент, який виділяють економісти в ціноутворенні на ресурсних ринках, можна сформулювати так: коли попит і пропозиція перетинаються, визначаючи розподіл ресурсів серед різних напрямів виробництва, вони визначають також доходи на ресурси, що використовуються окремою фірмою у виробництві певної продукції.

4. Попит на будь-які ресурси є похідним від попиту на товари і послуги, що виробляються за допомогою цих ресурсів. З цієї причини попит на економічні ресурси називається похідним попитом. Саме ця особливість попиту на економічні ресурси забезпечує зв'язок між продуктовими та ресурсними ринками.

5. Величину вартості, яку одиниця змінного ресурсу додає до загального виторгу фірми, що має справу з досконало конкурентними продуктовими та ресурсними ринками, визначають як добуток фізичного обсягу граничного продукту та ціни продукту, або граничного виторгу фірми. Цю величину називають вартістю граничного продукту ресурсу, або граничним продуктом ресурсу в грошовому виразі. Коли фірма продає продукт на ринку з недосконалою конкуренцією, величина вартості граничного продукту ресурсу перевищує його граничний продукт у грошовому виразі.

6. Величину вартості, яку одиниця змінного ресурсу додає до загальних витрат фірми, називають граничними витратами на ресурс; у випадку, коли цей ресурс купують на конкурентному ринку, вона дорівнює ціні ресурсу.

7. Фірма, що максимізує прибуток, повинна використовувати таку кількість змінного ресурсу, для якої граничний продукт у грошовому виразі дорівнює граничним витратам на цей ресурс.

8. Крива, що показує зв'язок між кількістю використовуваного змінного ресурсу та його граничним продуктом у грошовому виразі, є водночас кривою, котра відображає зв'язок між кількістю цього ресурсу, яку фірма бажає найняти, та його ціною, тобто це — крива попиту фірми на ресурс.

9. У короткостроковому періоді крива попиту фірми на ресурс за умов чистої конкуренції на ресурсному та продуктовому ринках спадна, тому що діє закон спадної віддачі; крива попиту фірми на ресурс за умов чистої конкуренції на ресурсному ринку і недосконалої конкуренції на продуктовому ринку спадна внаслідок того, що граничний продукт зменшується, а ціна продукту зі збільшенням обсягу його виробництва знижується.

10. Крива попиту галузі для фактора виробництва, зв'язуючи величину галузевого попиту та ціну цього фактора, є крутішою, коли передбачається зміна ринкової ціни продукту галузі, ніж вона була б, якби фірми зіткнулися з незмінною ціною продукту.

11. У довгостроковому періоді максимізація прибутку фірми, що має справу з досконало конкурентними ринками, буде досягнута за умови, що вона розподілить свої ресурси таким чином, щоб виторг від граничного продукту кожного виду ресурсу дорівнював ціні одиниці відповідного ресурсу.

12. Аналізуючи пропозицію якогось фактора виробництва, необхідно розглядати величину його пропозиції для економіки як цілого, для кожної галузі та сфери зайнятості, а також для кожної фірми. Звичайно, еластичність пропозиції відрізнятиметься за кожним із цих рівнів агрегування.

13. Чинниками, що забезпечують максимізацію прибутку від використання кожної додаткової одиниці змінного ресурсу, є: величина граничного продукту змінного ресурсу; величина приросту виручки від реалізації цього граничного продукту та граничні факторні затрати змінного ресурсу.

14. Проведені дослідження у практичному розділі курсової роботи дають змогу зробити висновок, що низький рівень заробітної плати в сільськогосподарських підприємствах є одним із головних чинників непропорційності граничних продуктів — праці та основних засобів, а отже, і незбалансованості цих елементів аграрного ресурсного потенціалу. Сільськогосподарські підприємства областей України з найвищим рівнем заробітної плати мали найкращі показники розвитку основних елементів аграрного ресурсного потенціалу й показники ефективності їх використання.

Перед завантаженням, ви можете звернутися до адміністратора сайту, та ознайомитися з роботою через Skype (live:intellectnova)

Завантаження буде доступне після авторизації та поповнення балансу на 35 грн

Зайти на сайт

Забули пароль? Ще не зареєстровані?