Курсова робота «Основні напрямки реформування правової системи України», 2003 рік

З предмету Право · додано 15.04.2010 16:34 · від Мария · Додати в закладки
35 грн Вартість завантаження

Зміст

Розділ 1. Правова система 1.1. Поняття правової системи 1.2. Структура правової системи 1.3. Функції правової системи Розділ 2. Характеристика елементів правової системи Розділ 3. Основні напрямки та умови вдосконалення правової системи України Висновок Список використаної літератури.

Висновок

З часу здобуття незалежності перед Українським народом, Українською державою стоїть завдання формування громадянського суспільства, розбудови соціально орієнтованої, економічно розвинутої та правової держави, яка має посісти належне місце в європейському і світовому соціумі. Для досягнення цієї мети в Україні мають бути проведені докорінні структурні перетворення в економічній, політичній, соціальній, культурній та інших сферах суспільного життя. Відповідного реформування вимагає правова система Українського суспільства з метою правового забезпечення зазначених структурних перетворень, організації та удосконалення регулятивних і правоохоронних механізмів.

На початку реформування правової системи України більше уваги приділялось таким її підсистемам, як нормотворчість і законодавство. Органами законодавчої і, особливо, виконавчої влади інтенсивно ство-рювались нові норми, запроваджувалось нове регулювання суспільних відносин. З часу оголошення, незалежності України були розроблені і прийняті Конституція України; Цивільний, Господарський, Земельний, Сімейний, Бюджетний та інші кодекси, численні закони, декрети, укази, постанови й інші підзаконні акти, величезна кількість програм реформування та розвитку різних сфер життєдіяльності суспільства. Проте, переважна більшість розпочатих в країні структурних перетворень досі не завершена, реалізація чималої кількості реформ так і не розпочалась, інші - закінчені, але мета'їх проведення не досягнута.

Одна з основних причин такого становища полягає у відсутності

або неналежній реалізації суб'єктами суспільних відносин прийнятих

правових норм. Викладені в законах та інших правових актах норми

лише тоді стають «живими», коли вони втілюються в дійсності,реалізуються в свідомо-вольових діях членів суспільства. Право, яке не

реалізується в суспільних відносинах, не виконує своєї регулятивної

функції втрачає власне соціальне призначення, та не може забезпечувати проведення структурних перетворень в суспільному бутті. Тому

на даному етапі: реформування правової системи України найбільш

гостро постає проблема функціонування іншої підсистеми - саме належної реалізації соціальними суб'єктами прийнятих в суспільстві

правових норм.

Виокремимо існуючі в Українському суспільстві причини відсутності або неналежної реалізації норм права та намітити шляхи реформування правової системи України для усунення цих причин і забезпечення ефективного втілення правових приписів в житті країни. Для з'ясування причин відсутності або неналежної реалізації норм права треба спочатку означити форми в яких реалізується право у діях членів суспільства. Залежно від характеру цих дій право реалізується у формі використання суб'єктами суспільства природних і наданих їм прав, виконання покладених на них обов'язків, дотримання встановлених заборон і застосування правових норм.

З огляду на наведені форми реалізації права можна виокремити наступні основні причини, які суттєво стримують процес втілення в Україні правових приписів у свідомо-вольових діях членів суспільства:

- одночасний вплив на суспільні відносини західних і східних еко-номічних, політичних, соціальних і правових систем, ментальна неод-норідність Українського суспільства. Існування цих факторів зумовлює різну ефективність реалізації однакових правових, норм в тих чи інших соціальних угрупованнях в Україні;

- відсутність ефективних правових механізмів участі людини, громадських організацій, соціальних груп, других суб'єктів суспільства в розробленні й обговоренні проектів законів та інших правових актів. Ця обставина стимулює Правову пасивність членів суспільства, зумовлює їх відірваність від норм права і правового регулювання, та призводить до прийняття законів, інших правових актів, які не відповідають потребам, уявленням і очікуванням членів суспільства;

- недостатність, а часто і відсутність належної пропаганди прийнятих! законів та інших правових актів серед суб'єктів суспільства. Внаслідок цього чимало громадян, інших членів суспільства не знають або не розуміють наданих їм прав, покладених на них обов'язків, встановлених заборон, що призводить до неможливості використання своїх прав та численних правопорушень;

- надто великий тиск нормативного регулювання на суспільні відносини та необґрунтовано значна кількість прийнятих законів, інших підзаконних актів та внесених змін до них. Право повинно діяти лише там, де інші регулятори є неефективними чи не здатні виконати позитивну роль в упорядкуванні відносин, де потрібно упорядкування суспільних відносин на основі владного вплив, правового захисту. Право не повинно витісняти інші соціальні регулятори і мати перевагу над ними. Такий стан, помножений на колізійність і суперечність діючого нормативного матеріалу суттєво ускладнює правове регулювання суспільних відносин, перешкоджає розумінню членами суспільства своїх прав і обов'язків та робить неможливим реалізацію правових норм;

- низький рівень правової культури та правового виховання громадян та інших членів суспільства. Це зумовлює зростання в суспільстві неповаги до права, провокує необов'язковість виконання обов'язків, дотримання заборон та розвиває правовий нігілізм в українському суспільстві;

-недостатній моральний і професійний рівень посадових та інших осіб, які здійснюють застосування правових норм. Даний фактор ускладнює реалізацію суб'єктами суспільства своїх прав, створює умови для невиконання ними встановлених обов'язків та недотримання введених заборон;

- недостатність чи відсутність простих і дієвих правових механізмів використання та захисту суб'єктами суспільства своїх прав та інтересів. Існуючі в Україні механізми не забезпечують на даний час ефективного використання і захисту прав осіб, що ускладнює належну реалізацію правових норм та стримує розвиток суспільних відносин у реформованих сферах суспільного життя.

Коментар модератора

27 стор.

Перед завантаженням, ви можете звернутися до адміністратора сайту, та ознайомитися з роботою через Skype (live:intellectnova)

Завантаження буде доступне після авторизації та поповнення балансу на 35 грн

Зайти на сайт

Забули пароль? Ще не зареєстровані?