Курсова робота «Профілактика узалежнень від азартних, комп’ютерних ігор та Інтернету у молодіжному середовищі», 2009 рік

З предмету Соціальна робота · додано 23.01.2010 09:48 · від Христя · Додати в закладки
35 грн Вартість завантаження

Зміст

Розділ 1. Адиктивна поведінка як соціальна проблема. 1.1. Особливості адитивної поведінки. 1.2. Різновиди адитивної поведінки (азартні, комп’ютерні ігри та Інтернет залежність). 1.3. Характерні риси адитивної особистості. Розділ 2. Соціальна робота з профілактики узалежнень. 2.1. Поняття профілактики: первинної і вторинної. 2.2. Форми та методи роботи з узалежненими. Розділ 3. Визначення залежності молодих людей від азартних, комп’ютерних ігор та Інтернету. Висновки Список використаної літератури

Висновок

Основні висновки і результати, які отримані у ході роботи, зводяться до таких положень:

1. Адиктивна поведінка - один з типів девіантної поведінки з формуванням прагнення до відходу від реальності шляхом штучної зміни свого психічного стану за допомогою прийому деяких речовин чи постійною фіксацією уваги на визначених видах діяльності з метою розвитку і підтримки інтенсивних емоцій. Проблема адикції починається тоді, коли прагнення відходу від реальності, пов'язане зі зміною психічного стану, починає домінувати у свідомості, стає центральною ідеєю. Цьому процесу можуть сприяти біологічні (наприклад, індивідуальний засіб реагування на інформацію в мережі), психологічні (особистісні характеристики, психотравми), соціальні (сімейні і позасімейні) чинники. Існує взаємозв'язок із такими нехімічними адикціями як роботоголізм і гемблінг (патологічна гра). Методи роботи з такими людьми психологічно такі ж, як і при будь-якій іншій залежності, чи то алкогольної або наркотичної.

3. Для осіб із патологічною схильністю до азартних ігор характерно:

1) Постійна захопленість і збільшення часу, проведеного в ситуації гри.

2) Зміна кола інтересів, витіснення колишніх мотивацій ігрової діяльності, постійні думки про гру, прокручування переважно в уяві ситуацій, пов'язаних з ігровими комбінаціями.

3)“Втрата ситуаційного контролю”, що виражається в нездатності перервати гру вольовим зусиллям (як після великого виграшу, так і після постійних програшів).

4) Наявність ознак “сухої абстиненції”, що виражаються в стані психічного дискомфорту, дратівливості, занепокоєння, тривоги, депресії через короткі інтервали часу після припинення гри з важко пересилюваним бажанням знову приступити до неї.

5) Збільшення частоти участі в грі й прагнення до усе більше високого ризику.

6) Збільшення здатності піддаватися спокусі відновити гру, тобто зниження ігрової толерантності

4. Ознаки Інтернет-залежності:

• нав'язливе бажання перевірити e-mail;

• постійне чекання наступного виходу в Інтернет;

• скарги навколишніх на те, що людина проводить занадто багато часу в Інтернет;

• скарги навколишніх на те, що людина витрачає занадто багато грошей на Інтернет.

5. Профілактика — це дія, яка спрямована на зменшення можливості виникнення захворювання або порушення, на переривання або уповільнення прогресування захворювання, а також на зменшення непрацездатності. Розрізняють первинну, вторинну профілактики. Первинна профілактика спрямована на попередження розвитку захворювань. Вторинна профілактика спрямована на затримку розвитку хвороби. Вона містить у собі як ранню діагностику залежності і своєчасне лікування.

У профілактичній роботі узалежнення (азартних, комп’ютерних ігор та Інтернету) виділяються такі напрямки як:

• Формування в дітей і підлітків чіткої установки проти ігрової чи комп’ютерної залежності; виявлення підлітків групи ризику і надання їм соціально-педагогічної і психологічної допомоги; навчання батьків створенню в родині атмосфери, що виключає ігрову чи комп’ютерну залежність, способам заповнення дозвілля, способам надання допомоги дітям в організації свого життя без комп’ютера.

• Формування в учнів стратегічної мотивації (далеких перспектив); формування рис соціально-успішної особистості, що удосконалює; посилення захисних механізмів і ослаблення провокуючих механізмів.

• Забезпечення просоціальної активності підлітків, суспільно-корисної діяльності, необхідної для їхнього повноцінного розвитку і попередження девіантної поведінки, шляхом включення підлітка в групу просоціальної орієнтації.

• Включення спеціально підготовлених підлітків у процес профілактики за принципом додатковості як суб'єктів надання допомоги одноліткам у рішенні емоційних проблем, вирішення конфліктних ситуації, як активних пропагандистів здорового способу життя.

• Поширення інформації про причини, форми і наслідки зловживання грою чи комп’ютером; формування в підлітків навичок аналізу і критичної оцінки інформації; включення ігрових програм виховання тверезості в навчання, починаючи з молодших класів і до закінчення школи; формування здорового способу життя і тверезих установок у підростаючого покоління.

• Зміна ціннісного відношення дітей і молоді до ігрової чи комп’ютерної залежності, формування особистої відповідальності за своє поводження, що обумовлюють зниження попиту на Інтернет у дитячо-молодіжної популяції; пропаганда здорового способу життя, формування установок і профілактичної роботи, здійснюваної співробітниками освітніх установ.

Тобто підсумувавши, можна стверджувати:

• Залежність від Інтернету або Інтернет-адикція реально існуючий феномен. Для того, щоб вважати його захворюванням, на даний момент недостатньо клінічних даних.

• Якщо Інтернет-адикція буде визнана захворюванням, то число страждаючих від нього зміниться ( скоріше за все зменшиться).

• Ряд ефектів, що вважаються проявами феномена залежності від Інтернету можуть отримати альтернативне пояснення.

• За проявами Інтернет-залежності часто приховані інші адикції або психічні відхилення. Залежні від Інтернету люди потребують кваліфікованої психотерапевтичної допомоги.

Перед завантаженням, ви можете звернутися до адміністратора сайту, та ознайомитися з роботою через Skype (live:intellectnova)

Завантаження буде доступне після авторизації та поповнення балансу на 35 грн

Зайти на сайт

Забули пароль? Ще не зареєстровані?