Курсова робота «Джерела мусульманського права», 2008 рік

З предмету Право · додано 02.03.2010 22:01 · від Анет:) · Додати в закладки
35 грн Вартість завантаження

Зміст

1. Вступ 2. Основоположні джерела мусульманського права - Коран як основоположне джерело - Сунна як регулятор суспільних відносин 3. Хадіси як джерела мусульманського права 4. Похідні джерела мусульманського права - іджма - кияс - іджихат 5. Додаткові джерела мусульманського права - закріплення ісламу в конституціях мусульманських країн 6. Малі джерела мусульманського права 7. Висновок 8. Список використаної літератури

Висновок

Очевидно, що з точки зору проведеного аналізу, мусульманське право не являє собою певний окремих збірник готових законів. Тут неможливо застосувати західне позитивістське розуміння джерел права як офіційних письмових документів, виданих від імені держави, в яких зафіксований зміст окремих норм, інститутів та гілок права, що виступають офіційною, тобто визнаною державою формою вираження права. Концепція джерел мусульманського права є досить розробленою, їх класифікація в рамках чотирьох груп виробляється виходячи з їх значущості та важливості. Головною особливістю цієї концепції є її релігійна основа.

Система мусульманського права відрізняється від інших правових систем світу як за джерелами (формами) права, юридичною термінологією і конструкціями, забарвленими в релігійні тони, так і за структурою, яку складають специфічні галузі, що сформувалися за різних часів, інститути і норми права. Доктринальна розробка мусульманського права ускладнювала його систематизацію, хоча і надавала йому гнучкості і можливості розвитку. З позицій ісламу право не повинно бути відображенням дійсності. Воно — «світило», яке веде віруючих до релігійного ідеалу. В ньому мало узагальнень і визначень.

Джерела мусульманського права є особливим видом норм, які через закріпленість у релігійних текстах набули загальнообов’язковості не стільки завдяки примусу з боку держави, але більше через віру в те, що ці норми даровані Аллахом і недотримання їх призведе до мучення не лише в земному житті, але й після смерті. Ці правила через давню історію виникнення вкоренилися у свідомість людей, забезпечуючи безперечне дотримання вимог та норм поведінки. Закріплені у релігійно-канонічних текстах ці правила не можуть бути ні оскаржені, ні скасовані.

Мусульманське право можна розглядати з двох позицій. У мирському сенсі воно є єдиною ісламською системою соціальних норм регулювання, яка включає як юридичні норми, так і неправових регулювальників, в першу чергу, релігійні і етичні правила поведінки. Так, Й. Шахт відзначає, що для мусульманського права характерний дуалізм релігії і держави. На думку Р. Шарля, мусульманське право - це перш за все релігія, потім – держава і культура. Іслам, підкреслює Р. Давід – це релігія закону, а мусульманське право має не раціональну, а релігійну, «божественну», природу. У житті при опосредковуванні суспільними стосунками, всі ці норми тісно взаємодіють і переплітаються. Проте, як свідчить практика правового розвитку ісламських країн, в даній системі юридичні правила поведінки займають відносно самостійне місце. Більш того, з плином століть відособленість юридичних норм від інших, неправових ісламських регуляторів ставало усе більш виразним, система таких норм виступає мусульманським правом в юридичному значенні.

Характеризуючи мусульманське право як особливу, унікальну правову систему, Р. Давід казав: «У мусульманських країнах можна створити новий сучасний сектор в праві, який сприйме західні концепції; можна в тій чи іншій мірі відкинути матеріальні норми, відповідні ортодоксальному ісламу, і дійти навіть до "светизації" права, відмовившись від основних понять мусульманського права. Проте мусульманське право в результаті цього не увійде повністю до сім'ї романських правових систем; в усякому разі, для цього буде потрібно тривалий період часу. Юристи мусульманських країн довго ще слідуватимуть традиційним методам міркування і мислення, які і у всіх інших сферах життя, а не лише в правовій є методами, властивими суспільству, в якому вони живуть. Треба реформувати все суспільство, а не лише право, треба відмовитися від всієї цивілізації ісламізму в цілому, щоб повністю ліквідовувати юридичну традицію мусульманства.».

Таким чином, мусульманське право є тією унікальною системою права, що тісно переплівшись з релігією ісламу створює особливий синтез, що забезпечує повне та безумовне дотримання правових та релігійних норм, оскільки виходить не від рішення правителя чи органу державної влади, а як послання від Бога. Мусульманське право не схоже на жодну іншу правову систему, відрізняючись способом викладу відповідних норм та правил поведінки та засобом забезпечення їх виконання. Мусульманське право, як правових феномен довів свою життєздатність та можливість врегульовувати суспільні відносини, існуючи з VІІ ст.. до наших днів, підтриманий і визнаний майже півмільйонною чисельністю ісламізованих країн та народів.

Перед завантаженням, ви можете звернутися до адміністратора сайту, та ознайомитися з роботою через Skype (live:intellectnova)

Завантаження буде доступне після авторизації та поповнення балансу на 35 грн

Зайти на сайт

Забули пароль? Ще не зареєстровані?