Дипломна робота «Функціонально-стилістичні особливості перекладу тропів кількості у фольклорі і художній прозі», 2008 рік

З предмету Філологія · додано 19.04.2010 22:40 · від ArhAngel · Додати в закладки
75 грн Вартість завантаження

Зміст

Вступ Розділ 1. Тропи кількості та їх стилістичні функції 1.1. Поняття вторинної номінації 1.2. Загальна класифікація тропів 1.3. Гіпербола та мейозис як основні тропи кількості 1.4. Применшення як відображення англійського менталітету 1.5. Стилістичні прийоми перекладу 1.6. Особливості перекладу тропів кількості у фольклорі Висновки до розділу 1 Розділ 2. Стилістичні функції та прийоми перекладу тропів кількості 2.1. Стилістичні особливості використання мейозису 2.1.1. Роль мейозису у характеристиці персонажів роману Джонатана Свіфта “Gulliver’s Travels” 2.1.2. Стилістичні функції мейозису в англійських та в українських народних казках 2.2. Прийоми перекладу мейотичних тропів у художній літературі 2.2.1. Відображення ракурсу бачення у перекладі художнього тексту 2.2.2. Особливості перекладу применшення у гумористичних творах Джорджа Майкса 2.3. Стилістичні особливості використання гіперболи у художній літературі та фольклорі 2.3.1. Стилістичні функції гіперболи у романі Джонатана Свіфта “Gulliver’s Travels” 2.3.2. Роль гіперболічних тропів в англійських народних казках. 2.4. Прийоми перекладу гіперболи у художній літературі та фольклорі 2.5. Переклад тропів кількості в гумористичних віршах Висновки до розділу 2 Висновки Перелік використаних джерел Додатки

Висновок

Під назвою тропи розуміють стилістично марковані способи поєднання в синтагматичній послідовності значень одиниць одного рівня в межах одиниць вищого рівня. Виділяють два типи тропів: тропи якості і тропи кількості. Тропи кількості характеризуються як тропи, що базуються на зіставленні двох різнорідних предметів (явищ) або їх властивостей із загальною для них кількісною ознакою. До тропів кількості належать гіпербола, мейозис, у тому числі такі його підтипи, як применшення та літота. Гіпербола – це троп, який полягає в навмисному перебільшенні властивостей предмету або явища, тобто гіперболізування – приписування явищу, предмету, якої-небудь ознаки в такому ступені, в якому явище або предмет ним реально не володіє. Відповідно мейозис являє собою логічну та психологічну протилежність гіперболі, його сутність полягає у применшенні справжніх властивостей об’єкта. Літота являє собою специфічну форму мейозису, вона виражає ідею за допомогою заперечення протилежної ідеї. Інший особливий тип мейозису – применшення, (understatement) який характерний зокрема для англійської мови, функція якого, полягає в тому, що замість емоційних слів вживаються м’які вирази, евфемізми.

Гіпербола та мейозис – тропи, які використовуються у художній літературі та фольклорі. Нами проаналізовано роль тропів кількості у таких прозових творах роман Джонатана Свіфта “Gulliver's Travels”, англійські народні казки: “The History of Tom Thumb”, “The Gingerbread Man”, “Jack the Giant-Killer” та “Jack and the Beanstalk” та українська народна казка “Котигорошко”. Крім того, гіпербола та мейозис досліджувалися у гумористичних поетичних творах – зокрема у лімериках та у гумористичних віршах (6 сторінок) у нашому перекладі.

У цих творах використано 70 прикладів мейозису. За допомогою цього тропа частіше всього описують: людей, в тому числі і ліліпутів, тварин, різні предмети, одяг. Основна сфера використання мейозису – у казках. В цілому функції мейозису, у прозових та поетичних творах такі: сатирична, іронічна, гумористична. У романі Д. Свіфта функція мейозису – сатирична, тобто методом фізичного зменшування у першій частині мотивується увага автора до змалювання людської нікчемності ліліпутів, що виявляється зовні, тобто в політичному і загалом суспільному житті. Функції мейозису в казці “The History of Tom Thumb” – це описати зовнішність та зріст маленького хлопчика, який насправді постійно потрапляє в різні неприємності через свій маленький зріст, а надто через те, що він занадто допитливий. У казці “The Gingerbread Man” функція мейозису полягає саме у тому, щоб описати життя хлопчика маленького зросту, який з необережності і аж надто через свою хвалькуватість потрапив у халепу. Стилістична функція мейозису у казці “Котигорошко” полягає в тому, щоб описати хлопчика дуже маленького росту та його хоробрі вчинки які він зробив не зважаючи не те, що сам невеликого зросту. Таким чином, ми виявили такі семантичні види мейозису: власне мейозис, комбінований троп – мейозис + порівняння (тобто сполучення мейозису та порівняння), антитезу ( тобто сполучення мейозису з гіперболою), комбінований троп – мейозис + антономазія (тобто сполучення мейозису та антономазії), комбінований троп – мейозис + метафора (тобто сполучення мейозису та метафори).

У проаналізованих нами прозових та поетичних творах використано 165 прикладів гіперболи. Таким чином ми можемо сказати, що гіпербола більш популярний троп, ніж мейозис. Цей троп використовується як і у поетичних творах, так і в казках. Загалом функції гіперболи у цих творах такі ж, як і у мейозису – сатирична, іронічна, та гумористична. У романі Д. Свіфта функція гіперболи – сатирична. Гіпербола слугує автору для того, щоб описати великі розміри у країні велетнів, включаючи самих велетнів, а отже гострота сатири у романі досягається не “зменшенням планів”, як це було у першій частині, а “якісним збільшенням планів”, тобто гіпербола допомагає автору показати жалюгідних потвор – велетнів, які в далекій країні, яка називається Європою, стали панівною расою і, маючи дрібку розуму, вживають його на слугування своїм жахливим інстинктам знищення, зажерливості й заздрості. Функція гіперболи у англійських народних казцах полягає в тому, щоб показати здоровенні розміри велетнів, та їх надзвичайну силу. Але в дійсності автор іронічно показує їхню неспроможність протидіяти хороброму хлопчиську та його розуму. У цій казці “Jack and the Beanstalk” функція гіперболи поля лягає в тому, щоб показати гігантські розміри людей, речей та надзвичайну силу, які притаманні велетню-людожеру, але це не означає що він розумний чи спритний, навпаки автор іронічно висміює його незграбність, неповороткість та неспроможність проявити свою хитрість та розум.

У лімериках та гумористичних віршах мейозис та гіпербола використовуються з гумористичною метою та з іронією описують: надмірну худобу дівчини, тобто бажання жінок схуднути, дідуся, який притримується “дієти”, а також дідуся, що має занадто довгу, неохайну бороду, дівчину, у якої дуже гостре підборіддя, дівчину з занадто довгим носом, та хлопця-ненажеру, тобто неприємні фізичні риси або риси характеру. Головні функції поетичних творів – гумористична та іронічна. Таким чином, ми виявили такі семантичні напрями гіперболи: власне гіпербола, комбінований троп – гіпербола + порівняння (тобто, гіперболічне порівняння), комбінований троп – гіпербола + метафора ( тобто гіперболічна метафора) та антитезу ( тобто сполучення мейозису з гіперболою).

Для того, щоб визначити прийоми перекладу мейотичних тропів у художній літературі та фольклорі ми проаналізували першу частину роману Джонатана Свіфта “Gulliver’s Travels”, переклад якого виконав Ю. В. Лісняк. Переклад фрагментів з англійських народних казкок “The History of Tom Thumb” та “The Gingerbread Man” виконано нами. Переклад української народної казки “Котигорошко” виконав А.С. Біленко, переклад гумористичних нарисів британського письменника Джорджа Майкса наш.

При перекладі казок перекладачі та особисто ми використовували різні прийоми перекладу мейозису, для наочного зображення основних прийомів перекладу ми їх позначили у відсотках: повний переклад мейозису та мейотичного порівняння 33 %, повний переклад мейозису з конкретизацією 7 %, повний переклад мейотичного порівняння з лексичною заміною 7 %. Для того, щоб визначити прийоми перекладу гіперболічних тропів у художній літературі та фольклорі ми здійснили переклад фрагментів з другої частини роману Свіфта “Gulliver’s Travels” та з англійської народної казки “Jack the Giant-Killer”. Переклад англійської народної казки “Jack and the Beanstalk” виконано нами.

При перекладі казок перекладачі та особисто ми використовували різні прийоми перекладу гіперболи. Ми визначили основні прийоми перекладу гіперболічних тропів, які також наведемо у відсотках: повний переклад гіперболи та гіперболічного порівняння 43 %, повний переклад гіперболічного порівняння з лексичною заміною 20 %, повний переклад гіперболи та гіперболічного порівняння з додаванням 10 %.

Мейозис та гіпербола досліджувалися у гумористичних поетичних творах – зокрема у лімериках та у віршах, їх переклад виконано автором дипломної роботи. У поезії повний переклад майже не можливий, тому перекладаємо з додаванням деяких компонентів та лексичною заміною або вилученням для рими. Особливістю лімериків є велика кількість лексичних замін для рими.

Основні прийоми перекладу мейотичних та гіперболічних тропів у поезії ми теж наведемо у відсотках: передача гіперболи з лексичними замінами образів 32 % та додавання компонентів образів 29 %, для рими.

Перед завантаженням, ви можете звернутися до адміністратора сайту, та ознайомитися з роботою через Skype (live:intellectnova)

Завантаження буде доступне після авторизації та поповнення балансу на 75 грн

Зайти на сайт

Забули пароль? Ще не зареєстровані?