Курсова робота «Позовна давність», 2009 рік

З предмету Право · додано 16.03.2010 22:16 · від Сансанич · Додати в закладки
35 грн Вартість завантаження

Зміст

Вступ 5 1. Поняття та значення позовної давності 7 2. Види строків позовної давності 13 3. Перебіг строків позовної давності 16 3.1. Початок перебігу строку позовної давності 16 3.2. Підстави для зупинення, переривання або відновлення перебігу позовної давності 18 3.3. Вимоги, на які позовна давність не поширюється 22 4. Наслідки спливу строків позовної давності 23 Висновок 28 Список використаних джерел 30

Висновок

Проаналізувавши наведені вище джерела та думки науковців, можемо зробити такі висновки: позовна давність - це строк для захисту права за позовом особи, право якої порушене. Іншими словами, це строк, протягом якого особа, право якої порушено, може вимагати примусового здійснення свого права через суд.

Строки позовної давності мають загальний характер. Вони поширюються на всі правовідносини, крім випадків, передбачених законодавством. Норми, в яких містяться правила щодо позовної давності, складають самостійний цивільно-правовий інститут, який є однією із складових загальної частини цивільного права.

Строки позовної давності належать до строків, що встановлюються законом, і сторони за угодою не можуть зменшувати їх.

При порушенні суб'єктивного цивільного права особа може звернутися з позовом до суду за захистом. Необхідно розрізняти право на позов у матеріальному розумінні і право на позов у процесуальному розумінні.

У матеріальному розумінні право на позов - це право вимагати від суду винесення рішення про захист порушеного суб'єктивного права і право отримати такий захист. Закінчення строку позовної давності позбавляє сторону можливості вимагати примусового здійснення права через суд, але не позбавляє права, звернутися за захистом до суду взагалі, оскільки для подачі позовної заяви до суду про захист порушеного суб'єктивного права законодавець ніяких строків не встановлює.

Право на позов у процесуальному розумінні - це право на подачу позовної заяви з метою захисту порушеного права, і це право строками позовної давності не обмежується. Вимоги щодо захисту порушеного права розглядаються судом незалежно від строку позовної давності, але закінчення строку позовної давності є підставою для відмови в задоволенні позову.

Відмова в позові означає відмову в позовному захисті суб'єктивного права або інтересу і, як наслідок, неможливість його примусового здійснення. В розділі 4 даної курсової були наведені різні точки зору вчених з цього приводу, на думку автора закінчення позовної давності погашує лише можливість вимагати в примусовому порядку виконання обов'язку боржником і відповідно захисту матеріального суб'єктивного права кредитора, саме ж суб'єктивне право не погашається (І. Б, Новицький, Б. Б. Черепахін, М. Я. Кирилова та інші). Саме остання точка зору найбільшою мірою відповідає нормам сучасного цивільного законодавства.

Значення позовної давності полягає в тому, що цей інститут забезпечує визначеність та стабільність цивільних правовідносин. Він дисциплінує учасників цивільного обігу, стимулює їх до активності в здійсненні належних їм прав, зміцнює договірну дисципліну, сталість господарських відносин.

Якби законодавець не обмежував можливість захисту порушеного права певним строком, це знижувано б дієвість матеріальної відповідальності за порушення договірних зобов'язань, створювало б перешкоди для розгляду справи по суті та встановлення істини, оскільки з плином часу докази втрачаються, зумовлювало б хиткість фактичних відносин, оскільки вони завжди перебували б під загрозою оспорення.

Перед завантаженням, ви можете звернутися до адміністратора сайту, та ознайомитися з роботою через Skype (live:intellectnova)

Завантаження буде доступне після авторизації та поповнення балансу на 35 грн

Зайти на сайт

Забули пароль? Ще не зареєстровані?