Дипломна робота «Організація охорони праці на на ВАТ "Завод "Ленінська кузня"», 2009 рік

З предмету Економіка праці · додано 21.01.2010 17:17 · від ирина абескуражена · Додати в закладки
75 грн Вартість завантаження

Зміст

Вступ 3 Розділ І. Теоретико-методичні аспекти умов та охорони праці на виробництві 7 1.1. Поняття, фактори, елементи та нормативно-правова база умов праці 7 1.2. Вплив умов праці на працездатність людини та продуктивність праці 18 1.3. Оцінка умов праці на підприємстві 24 1.4. Економічне та соціальне значення поліпшення умов та охорони праці на підприємстві 32 Розділ ІІ. Аналіз умов та охорони праці на ВАТ «Завод «Ленінська кузня» та у корпусно-заготівельному цеху 37 2.1. Організаційно-економічна характеристика ВАТ «Завод «Ленінська кузня» та корпусно-заготівельного цеху 37 2.2. Аналіз стану охорони праці на підприємстві 49 2.3. Атестація робочих місць за умовами праці 63 2.4. Аналіз професійних захворювань та виробничого травматизму 83 Розділ ІІІ. Заходи щодо покращення умов та охорони праці на ВАТ «Завод «Ленінська кузня» 95 3.1. Пропозиції щодо посилення контролю за станом умов та охорони праці з боку держави 95 3.2. Організаційно-технічні заходи щодо поліпшення стану охорони та умов праці на ВАТ «Завод «Ленінська кузня» та у корпусно-заготівельному цеху 104 3.3. Розрахунок економічної ефективності запропонованих заходів з покращення умов та охорони праці на підприємстві 118 Висновки 123 Додатки 130 Література 143

Висновок

Безпечна праця – гідна праця. І конституційне право громадян на працю нерозривно пов`язане із правом на його безпеку.

Стан умов та охорони праці в Україні знаходиться не на найвищому рівні. І сьогодні наша держава знаходиться у зовсім не почесному переліку країн з найвищим у Європі рівнем виробничого травматизму, в тому числі смертельного, та профзахворюваності.

Отже, цілком зрозуміло, що проблема покращення стану умов та охорони праці для України є не просто актуальною, а вимагає найскоріших та якомога більш активних та радикальних заходів.

Категорія умов праці є досить складною і неоднозначно визначається у науковій літературі. Найбільш поширеним є визначення умов праці як сукупності взаємопов’язаних виробничих, санітарно-гігієнічних, психофізіологічних, естетичних і соціальних чинників конкретної праці, обумовлених рівнем розвитку продуктивних сил суспільства, що визначають стан виробничого середовища і впливають на здоров’я і працездатність людини.

На формування умов праці впливає багато факторів: соціально-економічні фактори (нормативно-правові, економічні, соціально-психологічні, суспільно-політичні), техніко-організаційні фактори (предмети праці та продукти праці, засоби праці, технологічні процеси, організаційні форми виробництва, праці та управління), природних факторів (географічні, біологічні, геологічні).

Виділяють наступні елементи умов праці, які безпосередньо визначають умови праці на робочих місцях: санітарно-гігієнічні, психофізіологічні елементи, естетичні, соціально-психологічні, технічні елементи.

Згідно з гігієнічною класифікацією праці умови праці поділяються на чотири класи: І клас — оптимальні умови, II клас — допустимі умови, III клас — шкідливі умови, IV клас — небезпечні (екстремальні) умови.

Найважливіші положення в області охорони праці закріплені в: Конституції України (ст..3, 43, 46, 55, 56), Кодексі законів про працю України, Закон України «Про охорону праці», Закон України «Про загальнообов’язкове державне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності», Закон України «Про об’єкти підвищеної небезпеки», Положенні КМУ «Про Національну раду з питань безпечної життєдіяльності населення», Положенні КМУ «Про порядок проведення атестації робочих місць за умовами праці», Методичних рекомендаціях для проведення атестації робочих місць за умовами праці, Положенні затвердженому Президентом України «Про Комітет нагляду за охороною праці в Україні», Переліку професійних захворювань, Переліку робіт з підвищеною небезпекою, Гігієнічній класифікації праці за показниками шкідливості та небезпечності факторів виробничого середовища, важкості та напруженості трудового процесу та інших.

Дослідження, результати якого висвітлено в даній дипломній роботі, було проведено за матеріалами ВАТ «Завод «Ленінська кузня», зокрема корпусно-заготівельного цеху.

При проведенні аналізу стану умов на охорони праці на підприємстві були виявлені певні недоліки та порушення як організаційного, так і нормативного характеру.

Аналізуючи стан охорони праці на підприємстві було виявлено наступне:

• чисельність служби охорони праці цілком відповідає встановленим нормативам для даного типу організації, що було підтверджено відповідними розрахунками;

• положення «Про службу охорони праці» не переглядалося близько 8 років і потребує внесення змін у зв’язку зі змінами в організації виробництва та необхідністю взаємодії з дочірніми підприємствами та організаціями-орендарями;

• на підприємстві не розроблено положення «Про систему управління охороною праці;

• перелік професій і робіт з підвищеною небезпекою потребує перегляду у зв’язку з затвердженням Переліку робіт з підвищеною небезпекою (постанова КМУ № 1631 від 15.10.2003);

• не виконується графік перегляду інструкцій з охорони праці, затверджений відповідним наказом керівника підприємства;

• приписи служби охорони праці оформлюються з порушеннями;

• служба охорони праці не забезпечена сучасними технічними засобами – комп’ютерами та програмним забезпеченням для персональних комп’ютерів, що не дає змоги оперативно і якісно виконувати функції і завдання покладені на службу.

В ході дослідження було проаналізовано забезпеченість працівників засобами індивідуального захисту і встановлено, що вона є недостатньою як в межах підприємства, так і в межах корпусо-заготівельного цеху.

Було проаналізовано основні статті витрат підприємства на заходи з охорони праці і встановлено, що обсяг цих витрат є недостатніми і не відповідає встановленим нормативам.

Також, встановлено, що на підприємстві і в корпусно-заготівельному цеху трапляються випадки порушення інструкцій з охорони праці, правил техніки безпеки, нехтування засобами індивідуального захисту тощо.

Стан умов праці на підприємстві також залишає бажати кращого. При проведенні останньої атестації робочих місць за умовами праці у корпусно-заготівельному цеху перевірці підлягало 76 робочих місць, з них лише 8 робочих місць було атестовано, а на 68 робочих місцях виявлені відхилення умов праці від нормативних. Зараз близько 29 % працівників підприємства працюють умовах, що не відповідають санітарним нормам, корпусно-заготівельному цеху їх частка становить 54 %. Ці працівники отримують всі належні їм за законодавством пільги, в тому числі: доплати встановленого розміру до тарифних ставок, пільги по пенсійному забезпеченню, додаткову відпустку, спец харчування (молоко). Разом з тим, що умови праці на підприємстві потребують значного поліпшення адміністрація не вживає достатньо дієвих заходів для виправлення існуючого становища.

Серед професій робітників, які задіяні в корпусо-заготівельному цеху, у найважчих умовах працюють газорізальники, чистильники металу та рубщики суднові. Аналіз карт умов праці виявив, що умови праці на робочих місцях цих робітників відповідають третьому класу третього ступеня шкідливості за Гігієнічною класифікацією праці. Робітники цих професій перебувають під впливом одразу декількох негативних факторів виробничого середовища і, на підставі аналізу даних фотографій робочого часу, визначено, що тривалість роботи під впливом цих негативних факторів становить не менше 80 % змінного робочого часу.

Основні кількісні показники виробничого травматизму (коефіцієнт частоти травматизму, коефіцієнт тяжкості травматизму, коефіцієнт виробничих витрат) знизились в 2005 році, порівняно з 2004 роком, їх значення зменшилося, але залишається на досить високому рівні:

Більшість випадків травматизму в 2005 році сталися з організаційних причин і лише один – через необережність потерпілого. Найбільш поширеними професійними захворюваннями на підприємстві є: токсична анемія, силікоз, хронічний бронхіт (пиловий), коньюктивіт, астматичний бронхіт, бронхіальна астма, дерматити, вібраційна хвороба та нейросенсорна приглухуватість.

Поліпшення умов та охорони праці вимагає більшого контролю та уваги з боку держави, через реалізацію таких заходів:

• активізація законотворчої та нормотворчої діяльності держави в сфері охорони праці та промислової безпеки;

• розробка та запровадження технічних регламентів, гармонізація національних стандартів в сфері охорони праці;

• пошук нових форм і підходів до оцінки промислової безпеки;

• посилення державного контролю за станом охорони праці та промислової безпеки на підприємствах недержавного сектору;

• пріоритетність профілактичних заході в роботі з охорони праці;

• залучення зарубіжного досвіду в сфері організації та управління державною системою охорони праці та промислової безпеки тощо.

На основі проведеного аналізу охорони та умов праці на ВАТ «Завод «Ленінська кузня» і в корпусно-заготівельному цеху були виявлені певні недоліки та порушення. Їх усунення потребує впровадження таких заходів:

Для поліпшення стану охорони праці на підприємстві:

• переглянути положення «Про службу охорони праці», зокрема необхідно:

o чітко визначити обов’язки, права і відповідальність структурного підрозділу і посадових осіб за виконання покладених на них функцій;

o нести в Положення доповнення щодо взаємодії підприємства з дочірніми організаціями та організаціями-орендарями і необхідності підпорядкування їх вимогам безпеки підприємства;

• підприємству рекомендується визначитись з розробкою положення про організацію системи управління охороною праці на підприємстві;

• підприємству необхідно переглянути застарілий перелік професій і робіт з підвищеною небезпекою і внести в нього зміни відповідно до постанови КМУ «Про затвердження переліку робіт з підвищеною небезпекою» № 1631 від 15.10. 2003 року;

• провести необхідні роботи з перегляду інструкцій з охорони праці;

• усунути порушення у оформленні приписів служби охорони праці;

• для підвищення ефективності діяльності служби охорони праці необхідно забезпечити наявність у її розпорядженні новітніх технічних засобів – комп’ютера, принтера та відповідного програмного забезпечення;

А також усунути інші виявлені порушення у роботі служби охорони праці.

Для поліпшення стану умов праці та профілактики профзахворюваності на підприємстві необхідно:

o провести обов’язковий медичний огляд при прийнятті на роботу і періодичний медичний огляд для робітників зайнятих на роботах з впливом шкідливих виробничих факторів;

o прийняти рішення щодо переведення на легшу роботу працівників в яких, згідно заключного акту за результатами періодичних медичних оглядів, виявлено патологію на профзахворювання;

o виконати роботи по визначенню та реєстрації шкідливих речовин з метою зменшення їх впливу на здоров’я працівників;

o головному лікарю медично-санітарної частини провести роботи щодо реалізації оздоровчих заходів стосовно працівників, що зайняті у шкідливих умовах праці;

o медично-санітарній частині за результатами медичного огляду визначити та взяти на диспансерний облік осіб групи ризику;

o вести контроль за станом здоров’я та працевлаштуванням осіб групи ризику, що працюють в шкідливих умовах.

Для поліпшення стану умов праці та профілактики профзахворюваності у корпусно-заготівельному цеху:

провести інвентаризацію та технічний огляд наявних вентиляційних установок, після чого прийняти рішення про необхідну кількість переносних витяжних вентиляторів виконаних у вибухонебезпечному варіанті;

для зниження шуму при проведенні очисних та зачистних робіт впровадити більш нові, удосконалені пневматичні зачистні машини, 3 одиниці;

провести профілактичний ремонт вентиляції цеху;

відремонтувати дах цеху та провести обстеження несучих конструкцій та інженерних комунікацій;

обладнати зону роботи газорізальників місцевою витяжною вентиляцією;

для зниження рівня шуму розробити і впровадити комплекс заходів щодо скорочення обсягу рубочних і зачистних робіт в цеху;

встановити у І та ІІІ прольотах цеху пиловловлюючі агрегати, 4 одиниці.

Також в роботі наведено розрахунки економічної ефективності запропонованих заходів і виявлено, що витрати на впровадження цих заходів є цілком раціональними і дадуть значний економічний ефект, а також мають термін окупності значно нижчий за встановлені нормативи. Річний економічний ефект від впровадження заходів з покращення умов праці в корпусно-заготівельному цеху складає 13470 грн. і досягається за рахунок економії витрат на доплати за умови праці та оплату додаткової відпустки. Термін окупності запропонованих заходів становить 2,4 роки і є майже в 5 разів меншим за нормативний.

Річний економічний ефект від скорочення кількості випадків виробничого травматизму на підприємстві становить 1800 гривень за рік і досягається за рахунок економії витрат підприємства на виплати та штрафи пов’язані з допущенням випадків виробничого травматизму. При чому треба зазначити, що впровадження заходів по скороченню випадків травматизму та покращенню стану охорони праці на підприємстві не потребує додаткових витрат грошових коштів підприємства.

Продуктивність праці цеху після впровадження заходів по зниженню шуму підвищиться на 2,04 %.

Загалом, можна з впевненістю сказати, що всі завдання дипломної роботи було виконано, а також реалізована основна мета її написання - розробка реальних, обґрунтованих заходів щодо поліпшення стану умов та охорони праці на ВАТ «Завод «Ленінська кузня».

Перед завантаженням, ви можете звернутися до адміністратора сайту, та ознайомитися з роботою через Skype (live:intellectnova)

Завантаження буде доступне після авторизації та поповнення балансу на 75 грн

Зайти на сайт

Забули пароль? Ще не зареєстровані?