Курсова робота «Законодавча діяльність в Карпатській України», 1996 рік

З предмету Право · додано 16.04.2010 19:37 · від mokosha · Додати в закладки
35 грн Вартість завантаження

Зміст

Вступ Розділ І. Проголошення автономії Карпатської України. Формування і діяльність уряду А.Бродія Розділ ІІ. Державно-правова діяльність уряду А. Волошина Розділ ІІІ. Формування та законодавча діяльність Сойму Карпатської України. Проголошення незалежності Висновки Список використаної літератури

Висновок

Проблема боротьби за автономію Закарпаття є яскравою сторінкою його історії. З цього приводу написано чимало статей і навіть окремих монографій, в яких не завжди однозначно аналізуються ті чи інші процеси, по-різному оцінюється роль політичних діячів. Аналіз нових документів дає можливість значно доповнити відомості про причини виникнення та діяльність Карпатської України та окремих її керівників.

Уряд Чехословаччини після включення Закарпаття до свого складу під різними приводами всіляко відкладав надання йому автономії. Бурхливі європейські події другої половини тридцятих років торкнулися і підкарпатської проблеми. З одного боку до цієї території стали проявляти підвищений інтерес держави, з якими безпосередньо межувало Закарпаття – Польща, Румунія, Угорщина, а також Німеччина, яка згідно відомих зараз таємних договорів з СРСР була арбітражною країною по відношенню до Підкарпатської Русі.

З другого боку в умовах наближення Другої Світової війни та політичної дестабілізації Чехословаччини на Закарпатті активізувалася боротьба за автономію, яка потім завершилася проголошенням самостійної Карпатської України.

Політичне становище на Закарпатті у другій половині тридцятих років було досить складним: на цей час в краї сформувалися, крім комуністичної організації, два головних блоки – русофільський, який об’єднувався навколо товариства ім. О.Духновича та українофільський зі своєю організацією – товариство “Просвіта”. Хоч в цих блоках були партії й окремі діячі, які вели підривну діяльність проти Чехословаччини, на користь фашистської Угорщини та Польщі, все ж головною проблемою для них була автономія Підкарпатської Русі.

Отже, партії, які входили до названих блоків, стали активною опозицією центральній владі і проводили досить успішну античехословацьку діяльність.

Незважаючи на політичну нестабільність в Чехословаччині, переконавшись в нерішучості керівників центральних органів влади, уряд А.Волошина в грудні 1938р. розпустив земський уряд в Хусті і офіційно дозволив поряд із назвою Підкарпатська Русь також і назву Карпатська Україна. Так завершилася боротьба двох напрямків на Закарпатті остаточною перемогою блоку “українського” напрямку.

Здавалося б, такі наслідки гострої політичної боротьби на Закарпатті кінця 1938 року мали створити всі необхідні умови уряду А.Волошина для розв’язання соціально-економічних та політичних проблем в інтересах багатостраждального, багатонаціонального населення, яке проживало на території Карпатської України. Однак, піддавшись на агітацію емігрантських та деяких “своїх” консультантів, А.Волошин з членами уряду основну увагу став приділяти політичній діяльності.

Волошинці у своїй роботі за короткий час існування поряд з іншим допустили цілий ряд антинародних, антидемократичних актів, які мали важкі, а часом і трагічні наслідки для трудящих Закарпаття.

Таким чином, політичні події кінця 1938 року на Закарпатті розгорталися надзвичайно швидко і бурхливо. У боротьбі за надання давно обіцяної автономії. Особливу активність проявили політичні партії “руського” та “українського” напрямків, і ця боротьба завершилася певними позитивними наслідками: такої автономії було досягнуто, а разом з нею була досягнута і певна самостійність у законотворчій діяльності, чим уряд А.Волошина впевнено користувався.

Події на Закарпатті протягом невеликого періоду розгорталися так швидко, а часто й суперечливо, що робити тільки однозначні висновки і претендувати з ними на істину в останній інстанції не варто.

Разом з тим активна боротьба певних політичних сил, які зуміли привернути до неї широкі народні маси, за автономію, а потім і незалежність становить яскраву сторінку в історії нашого краю. Вона ще раз засвідчила право будь-якого народу – великого чи малого – на самовизначення, незалежність і вільний розвиток. У цьому відношенні на другий план відходить навіть оцінка політичних сил і окремих діячів, які очолювали цю боротьбу. З другого боку, будь-які суспільні явища та події ми повинні аналізувати й оцінювати, виходячи з урахування конкретних історичних умов, у яких вони відбулися. Боротьба за самостійність Карпатської України проходила в умовах гострої передвоєнної політичної кризи, а Закарпаття межувало з країнами, що мало до нього свої чіткі плани.

На шляху боротьби за незалежність нашого багатостраждального краю були окремі елементи тріумфу, – здобуття автономії, проголошення самостійності, – але значно більше на цьому тернистому шляху було трагедії.

Перед завантаженням, ви можете звернутися до адміністратора сайту, та ознайомитися з роботою через Skype (live:intellectnova)

Завантаження буде доступне після авторизації та поповнення балансу на 35 грн

Зайти на сайт

Забули пароль? Ще не зареєстровані?