Курсова робота «Педогогічні умови формування гуманістичності у дітей молодшого шкільного віку в ігровій діяльності», 2000 рік

З предмету Психологія, педагогіка · додано 12.04.2010 13:44 · від марго · Додати в закладки
35 грн Вартість завантаження

Зміст

Вступ 2 Розділ і. Теоретичні підходи до формування гуманістичності у дітей молодшого шкільного віку 4 1.1. Формування гуманності як соціальна, психологічна й педагогічна проблема 4 1.2. Основи процесу виховання гуманності у дітей молодшого шкільного віку 15 1.3. Формування гуманності у дітей молодшого шкільного віку в іграх, що відбивають зміст літературних творів 24 Розділ іі. Експериментальна частина 29 2.1. Гіпотеза дослідження 29 2.2. Хід експерименту 30 Висновки 41 Список використаної літератури 44

Висновок

Таким чином, розглядаючи теоретичні підходи до формування гуманності у дітей молодшого шкільного віку, необхідно додати велике значення почуттєвому пізнанню в процесі виховання. У дітей молодшого шкільного віку самостійне значення почуттєвого образа може виражатися в наступному:

- по-перше, у формуванні або відтворенні в дошкільників подання про гуманні якості, учинки в ході спільної ігрової діяльності;

- по-друге, у формуванні ідеалу, узагальненого образа, наділеного гуманними якостями (доброта, чуйність і т.д.);

- по-третє, у систематизації почуттєвих образів на основі доступних дошкільникові понять про гуманність, засвоюваних у спільній ігровій діяльності;

- по-четверте, у формуванні компонента почуттєвого в структурі абстрактної думки про гуманізм. Усякі наукові поняття про гуманність і абстракції взагалі про взаємини людей не можуть не тільки бути засвоєними дітьми, але й існувати, якщо в них відсутній компонент почуттєвого пізнання оточуючих людей. Насамперед цей компонент виражається в роз'ясненні вихователем, родителями норм моральності. Сприйняття й закріплення їх у ході спілкування, в ігровій діяльності є необхідною умовою процесу виховання гуманності. Гуманність - це насамперед комплекс якостей особистості, у яких виражається відношення людини до людини. Гуманність і пов'язані з нею гуманні почуття відповідають не тільки інтересам дитини, що розвивається, але й глибоким його потребам, як особистості. У процесі спілкування в ігрової діяльності гуманні почуття зближають дітей, роблять їх чуйними й уважними.

Найбільше ефективно протікає процес формування гуманності в дітей молодшого шкільного віку в ігровій діяльності, якщо вихователь підготовлений теоретично й методично, знає зміст роботи, психолого-педагогічні особливості даного процесу.

Роль вихователя не тільки в тім, щоб формувати у дітей поняття й подання про гуманність, але й організувати їхню ігрову діяльність, у процесі якої вони спілкуються й здобувають досвід гуманного поводження.

Гуманістична сутність такту вихователя обумовлена активним характером взаємодії його із внутрішнім миром дитини. Виховання гуманності залежить від рівня підготовленості вихователя, наскільки глибоко зачіпає й розвиває він у дітей справді людські почуття й спонукання. Вихователь створює сприятливі умови для передачі й засвоєння позитивного досвіду старших, гуманизирует процес виховання, завдяки чому гуманність стає внутрішнім переконанням дитини, керівництвом до дії.

Отже,так же ми можемо зробить висновки з отриманих результатів в ході експерименту.

1. У нашому дослідженні з позицій теорії деятельностного опосередкування був проведений аналіз проявів гуманного відношення до однолітка у дітей молодшого шкільного віку як передумови виникнення діючої групової емоційної ідентифікації в групах високого рівня, розвитку. У ході аналізу була підтверджена вихідна гіпотеза про те, що гуманні відносини в групі дітей проявляються переважно в спільній діяльності інтерактивного типу. Ситуація "разом" більшою мірою, чим "поруч" сприяє прояву відносини до іншого як до себе самому.

2. Гуманне, відношення до однолітка як діюча групова емоційна ідентифікація виникає на рубежі 6-го й 7-го року життя дитини. Ця форма взаємин у процесі свого становлення робить перехід від варіативної й нестійкої характеристики до відносно стійкій і незалежній.

3. Прояву гуманного відношення до однолітка у дітей молодшого шкільного віку залежать від їхньої полової приналежності, хлопчики більшою мірою, чим дівчинки, схильні до діючої емоційної ідентифікації в групі.

4. Застосування принципу деятельностного опосередкування, так само як і використання методичного інструментарію стратометрической концепції, представляється надзвичайно перспективним для аналізу моральної сфери особистості дитини, генезису формування його гуманного відношення до іншого.

Перед завантаженням, ви можете звернутися до адміністратора сайту, та ознайомитися з роботою через Skype (live:intellectnova)

Завантаження буде доступне після авторизації та поповнення балансу на 35 грн

Зайти на сайт

Забули пароль? Ще не зареєстровані?