Курсова робота «Ринок праці та його регулювання на основі сільського населення Черкащини», 2009 рік

З предмету Економіка праці · додано 19.03.2010 19:54 · від Ірина Шевчук · Додати в закладки
35 грн Вартість завантаження

Зміст

Вступ 3 І. Поняття та особливості ринку праці 5 1.1. Поняття ринку праці 5 1.2. Соціально-економічна категорія «Ринок праці 11 1.3. Елементи та функції ринку праці 14 ІІ. Ринок праці в економічній системі та його регулювання 20 2.1. Механізм функціонування сучасного ринку праці 20 2.2. Державне регулювання ринку праці 27 2.3. Роль державної служби зайнятості у регулюванні ринку праці 31 III. Сучасні тенденції розвитку ринку праці в Україні на прикладі сільського населення Черкащини 33 3.1. Розвиток ринку праці та зайнятість населення на Черкащині станом на 2008 рік 33 Висновок 38 Список використаної літератури 41

Висновок

Сільське господарство України на сучасному етапі ринкових перетворень перебуває на етапі докорінних змін трудових, соціальних, економічних та інших відносин. Незважаючи на здійснення на урядовому рівні низки важливих організаційно-економічних і правових заходів, пов'язаних із переходом до приватної власності на землю, формуванням господарських структур ринкового типу, й досягнення на цій основі певних позитивних зрушень у суспільному житті селян, аграрна галузь в Україні вже тривалий час перебуває у критичному стані.

Фінансово-економічна криза, що супроводжується руйнацією продуктивних сил села, у поєднай ні з негативними тенденціями його соціально-економічного розвитку (масова міграція населення, зниження його зайнятості, зростання безробіття та заборгованості із заробітної плати тощо), поставили під загрозу не лише добробут, а й узагалі виживання селян.

Так, станом на 1 січня 2008 р. в Черкаській області, за даними Державного комітету статистики, проживає 594,7 тис. осіб, або 44,8% усього населення регіону. При цьому динаміка чисельності населення, у тому числі сільського, за останні роки від'ємна, а демографічна ситуація у країні характеризується вітчизняними вченими як кризова. Прогресуюче зменшення чисельності сільських мешканців також призводить до занепаду сільської місцевості, збитковості й закриття закладів соціальної сфери, порушень транспортного сполучення і, як наслідок, — до масового виїзду селян репродуктивного віку.[8;83]

Сьогодні, внаслідок різних причин, у тому числі через недосконалість законодавства, селянам вигідно бути «безробітними». Сільські мешканці здають землю в оренду, а в центрі зайнятості реєструються як безробітні. При цьому отримують допомогу з безробіття, соціальні виплати на дітей, субсидії на комунальні послуги. Складається ситуація, коли працюючі сім'ї, які не одержують соціальних виплат, мають значно менші грошові доходи, ніж ті, хто стоїть на обліку в центрі зайнятості. Тому в багатьох працездатних селян зусилля спрямовуються не на поліпшення ефективності праці, а на «вибивання» державних соціальних виплат і допомог.[9;47]

Із постійного сільського населення Черкащини віком 15-70 років понад третина припадає на економічно неактивне населення. У 2006 р. економічно неактивне сільське населення становило 167 тис. осіб., а у 2007 році – 157,4 тис. осіб. Із зазначеної чисельності 47,4% становили пенсіонери за віком, за інвалідністю та на пільгових умовах, 21,4% - учні та студенти, 14,6% - особи, зайняті в домогосподарствах, 3% - особи, які зневірилися. Низький рівень пенсійного забезпечення осіб старшого віку в сільській місцевості спонукає їх працювати, у тому числі в особистих селянських господарствах, для отримання додаткових засобів існування.

Нині статус самозайнятих селян — власників майнових паїв та особистих підсобних господарств залишається законодавчо не врегульованим, що ускладнює для таких громадян відносини із центром зайнятості та призводить до безпідставної виплати допомоги з безробіття. За попередніми розрахунками, виплати з безробіття громадянам, які мешкають у сільській місцевості і мають у приватній власності або користуванні земельну ділянку, по Україні становитимуть цього року до 527 млн. грн.[9;49]

Безумовно, це потребує створення робочих місць не лише в сільськогосподарському виробництві, але і на підприємствах із ремонту техніки, переробки сільськогосподарської продукції, в цехах промислових підприємств, у мисливстві та рибництві, обслуговуючих культурно-побутових службах, майстернях з виготовлення предметів народного мистецтва тощо. Необхідні фінансові і матеріальні витрати на влаштування й закріплення працездатної частини сільського населення. Тому державна міграційна політика має ґрунтуватися на балансовій потребі в робочій силі, відповідати вимогам основного виробництва й обслуговуючої сфери, так необхідної сільської інфраструктури й бути достатньо гнучкою для вчасного реагування на зміну суспільно-політичних обставин у галузі та державі.[11;134]

Отже, ринок праці сільського населення має проблеми у функціонуванні, серед яких слід назвати зменшення кількості сільського населення, його старіння, зростання економічно неактивного населення та збільшення осіб старше працездатного віку, які продовжують працювати. При цьому відбувається зростання зайнятості у неформальному секторі за рахунок збільшення самозайнятості селян на власних земельних ділянках без державної реєстрації як суб’єктів підприємницької діяльності. Водночас більша частина селян стоять на обліку в державній службі зайнятості як безробітні та користуються відповідними пільгами.[10;189]

Перед завантаженням, ви можете звернутися до адміністратора сайту, та ознайомитися з роботою через Skype (live:intellectnova)

Завантаження буде доступне після авторизації та поповнення балансу на 35 грн

Зайти на сайт

Забули пароль? Ще не зареєстровані?

Подібні матеріали