Курсова робота «Об"єктивна сторона злочину», 2004 рік

З предмету Право · додано 03.03.2010 17:39 · від Паша · Додати в закладки
35 грн Вартість завантаження

Зміст

Вступ Розділ 1. Поняття та кримінально-правове значення об’єктивної сторони злочину 1.1. Поняття та структура об’єктивної сторони злочину 1.2. Кримінально-правове значення об’єктивної сторони злочину Розділ 2. Факультативні елементи об’єктивної сторони злочину 2.1. Загальні зауваження Висновки

Висновок

В пропонованій роботі з достатньою повнотою розкритий зміст об’єктивної сторони злочину, проаналізовано її значення та основні системно-структурні характеристики (елементи) і зв’язки між ними.

Проведене дослідження дозволило автору визначити об’єктивну сторону як сукупність юридично значимих (істотних), необхідних і достатніх елементів, що характеризують зовнішній бік злочинного діяння.

Об’єктивна сторона визначає : а) в чому полягає злочин; б) яким чином він вчиняється; в) в яких умовах (місце, час, обстановка) він протікає; г) за допомогою яких засобів і знарядь вчиняється. Виходячи з цього, і враховуючи законодавчі особливості конструювання об’єктивної сторони окремих видів складів злочинів, об’єктивна сторона злочину характеризується одним обов’язковим і дев’ятьма факультативними елементами. Обов’язковим елементом є діяння (дія чи бездіяльність), а факультативними: 1) наслідки, 2) причиновий зв’язок між діянням та наслідками, 3) місце, 4) час, 5) обстановка (умови), 6) ситуація, 7) спосіб, 8) знаряддя і 9) засоби вчинення злочину. Слід відзначити, що для матеріальних складів злочинів разом з діянням обов’язковими є також наслідки і причиновий зв’язок між діянням та наслідками.

Автор прийшов до висновку, що об’єктивна сторона має важливе значення для наявності складу злочину, кваліфікації злочинів, розмежування суміжних злочинів, а також відмежування злочинів від проступків і незлочинної (правомірної) поведінки, призначення покарання.

Під час вивчення літературних джерел ми зіштовхнулися з думками різних авторів про доцільність безпосереднього визначення в кримінальному законі окремих понять, що стосуються об’єктивної сторони (діяння, дія, бездіяльність, діяльність, наслідки злочину, причиново-наслідковий зв’язок між діянням та наслідками тощо). Ми навпаки вважаємо, що у формулюванні таких визначень безпосередньо в кримінальному законі немає необхідності, бо це, на наш погляд, не підвищить його ефективності, а лише перетворить чинний КК у громіздкий глосарій кримінально-правових термінів.

Вдосконалення кримінального законодавства і практики його застосування через призму загального вчення про об’єктивну сторону злочину повинно, на нашу думку, відбуватися шляхом більш точного формулювання в диспозиціях статей Особливої частини КК форм вираження об’єктивної сторони окремих злочинів, роз’яснення суті (змісту) окремих видів цих форм у постановах Пленуму Верховного Суду України (наприклад, це стосується окремих форм вираження об’єктивної сторони у справах, про незаконне поводження зі зброєю, вибуховими речовинами, наркотичними засобами тощо), роз’яснення деяких оціночних понять, що стосуються об’єктивної сторони (як на рівні КК, так і на рівні постанов Пленуму ВСУ), усунення редакційних неточностей, що мають місце в чинному КК при формулюванні змісту об’єктивної сторони певних злочинів в цілому чи окремих її ознак.

Деякі з цих висновків знаходять своє підтвердження в законотворчості і роз’ясненнях Пленуму Верховного Суду України. Так, наприклад, ст.198 КК (що стосується незаконних дій з майном, завідомо здобутим злочинним шляхом) в редакції закону від 5 квітня 2001 року ( тобто в першій редакції) містила лише три форми вираження об’єктивної сторони цього злочину (придбання, збут або зберігання майна). Тому, виходячи з такої редакції цієї норми, одержання, наприклад, відповідного майна ( предмету злочину) в подарунок, потрібно було розглядати як придбання такого майна ( що і робили автори окремих коментарів до КК). Однак, це було невиправдано розширене тлумачення кримінального закону, тому, що “придбання” передбачає оплатне набуття майна у власність, а договір дарування є ( був за чинним на той час ЦК УРСР від 18 липня 1963року) безоплатним. Законом від 16 січня 2003 року законодавець усунув зазначений недолік, передбачивши відповідальність ще й за одержання майна, завідомо здобутого злочинним шляхом.

Що ж стосується усунення редакційних неточностей, що мають місце в чинному КК при описі об’єктивної сторони відповідних злочинів, то треба, на наш погляд, відредагувати диспозицію ст. 264 КК – слова “ якщо це спричинило загибель людей або інші тяжкі наслідки” необхідно замінити словами “якщо це створило умови для загибелі людей або настання інших тяжких наслідків” (тому, що в даному випадку особа сама безпосередньо не заподіює шкоду, а лише створює умови для заподіяння її іншими особами). Подібні недоліки є й в інших статтях чинного КК ( наприклад, у ст. 270 КК).

Автор також констатує необхідність переосмислення окремих положень загального вчення про об’єктивну сторону злочину і вітчизняній науці кримінального права відповідно до реалій КК 2001року і створення відповідних капітальних праць та інших наукових розробок.

Перед завантаженням, ви можете звернутися до адміністратора сайту, та ознайомитися з роботою через Skype (live:intellectnova)

Завантаження буде доступне після авторизації та поповнення балансу на 35 грн

Зайти на сайт

Забули пароль? Ще не зареєстровані?