Курсова робота «Економічна людина», 2006 рік

З предмету Політична економіка · додано 31.03.2010 20:10 · від goodghost1988 · Додати в закладки
35 грн Вартість завантаження

Зміст

Вступ 3 1. Зміна моделей людини в економічній науці 5 2. Сутність людини економічної 18 3. Економічні потреби та їх структура 20 4. Економічні інтереси 27 Висновки 34 Список використаних джерел 36

Висновок

Більш конкретно людина економічна – це сукупність потреб, інтересів, цілей індивіда, органічне поєднання в ньому найважливіших рис працівника і власника. У такому аспекті найглибиннішою сутністю людини економічної є втілення основних суперечливих сторін закону єдності праці і власності. Органічно пов’язаний з такою сутністю закон зростання потреб: це, на нашу думку, всезагальний економічний закон, який виражає внутрішньо необхідні, сталі й суттєві зв’язки між виробництвом і досягнутим рівнем задоволення потреб (або особистим споживанням), розвиток яких (зв’язків) викликає появу нових потреб та засобів їх задоволення. Свідченням дії цього закону в сучасних умовах є те, що кількість різних видів споживчих товарів і послуг збільшується у розвинених країнах більш як у два рази протягом кожних 10 років. Крім того, економічна сутність людини розкривається в суперечливій (а в більшості суспільно-економічних формацій, і в антагоністичній формі) єдності двох зазначених її сторін – відповідно, суб’єкта продуктивних сил і відносин економічної власності.

Для відповідної якості окремих рис людини-працівника необхідно поєднувати декілька рис вищої якості людини-працівника. Найважливішими рисами людини-власника, які формуються на основі названих рис досконалішої людини-працівника (її нової якості), є: власник більшої частки засобів виробництва у формі акцій; власник більшої частки виготовленого продукту; власник більшої частки національного багатства; значно більший розмір нагромадженого майна; управління ще більшими масштабами власності. Між відповідними рисами людини-працівника і людини-власника має місце кореляція. Якщо узагальнити зазначене, то закони розвитку людини економічної – це внутрішньо необхідні, сталі і суттєві зв’язки між людиною-працівником (її рисами, потребами та інтересами) і людиною-власником (її рисами та ін.), внаслідок взаємодії яких (зв’язків) у різних сферах суспільного відтворення відбувається вдосконалення та еволюція економічної людини, поступово формується комплекс умов для її трансформації в людину соціальну. При цьому в процесі тривалого розвитку технологічного способу виробництва, особливо в умовах автоматизованого виробництва, поступово формується працівник і людина-власник сучасного типу.

Економічні інтереси – це причина та умова взаємодії й саморозвитку економічних суб’єктів. Кожне окреме економічне відношення існує спочатку потенційно, у формі очікувань та ще незадоволених домагань людини. Економічні відносини реалізуються як дійсні, коли набувають форми взаємного зв’язку. Потреби-інтереси не тільки відображають існуючі відносин, а й самі є першою “цеглиною” в структурі соціально-економічних відносин. Реалізація економічних інтересів здійснюється через досягнення їхніми суб’єктами конкретних економічних цілей. Так, реалізація індивідуальних інтересів забезпечується через зростання індивідуальних доходів. Засобом реалізації колективних інтересів є максимізація прибутку та фонду заробітної плати (наприклад, для підприємств державного сектора, що знаходяться на комерційних засадах господарювання). Нарешті, засіб реалізації суспільного інтересу – максимізація національного доходу та мінімізація фонду відшкодування створюваного суспільного продукту. Отже, проблема поєднання інтересів знаходить своє вираження у формуванні певних пропорцій у розподілі доходів. Економічні інтереси мають такі особливості: а) вони є об’єктивними, оскільки об’єктивні самі економічні відносини; б) вони є матеріальними. Економічні інтереси можна класифікувати насамперед за суб’єктами реалізації їх як державні, групові та особисті. В структурі інтересів виділяють виробничі (пов’язані з організацією виробництва) і невиробничі (пов’язані з задоволенням особистих потреб виробника та його потреб як члена суспільства). Має місце складне переплетення, взаємодія економічних інтересів. Значною мірою інтереси виступають як соціальні протилежності. Взаємодію інтересів можна простежити на прикладі їх прояву в сферах виробництва і обміну. Не задовольнивши інтереси споживача, виробник не може забезпечити і власні інтереси. Взаємозалежність цих груп об’єктивно зумовлює їх співробітництво.

Коментар модератора

Робота не містить додатків

Перед завантаженням, ви можете звернутися до адміністратора сайту, та ознайомитися з роботою через Skype (live:intellectnova)

Завантаження буде доступне після авторизації та поповнення балансу на 35 грн

Зайти на сайт

Забули пароль? Ще не зареєстровані?