Курсова робота «Кредитна політика підприємства», 2008 рік

З предмету Фінанси підприємства · додано 20.03.2010 15:17 · від Stewart · Додати в закладки
35 грн Вартість завантаження

Зміст

Вступ 3 Розділ 1. Роль та місце кредитної політики на підприємстві 4 1.1. Сутність, призначення та необхідність кредитування підприємств 4 1.2. Класифікація кредитів, що надаються підприємствам 9 1.3. Роль та місце кредитної політики на підприємстві 14 Розділ 2. Аналіз і оцінка ефективності кредитної політики підприємств. 17 2.1. Аналіз та вибір ефективної кредитної політики 17 2.2. Інструментарій для формування кредитної політики 21 2.3. Організація кредитної політики на підприємстві 30 2.4. Опримізація параметрів кредитної політики підприємства 32 Розділ 3. Зарубіжний досвід і шляхи вдосконалення кредитної політики підприємства 39 3.1. Основні напрямки вдосконалення кредитної політики підприємства. 39 3.2. Вплив іноземного капіталу на формування кредитної політики підприємства 44 Висновки 53 Список використаних джерел 57 Додатки

Висновок

Ситуація в економіці, що склалася в даний час, знов висуває питання про кредитування на перший план. Для підйому реального сектора економіки по-трібні величезні інвестиції в підприємства всіх галузей і регіонів країни. Не дивлячись на різні погляди провідних економістів країни на конкретні шляхи виходу української економіки з кризи, всі вони сходяться, принаймні, в одній думці - без масштабних і довгострокових інвестицій відродження України неможливе.

Як ми бачимо, важливу роль в підвищенні інвестиційної активності і за-безпеченні економічного зростання покликані зіграти банки. Проте в даний час банки ще не стали ні акумулятором помітних інвестиційних ресурсів, ні їх ефективним оператором. Причини такого положення справ багатообразні. Але якщо стисло, то нестійкість загальноекономічної ситуації повною мірою виявляється і в банківському секторі.

Рентабельність в реальному секторі не дозволяє з урахуванням інфляції забезпечити повернення середньострокових і довгострокових кредитів на ви-гідних для комерційних банків умовах. Низька віддача капіталу в реальному секторі (збільшення термінів освоєння інвестицій, зниження віддачі основних виробничих фондів) не сприятиме залученню інвестицій навіть в умовах ін-фляції, що знижується.

Більш того, ряд чинників, в цілому сприятливих з погляду макроеконо-міки, робить на розвиток кредитних організацій достатньо суперечливий вплив. Так, істотне уповільнення темпів інфляції, падіння прибутковості цін-них державних паперів, деколи негативна прибутковість валютного і фондо-вого ринків приводять до погіршення фінансового положення кредитних ор-ганізацій. [18 – c.234-235]

Навряд чи можливо припускати, що в таких умовах вільні фінансові ре-сурси, а за ними і всі банки спрямуються в реальний сектор економіки. Тому, на нашу думку, немає поки підстав вважати, що найближчим часом інвести-ції з'являться.

По-перше, залишаються позамежно високими ризики вкладень в проми-словість. Особливо це стосується капіталомістких інвестиційних проектів. Кредитування промислових підприємств в даний час покликане, як правило, відшкодувати тимчасовий брак оборотних коштів, носить короткостроковий характер і здійснюється або під конкретні експортні постачання, або під го-тову і ліквідну продукцію. Ступінь ризику довгострокових капітальних вкла-день залишається несумісним з потенційно можливою нормою прибули від цих вкладень. Високі ризики неможливо усунути без поліпшення фінансово-го стану підприємств. Очевидно, що протягом одного року кардинально по-ліпшити стан фінансів господарюючих суб'єктів і провести успішну реформу підприємств не вдасться ні за яких умов.

По-друге, падіння прибутковості інструментів фінансових ринків змен-шує інвестиційні можливості банків, робить нестійким їх фінансове поло-ження. Банки, стурбовані станом поточної ліквідності, навряд чи схильні до інвестиційних проектів. Слід також відзначити, що і за умови відносної сприятливої економічної кон'юнктури сукупні фінансові ресурси значної час-тини російських кредитних організацій недостатні для забезпечення серйоз-них капітальних вкладень в промисловість, транспорт або зв'язок.

По-третє, відхід держави з інвестиційної сфери в цілому, на наш погляд, негативно позначається на інвестиційному кліматі. Цей вплив виявляється як в підриві довіри до інвестиційного процесу з боку приватних інвесторів, так і в руйнуванні механізму "запуску" інвестицій. Ідея Уряду і Мінекономіки про те, що кожна гривня державних інвестицій здатний привернути 4 гривні не-державних засобів, спрацьовує, але із зворотним знаком. Кожен рубель не-дофінансування з боку держави приводить до втечі з інвестиційної сфери де-кількох рублів засобів потенційних недержавних інвесторів. Якщо держава не хоче брати на себе інвестиційні ризики і не знаходить засобів для цього, незрозуміло, чому приватний сектор повинен брати на себе ініціативу і які-небудь зобов'язання.

По-четверте, більшість підприємств, як це не покажеться парадоксаль-ним, не готова до прийому інвестицій. Є на увазі, що поки не працює меха-нізм залучення інвестицій на прийнятих у всьому світі умовах, коли інвестор вимагає ефективного освоєння засобів, фінансової "прозорості" підприємст-ва, передачі має рацію по розпорядженню майном в рамках адекватних об'-єму виділених коштів і т.д. Чимала частина керівників підприємств як і рані-ше бажає привернути фінансові ресурси з боку і не нести за це ніякої еконо-мічної відповідальності. [23]

Очевидно, що одномоментно усунути всі перераховані причини немож-ливо. Але розробка, ухвалення і реалізація збалансованого комплексу першо-чергових заходів дозволили б запустити механізм інвестицій.

На наш погляд, реалізація таких заходів повинна вестися по наступних напрямах:

• активізація ролі держави в забезпеченні інвестиційного процесу, тобто розвиток механізму державних гарантій, підвищення координуючої ро-лі держави в створенні організаційних і інституційних передумов інвес-тиційної діяльності, а також збільшення об'єму державних інвестицій;

• створення цих організаційних і інституційних передумов в сферах бан-ківської і інвестиційної діяльності;

• адекватне законодавче закріплення умов, що сприяють інвестиціям;

• зміцнення і посилення ролі банківського співтовариства в інвестиційній діяльності.

У розвиток перерахованих напрямів, на нашу думку, необхідно:

Задіювати інвестиційні ресурси державного сектора економіки і природ-них монополій, обернувши їх на потреби федеральної інвестиційної програ-ми. Здійснити переорієнтацію кредитної політики Ощадбанку з переважного вкладення своїх активів в державні цінні папери на кредитування інвестицій-ної сфери. Ймовірно, доцільно розглянути питання про видачу Ощадбанком міжбанківських кредитів спеціально відібраною державою банкам, пов'яза-ним з кредитуванням ефективних інвестиційних проектів.

Перейти до практики довгострокових цільових інвестиційних внесків під гарантії держави з можливим випуском валютної позики для реконструкції народного господарства.

Здійснити страхову позику, орієнтовану на страхування і перестраховку інвестиційних і підприємницьких ризиків в області інвестиційних проектів.

Переглянути норми обов'язкового резервування по внесках населення з відносно тривалими термінами зберігання в ув'язці з об'ємом виданих інвес-тиційних кредитів, що дозволить зробити інвестиційні кредити дешевшими для підприємств.

Перед завантаженням, ви можете звернутися до адміністратора сайту, та ознайомитися з роботою через Skype (live:intellectnova)

Завантаження буде доступне після авторизації та поповнення балансу на 35 грн

Зайти на сайт

Забули пароль? Ще не зареєстровані?

Подібні матеріали

Подібні визначення