Курсова робота «Грунти господарства СФГ “Степок” їх агровиробнича характеристика та заходи підвищення родючості», 2008 рік

З предмету Інше · додано 04.03.2010 19:12 · від Belo4kin · Додати в закладки
35 грн Вартість завантаження

Зміст

1.Загальні відомості про господарство. 2.Природні умови грунтоутворення. 2.1. Клімат. 2.2. Рельєф. 2.3. Грунтотворні породи. 2.4. Рослинність. 2.5. Виробнича діяльність. 3.Процеси грунтоутворення. 4.Номенклатурний список грунтів. 5.Характеристика складу,ознак і властивостей грунтів: 5.1. Будова профілю грунтів. 5.2. Гранулометричний склад грунту 5.3. Вміст і якісний склад гумусу. 5.4. Фізико-хімічні властивості грунту 5.5. Загальні фізичні властивості грунтів. 5.6. Водні властивості грунтів. 6.Бонітування грунту. 7.Заходи по підвищенню родючості грунтів. 8.Список використаної літератури.

Висновок

Щоб підвищити родючість грунту, необхідно, відповідно до умов природно-економічних зон, застосувати найінтенсивніші системи землеробства. Основними міроприємствами по підвищенню родючості грунту є раціональні способи обробітку, покращення структуру посівних площ, вирощування високоурожайних культур та сортів, удосконалення сівозміни, раціональне внесення мінеральних та особливо органічних добрив, прогресивних технологій вирощування.

Серед заходів, спрямованих на підвищення родючості грунту, основне місце відводиться внесенню добрив, особливо органічних. Досліди, проведені в господарстві, показали, що гній, внесений на площю 10 т/га, збільшує урожай жита на 3.2 – 4.6ц/га, картоплі – на 42 – 85ц/га. Аналогічні дані одержані й від внесення торфоперегнійних компонентів.

Гній та компости поліпшують фізико-хімічні властивості грунту, його водний та повітряний режим, підвищують режим гумусу, кальцію, зменшують кислотність грунту, посилюють його біологічну активність, тобто сприяють підвищенню родючості грунту. Гній сприяє збільшенню вуглекислоти у підземному шарі повітря, що забезпечує підвищення ефективності фотосинтезу.

Органічні добрива на всіх грунтах краще вносити в невеликих дозах (приблизно 20 – 40т/га), але часто.

Крім внесення органічних добрив значне місце відводиться й мінеральним добривам. Для більш ефективного використання мінеральних добрив, їх слід вносити разом з органічними, а також їх потрібно вносити в лужних та нейтральних формах.

Одним з основних факторів підвищення родючості грунтів в господарстві є вапнування, оскільки надмірна кислотність або надлишок лужних форм алюмінію та фосфору призводить до загибелі сільськогосподарських культур, особливо взимку й навесні. Цей захід спрямований головним чином на усунення зайвої кислотності грунту.

Поряд із збільшенням виробництва за допомогою внесення гною та торфокомпостів, одним з важливих заходів по підвищенню родючості грунтів є “внесення” найбільш родючого добрива – люпиносіяння. Кормовий люпин при скошуванні зеленої маси нагромаджує в грунті 121 кг азоту, 34кг фосфору й 31кг калію на кожному гектарі. Значно підвищується родючість грунтів при посіві багаторічних трав.

Дерново-середньопідзолисті, слабопідзолисті супіщані грунти (в умовах їх залягання за рельєфом обумовлений поверхневий змив) мають частково змиту найбільш родючу частину гумусового горизонту. Вони бідні на гумус й поживні речовини (особливо на азот), недостатньо забезпечені вологою, тому природна родючість їх знижена. Для підвищення родючості необхідно вносити підвищені дози органічних та мінеральних добрив. Для затримання вологи й кращого зволоження грунтів, обробіток слід проводити впоперек схилу або під кутом до горизонту. Просапні культуру обробляють перехресним способом, а зяблевий обробіток повинен доповнюватись вапнуванням.

Коментар модератора

30 стор

Перед завантаженням, ви можете звернутися до адміністратора сайту, та ознайомитися з роботою через Skype (live:intellectnova)

Завантаження буде доступне після авторизації та поповнення балансу на 35 грн

Зайти на сайт

Забули пароль? Ще не зареєстровані?