Курсова робота «Особливості сучасного парламентаризму», 2006 рік

З предмету Політика, політологія · додано 13.02.2010 21:31 · від cricaza · Додати в закладки
35 грн Вартість завантаження

Зміст

Вступ 3 Розділ I. Сутність сучасного парламентаризму 5 Розділ II. Особливості становлення парламентаризму в Україні 11 Розділ III. Проблеми сучасного українського парламентаризму 19 Висновки 27 Список використаної літератури: 30

Висновок

В даній роботі проведено комплексний аналіз концептуальних рис парламентаризму і парламентарної системи, ретельно досліджено і з’ясовано сутність феномену парламентаризму, теоретичні засади останнього, здійснено вивчення і наповнення конкретним змістом періодизації українського парламентаризму, окреслено широке коло проблем цього явища в сучасній Україні та наведені ймовірні теоретичні способи їх розв’язання.

Отож, в ході роботи було з’ясовано зокрема, що парламентаризм – це система організації і функціонування верховної державної влади, яка характеризується розподілом гілок влади на законодавчу, виконавчу та судову і передбачає привілейоване становище парламенту; це теорія і практика парламентської діяльності. Парламентаризм як сукупність поглядів, ідей та цінностей, втілюваних у практичній діяльності реально діючих представницьких установ поєднує політичні сфери життя і громадянське суспільство. Парламентаризм – це система правління, при якій демократично обраний орган народного представництва на засадах багатопартійності та розподілу влад здійснює законодавчу діяльність та контроль за урядом, виконує інші владні функції в межах своїх конституційних повноважень, а також забезпечує гарантований захист прав і інтересів громадян. Процеси становлення парламентаризму і громадянського суспільства відбуваються паралельно. Парламентаризм як вища якість парламенту має такі ознаки: існування демократичного виборчого права, принцип розподілу влад, механізм стримувань і противаг, принцип самостійності і балансу гілок влади.

Отже, сутність парламентаризму полягає в наступному:

1) влада парламенту є похідною від суверенітету народу; 2) в системі розподілу влад компетенція парламенту чітко відокремлена від компетенції інших підсистем влади; 3) повноваження парламенту визначаються на конституційному рівні;

4) парламентська влада і парламентаризм як специфічна структура і система влади є частиною партійної системи; 5) парламентська влада поєднана з виконанням певних функцій, які об’єктивно зумовлюють як широту повноважень, так і їх межі.

Юридичними проявами парламентаризму є розмежування законодавчої і виконавчої влади, контроль парламенту за діяльністю органів виконавчої влади, привілейований статус депутатів та їх юридична незалежність від виборців. Парламентаризм передбачає наявність у країні впливових політичних партій, досконалого законодавства про вибори та механізми функціонування парламенту, високого рівня професіоналізму парламентаріїв.

В роботі було визначено головні риси парламентаризму:

а) формування уряду на основі співвідношення сил у парламенті;

б) підлеглість і підконтрольність уряду перед парламентом;

в)наявність системи парламентських партій;

г) наявність у парламенту статусу і повноважень вищого представницького і законодавчого органу;

д) захист прав і свобод громадян;

е) створення гарантій для діяльності політичної опозиції.

В першому розділі було з’ясовано, що парламентаризм є комплексною характеристикою політичної системи демократичного типу, яка відповідає досягненням і цінностям сучасного рівня цивілізації.

В другому розділі здійснено аналіз процесу становлення українського парламентаризму, поступового формування парламентських цінностей.

В становленні українського парламентаризму було виділено три періоди:

1) перший пов’язаний з діяльністю імперських австрійського і російського парламентів (1848р. – початок ХІХ ст.);

2) другий пов’язаний з українською революцією (1917р. – 1921р.);

3) сучасний період пов’язаний із набуттям Верховною Радою УРСР рис парламентаризму в 1990 році та з діяльністю ВР незалежної України.

Детально аналізується політична система радянської України, яка розвивалася на основі зречення від принципів парламентаризму.

В заключному розділі встановлено, що проблеми сучасного парламентаризму є результатом зміни методів сучасного управління суспільством. До занепаду парламентаризму в Україні може призвести авторитаризм у діяльності органів влади. Тому актуальними у плані посилення відповідальності парламенту є питання про характер і ступінь впливу парламенту на формування і діяльність Уряду України, про вдосконалення правового механізму, який би забезпечував узгодженість між органами державної влади. Однією з основних проблем українського парламентаризму є політична неструктурованість суспільства і парламенту, з якою пов’язане питання формування парламентської більшості. В свою чергу невіддільною від стабільності парламентської більшості є урядова стабільність. В деякій мірі ці проблеми усуваються при застосуванні відповідної виборчої системи. Нагальною є проблема уточнення статусу і взаємозв’язків гілок влади, бо недостатність контрольних повноважень ВР є головною причиною невиконання законів та безвідповідальності в діяльності урядових структур. В роботі запропоновані шляхи вдосконалення структури ВР, що сприятиме оптимізації законодавчого процесу. Але найголовнішою основою стабілізації українського парламентаризму є розвиток політичної і загальної культури українського народу.

Перед завантаженням, ви можете звернутися до адміністратора сайту, та ознайомитися з роботою через Skype (live:intellectnova)

Завантаження буде доступне після авторизації та поповнення балансу на 35 грн

Зайти на сайт

Забули пароль? Ще не зареєстровані?